Тюменська область — Вікіпедія
Тюменська область | |||
---|---|---|---|
рос. Тюменская область | |||
Країна | Росія | ||
Фед. округ | Уральський | ||
Адмін. центр | Тюмень | ||
Глава | Моор Олександр Вікторович | ||
Дата утворення | 14 серпня 1944[1] | ||
Оф. вебсайт | admtyumen.ru(рос.) | ||
Географія | |||
Координати | 57°50′ пн. ш. 69°0′ сх. д. / 57.833° пн. ш. 69.000° сх. д. | ||
Площа | 1 464 200 км² (3-я) | ||
• внутр. вод | 1,4 % | ||
Часовий пояс | MSK+2 (UTC+5) | ||
Населення | |||
Чисельність | 3 890 800 (9-а) (2024) | ||
Густота | 2,3 осіб/км² | ||
Економіка | |||
Економ. район | Західно-Сибірський | ||
Коди | |||
ISO 3166-2 | RU-TYU | ||
ЗКАТО | 71 | ||
Суб'єкта РФ | 72 | ||
Телефонний | (+7) | ||
Карти | |||
Тюменська область у Вікісховищі |
Тюме́нська о́бласть (рос. Тюме́нская о́бласть) — суб'єкт РФ, входить до складу Уральського федерального округу.
Адміністративний центр — м. Тюмень.
Межує із Красноярським краєм, Томською, Омською, Курганською, Свердловською областями, Республікою Комі, Ненецьким автономним округом, а також з Північноказахстанською областю Казахстану.
Утворено 14 серпня 1944.
Тюменська область за територією займає 3 місце по Росії, поступаючись лише Якутії і Красноярському краю і 1 місце серед 9 регіонів Західного Сибіру. Область займає більшу частину Західно-Сибірської рівнини і фактично ділить територію Росії на дві великі частини: західніше — Урал і європейська частина країни, східніше — азійська: Сибір і Далекий Схід.
Область має екстремальні природно-кліматичні умови на більшій частині території — 90 % її віднесено до районів Крайньої Півночі або прирівняно до них.
Найбільші річки області — Об і Іртиш — мають судноплавне значення. Велика частина території (43 млн га) покрита лісами.
Тюменська область знаходиться в часовому поясі, що позначається за міжнародним стандартом як Yekaterinburg Time Zone (YEKT/YEKTST). Зсув відносно UTC складає +5:00 (YEKT, зимовий час) / +6:00 (YEKTST, літній час), оскільки в цьому часовому поясі діє перехід на літній час. Щодо Московського часу часовий пояс має постійний зсув +2 години і позначається в Росії відповідно як MSK+2. Єкатеринбурзький час відрізняється від поясного часу на одну годину, оскільки на території Росії діє декретний час.
За населенням область займає 11 місце по Росії (3323,3 тис. осіб в 2006) і лідирує серед регіонів Західного Сибіру. По щільності населення (2,3 осіб/км²) — 75 місце по Росії й 3 — серед регіонів Західного Сибіру, а за рівнем урбанізації (78,6 %) — 18 місце по Росії й 4 серед регіонів Західного Сибіру (2005).
Згідно зі Всеросійським переписом населення 2002 року, національний склад населення області був таким:
Народ | Чисельність, 2002, % (*) |
---|---|
Росіяни | 71,6 % |
Татари | 7,4 % |
Українці | 6,5 % |
Башкири | 1,4 % |
Азербайджанці | 1,3 % |
Чуваші | 0,9 % |
Ненці | 0,86 % |
Німці | 0,83 % |
Ханти | 0,82 % |
Казахи | 0,57 % |
Молдовани | 0,55 % |
Вірмени | 0,45 % |
На території Тюменської області як суб'єкта РФ розташовані Ханти-Мансійський і Ямало-Ненецький автономні округи, які також отримали статус повноправних суб'єктів Російської Федерації в 1993 році. Керівництво Тюменської області наполягає на необхідності злиття трьох суб'єктів в один.
Згідно з ухвалою Конституційного суду РФ, територія і населення Тюменської області єдині, органи державної влади формуються всім населенням області відповідно до федеральних законів і договорів.
