Абатське — Вікіпедія
село Абатське | |||
---|---|---|---|
рос. Абатское | |||
| |||
Країна | Росія | ||
Суб'єкт Російської Федерації | Тюменська область | ||
Муніципальний район | Абатський район | ||
Поселення | Абатське | ||
Код ЗКАТУ: | 71203802001 | ||
Код ЗКТМО: | 71603402101 | ||
Основні дані | |||
Населення | 7959 осіб (2010[1]) | ||
Поштовий індекс | 627540 | ||
Географічні координати: | осіб (2010[1]))_region:RU_ 56°17′14″ пн. ш. 70°27′15″ сх. д. / 56.287222222222° пн. ш. 70.454166666667° сх. д. | ||
Мапа | |||
| |||
|
Аба́тське (рос. Абатское) — село, адміністративний центр Абатського району Тюменської області, Росія.
Село розташоване на лівому березі річки Ішим, притоці Іртиша (басейн річки Об), за 59 км на північний схід від залізничної станції Ішим.
Село засноване в 1680 році як російський форпост № 868 (Абатський острог) для спостереженням за рухом татар. З 1695 року — Абатська слобода, через яку проходив Сибірський тракт. З першої половини XVIII століття розвивається як велике торгове село Абатське, у якому щорічно проходило 2 ярмарки — Хрещенська та Петрівська. В травні 1890 року тут побував Антон Чехов. З 26 вересня 1964 року по 23 січня 1991 року село мало статус селища міського типу Абатський.
Населення — 7959 осіб (2010, 8248 у 2002[2]).
Національний склад станом на 2002 рік:
- росіяни — 95 %
В селі працюють маслоробний та цегляний заводи, лісгосп, хутролісгосп, газокомпресорна станція та інші підприємства. Через Абатське проходить нафтопровід Усть-Балик-Омськ.
- Аркуш карти O-42-141.
- Електронна енциклопедія від Master-Soft «Земля» 1996 року.
Це незавершена стаття про Тюменську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |