Тюменська область — Вікіпедія

Тюменська область
рос. Тюменская область
Прапор Тюменської області Герб Тюменської області
Країна	Росія
Фед. округ	Уральський
Адмін. центр	Тюмень
Глава	Моор Олександр Вікторович
Дата утворення	14 серпня 1944[1]
Оф. вебсайт	admtyumen.ru​(рос.)
Географія
Координати	57°50′00″ пн. ш. 69°00′00″ сх. д. / 57.833333333333° пн. ш. 69° сх. д. / 57.833333333333; 69
Площа	1 464 200 км² (3-я)
• внутр. вод	1,4 %
Часовий пояс	MSK+2 (UTC+5)
Населення
Чисельність	3 890 800 (9-а) (2024)
Густота	2,3 осіб/км²
Економіка
Економ. район	Західно-Сибірський
Коди
ISO 3166-2	RU-TYU
ЗКАТО	71
Суб'єкта РФ	72
Телефонний	(+7)
Карти
Тюменська область у Вікісховищі

Тюме́нська о́бласть (рос. Тюме́нская о́бласть) — суб'єкт РФ, входить до складу Уральського федерального округу.

Адміністративний центр — м. Тюмень.

Межує із Красноярським краєм, Томською, Омською, Курганською, Свердловською областями, Республікою Комі, Ненецьким автономним округом, а також з Північноказахстанською областю Казахстану.

Утворено 14 серпня 1944.

Тюменська область за територією займає 3 місце по Росії, поступаючись лише Якутії і Красноярському краю і 1 місце серед 9 регіонів Західного Сибіру. Область займає більшу частину Західно-Сибірської рівнини і фактично ділить територію Росії на дві великі частини: західніше — Урал і європейська частина країни, східніше — азійська: Сибір і Далекий Схід.

Область має екстремальні природно-кліматичні умови на більшій частині території — 90 % її віднесено до районів Крайньої Півночі або прирівняно до них.

Найбільші річки області — Об і Іртиш — мають судноплавне значення. Велика частина території (43 млн га) покрита лісами.

Тюменська область знаходиться в часовому поясі, що позначається за міжнародним стандартом як Yekaterinburg Time Zone (YEKT/YEKTST). Зсув відносно UTC складає +5:00 (YEKT, зимовий час) / +6:00 (YEKTST, літній час), оскільки в цьому часовому поясі діє перехід на літній час. Щодо Московського часу часовий пояс має постійний зсув +2 години і позначається в Росії відповідно як MSK+2. Єкатеринбурзький час відрізняється від поясного часу на одну годину, оскільки на території Росії діє декретний час.

За населенням область займає 11 місце по Росії (3323,3 тис. осіб в 2006) і лідирує серед регіонів Західного Сибіру. По щільності населення (2,3 осіб/км²) — 75 місце по Росії й 3 — серед регіонів Західного Сибіру, а за рівнем урбанізації (78,6 %) — 18 місце по Росії й 4 серед регіонів Західного Сибіру (2005).

Згідно зі Всеросійським переписом населення 2002 року, національний склад населення області був таким:

На території Тюменської області як суб'єкта РФ розташовані Ханти-Мансійський і Ямало-Ненецький автономні округи, які також отримали статус повноправних суб'єктів Російської Федерації в 1993 році. Керівництво Тюменської області наполягає на необхідності злиття трьох суб'єктів в один.

Згідно з ухвалою Конституційного суду РФ, територія і населення Тюменської області єдині, органи державної влади формуються всім населенням області відповідно до федеральних законів і договорів.

НИжче подано список адміністративних одниць без урахування автономних округів:

Населені пункти з населенням понад 10 тисяч осіб:

В Тюменській області зосереджена основна частина запасів нафти і газу Росії. Загальний обсяг пошуковий-розвідувального буріння перевищив 45 млн м. Видобуток нафти зосереджений в середньому Приоб'ї. Газ видобувається переважно в північних районах. Крупні родовища нафти — Самотлорське, Холмогорське, Красноленінське, Федоровське, газу — Уренгойське, Ведмеже, Ямбургське. Глибина залягання від 700 м до 4 км. Проводиться видобуток торфу, сапропелів, кварцових пісків, вапняків. Розвідано близько 400 родовищ сировини для виробництва будівельних матеріалів. Рудні корисні копалини і коштовні камені відкриті на східному схилі Приполярного і Полярного Уралу.