НИжче подано список адміністративних одниць без урахування автономних округів:
Район, міський округ | Площа, км² | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) | Населення, осіб (2018) | Населення, осіб (2020) | Центр | Поселення | Населені пункти |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Абатський район | 4080,44 | 23566 | 19837 | 17071 | 16535 | Абатське | 11 | 65 |
Армізонський район | 3109,04 | 11027 | 10064 | 9301 | 9118 | Армізонське | 9 | 34 |
Аромашевський район | 3446,36 | 14175 | 12202 | 10568 | 10101 | Аромашево | 11 | 39 |
Бердюзький район | 2828,87 | 13019 | 11490 | 10784 | 10618 | Бердюж'є | 9 | 30 |
Вагайський район | 18400 | 24561 | 22539 | 20749 | 20436 | Вагай | 19 | - |
Вікуловський район | 5798,89 | 18383 | 16435 | 15431 | 15108 | Вікулово | 14 | 54 |
Ісетський район | 2751,20 | 26565 | 26061 | 25318 | 24878 | Ісетське | 16 | 41 |
Ішимський район | 5443,90 | 34693 | 31085 | 29568 | 28550 | Ішим | 22 | 89 |
Казанський район | 3094,54 | 23978 | 22490 | 21622 | 21248 | Казанське | 13 | 40 |
Нижньотавдинський район | 7357 | 24066 | 23048 | 22216 | 21672 | Нижня Тавда | 17 | - |
Омутинський район | 2828,12 | 20913 | 19608 | 18457 | 18088 | Омутинське | 8 | 35 |
Сладковський район | 4022,78 | 15052 | 12264 | 10412 | 9968 | Сладково | 10 | 46 |
Сорокинський район | 2701,22 | 11801 | 10254 | 9692 | 9403 | Велике Сорокино | 7 | 30 |
Тобольський район | 17222 | 23679 | 22354 | 20895 | 20291 | Тобольськ | 22 | - |
Тюменський район | 3689,44 | 93248 | 107175 | 118965 | 127337 | Тюмень | 20 | 76 |
Уватський район | 48321 | 19271 | 19452 | 19176 | 19335 | Уват | 12 | - |
Упоровський район | 3007,70 | 20865 | 20662 | 20824 | 20296 | Упорово | 14 | 56 |
Юргінський район | 4408,51 | 13475 | 12313 | 11454 | 11175 | Юргінське | 10 | 30 |
Ялуторовський район | 2847,43 | 15799 | 14461 | 14417 | 14068 | Ялуторовськ | 15 | 40 |
Ярковський район | 6657 | 25074 | 23184 | 23268 | 23041 | Ярково | 14 | - |
Голишмановський міський округ | 4085,05 | 27907 | 26747 | 25851 | 25145 | Голишманово | - | 63 |
Заводоуковський міський округ | 2996,00 | 48382 | 46748 | 46820 | 46678 | Заводоуковськ | - | 47 |
Ішимський міський округ | 46,10 | 67757 | 65243 | 65142 | 64414 | Ішим | - | 1 |
Тобольський міський округ | 222 | 107494 | 103583 | 102453 | 102279 | Тобольськ | - | - |
Тюменський міський округ | 470 | 510719 | 604816 | 768358 | 807271 | Тюмень | - | - |
Ялуторовський міський округ | 52 | 36088 | 36493 | 39967 | 40273 | Ялуторовськ | - | - |
Населені пункти з населенням понад 10 тисяч осіб:
Населений пункт | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) |
---|---|---|
Тюмень | 510719 | 581907 |
Тобольськ | 92880 | 99694 |
Ішим | 67757 | 65243 |
Ялуторовськ | 36088 | 36493 |
Заводоуковськ | 25674 | 25647 |
Боровський | 15505 | 17489 |
Голишманово | 13510 | 13634 |
Вінзілі | 11291 | 12320 |
В Тюменській області зосереджена основна частина запасів нафти і газу Росії. Загальний обсяг пошуковий-розвідувального буріння перевищив 45 млн м. Видобуток нафти зосереджений в середньому Приоб'ї. Газ видобувається переважно в північних районах. Крупні родовища нафти — Самотлорське, Холмогорське, Красноленінське, Федоровське, газу — Уренгойське, Ведмеже, Ямбургське. Глибина залягання від 700 м до 4 км. Проводиться видобуток торфу, сапропелів, кварцових пісків, вапняків. Розвідано близько 400 родовищ сировини для виробництва будівельних матеріалів. Рудні корисні копалини і коштовні камені відкриті на східному схилі Приполярного і Полярного Уралу.
Область багата запасами прісної води, які представлені крупними річками — Об, Іртиш, Тобол, озерами (650 тис.) — Чорне (224 км²), Великий Уват (179 км²) і ін., підземними водами, в яких міститься більше половини російських запасів йоду (30 млг/л) і брому (40—50 млг/л).
За лісовими ресурсами область займає третє місце в Російській Федерації (після Красноярського краю і Іркутської області). Загальний запас деревини оцінюється в 5,4 млрд м³.
За обсягом виробленої промислової продукції область займає 1 місце в Росії. Основною галуззю спеціалізації є паливна промисловість, частка якої становить 86,4 % обсягу промислового виробництва області. Значна частина нафти (64 %) і газу (91 %) Росії здобувається в Тюменській області. За 2003 р. здобуто 283 млн т нафти і газового конденсату, 564 млрд м³ природного газу.
Переробка вуглеводневої сировини здійснюється заводами в м. Губкинському, Муравленко, Сургуті; Бєлозерським і Южно-Балицьким ГПЗ. Найбільший нафтопереробний комбінат країни розташований в Тобольську. У його склад входять декілька могутніх виробництв з переробки нафти і газу.
Коефіцієнт спеціалізації (душового виробництва) по нафті — 30, по газу — 41.
Значний розвиток отримала електроенергетика — 7,2 %, Сургутські ГРЕС-1 і ГРЕС-2, а також Нижнєвартовська ГРЕС є найбільшими виробниками електроенергії в Росії, що працюють на попутному газі і що забезпечують електроенергією нафтогазовий комплекс ХМАО.
Основна спрямованість підприємств машинобудування (3,6 %): геологорозвідувальне, нафтопереробне устаткування нафтопромислу, тракторні причепи, деревообробні верстати. Головні підприємства: Тюменський акумуляторний завод, Тюменські моторостроітелі, ВАТ «Нєфтємаш».
У хімічній і нафтохімічній промисловості здійснюється випуск бутадієна, синтетичних смол, поліетиленових труб. Проводиться біля третини об'ємів зрідженого побутового газу.
Лісохімічний комплекс представлений в основному лісозаготівельною і деревообробною галузями промисловості. Значну частину деревини поки вивозять з підрайону в необробленому вигляді (круглий ліс, рудстойка, дрова). Таким чином, наявні в Тюменській області запаси нафти і газу створили передумови для розвитку не тільки могутньої нафтогазової промисловості, але і визначають розвиток інших галузей.
Область вирізняється суворими природно-кліматичними умовами, 90 % території віднесено до районів Крайньої Півночі або прирівняно до них. Лише 3 % території області займають сільськогосподарські угіддя. Сприятливіші кліматичні умови півдня дозволяють вирощувати зерно, картоплю, овочі, грубі і соковиті корми, наявність великих площ сінокосів і пасовищ створює сприятливі умови для молочно-м'ясного тваринництва. Тут виробляється близько 80 % сільськогосподарській продукції області. Сільськогосподарські організації автономних округів спеціалізуються на виробництві молока, яєць, овочів захищеного ґрунту. Розвинені традиційні для корінних народів Півночі промисли — оленярство і рибальство.
- Офіційний сайт адміністрації Тюменської області (рос.)
- Тюменська обласна Дума (рос.)
- Інвестиційний паспорт Тюменської області (рос.)
- Тюменська область (рос.)
- Велика Тюменська Енциклопедія (рос.)
- Тюменська область у довіднику — каталозі «Уся Росія» (рос.)
Ханти-Мансійський автономний округ — Югра | Томська область | |
Свердловська область | Омська область | |
Челябінська область | Казахстан |