Область багата запасами прісної води, які представлені крупними річками — Об, Іртиш, Тобол, озерами (650 тис.) — Чорне (224 км²), Великий Уват (179 км²) і ін., підземними водами, в яких міститься більше половини російських запасів йоду (30 млг/л) і брому (40—50 млг/л).

За лісовими ресурсами область займає третє місце в Російській Федерації (після Красноярського краю і Іркутської області). Загальний запас деревини оцінюється в 5,4 млрд м³.

За обсягом виробленої промислової продукції область займає 1 місце в Росії. Основною галуззю спеціалізації є паливна промисловість, частка якої становить 86,4 % обсягу промислового виробництва області. Значна частина нафти (64 %) і газу (91 %) Росії здобувається в Тюменській області. За 2003 р. здобуто 283 млн т нафти і газового конденсату, 564 млрд м³ природного газу.

Переробка вуглеводневої сировини здійснюється заводами в м. Губкинському, Муравленко, Сургуті; Бєлозерським і Южно-Балицьким ГПЗ. Найбільший нафтопереробний комбінат країни розташований в Тобольську. У його склад входять декілька могутніх виробництв з переробки нафти і газу.

Коефіцієнт спеціалізації (душового виробництва) по нафті — 30, по газу — 41.

Значний розвиток отримала електроенергетика — 7,2 %, Сургутські ГРЕС-1 і ГРЕС-2, а також Нижнєвартовська ГРЕС є найбільшими виробниками електроенергії в Росії, що працюють на попутному газі і що забезпечують електроенергією нафтогазовий комплекс ХМАО.

Основна спрямованість підприємств машинобудування (3,6 %): геологорозвідувальне, нафтопереробне устаткування нафтопромислу, тракторні причепи, деревообробні верстати. Головні підприємства: Тюменський акумуляторний завод, Тюменські моторостроітелі, ВАТ «Нєфтємаш».

У хімічній і нафтохімічній промисловості здійснюється випуск бутадієна, синтетичних смол, поліетиленових труб. Проводиться біля третини об'ємів зрідженого побутового газу.

Лісохімічний комплекс представлений в основному лісозаготівельною і деревообробною галузями промисловості. Значну частину деревини поки вивозять з підрайону в необробленому вигляді (круглий ліс, рудстойка, дрова). Таким чином, наявні в Тюменській області запаси нафти і газу створили передумови для розвитку не тільки могутньої нафтогазової промисловості, але і визначають розвиток інших галузей.

Область вирізняється суворими природно-кліматичними умовами, 90 % території віднесено до районів Крайньої Півночі або прирівняно до них. Лише 3 % території області займають сільськогосподарські угіддя. Сприятливіші кліматичні умови півдня дозволяють вирощувати зерно, картоплю, овочі, грубі і соковиті корми, наявність великих площ сінокосів і пасовищ створює сприятливі умови для молочно-м'ясного тваринництва. Тут виробляється близько 80 % сільськогосподарській продукції області. Сільськогосподарські організації автономних округів спеціалізуються на виробництві молока, яєць, овочів захищеного ґрунту. Розвинені традиційні для корінних народів Півночі промисли — оленярство і рибальство.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тюменська область

• Офіційний сайт адміністрації Тюменської області (рос.)
• Тюменська обласна Дума (рос.)
• Інвестиційний паспорт Тюменської області (рос.)
• Тюменська область (рос.)
• Велика Тюменська Енциклопедія (рос.)
• Тюменська область у довіднику — каталозі «Уся Росія» (рос.)

	Ханти-Мансійський автономний округ — Югра	Томська область
Свердловська область		Омська область
Челябінська область	Казахстан