Кіровська область — Вікіпедія

Кіровська область
рос. Кировская область
   
Прапор Кіровської області Герб Кіровської області
КраїнаРосія Росія
Фед. округПриволзький
Адмін. центрКіров
ГлаваAleksandr Sokolovd
Дата утворення7 грудня 1936
Оф. вебсайтkirovreg.ru​(рос.)
Географія
Координати58°46′00″ пн. ш. 49°50′00″ сх. д. / 58.766666666667° пн. ш. 49.833333333333° сх. д. / 58.766666666667; 49.833333333333
Площа120 800 км² (33-я)
  • внутр. вод0,5 %
Часовий поясMSK (UTC+3)
Населення
Чисельність1338711 (01.01.2011) [1] (32-а) (2011)
Густота11,1/км²
Економіка
Економ. районВолго-В'ятський
Коди
ISO 3166-2RU-KIR
ЗКАТО33
Суб'єкта РФ43
Телефонний(+7)
Карти

Кіровська область на карті суб'єктів Російської Федерації

Мапа
CMNS: Кіровська область у Вікісховищі

Кі́ровська óбласть (рос. Ки́ровская о́бласть) — область в Російській Федерації. Входить до складу Приволзького федерального округу.

  • Площа — 120,8 тис. км²
  • Населення області становить 1442,9 тис. осіб (2006). Густота населення — 12,0 осіб/км² (2006), питома вага міського населення — 71,6 % (2006)
  • Етнічний склад: основне населення — росіяни — 91,8 %, також мешкають марійці — 2,6 %, татари — 2,2 %, удмурти — 1,4 % й інші
  • Адміністративний центр області — місто Кіров

Історія

[ред. | ред. код]

Кіровська область виділено зі складу Горьківського краю 7 грудня 1934 року. До 1936 — Кіровський край, із грудня 1936 — Кіровська область.

Органи державної влади

[ред. | ред. код]

Систему органів державної влади Кіровської області становлять:

  • Законодавчі Збори Кіровської області — вищий і єдиний законодавчий (представницький) орган державної влади області
  • Губернатор Кіровської області — вища посадова особа області
  • Уряд Кіровської області — вищий виконавчий орган державної влади Кіровської області
  • Інші органи виконавчої влади Кіровської області, утворені Урядом області відповідно до Статуту й законів області
  • Судова влада здійснюється судами й світовими суддями, що діють на території області відповідно до федеральних законів

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]
№
п/п 		Район, округ Площа,
км² 		Населення,
осіб (2010[2]) 		Населення,
осіб (2017[3]) 		Адміністративний центр
2 Афанасьєвський район 5230,00 13848 12547 смт Афанасьєво
3 Білохолуницький район 4235,96 19890 17556 місто Біла Холуниця
5 Верхньокамський район 10370,00 32669 27783 місто Кірс
6 Верхошижемський район 2415,00 9483 8800 смт Верхошижемьє
7 Вятсько-Полянський район 907,71 30659 28003 місто Вятські Поляни
8 Даровський район 3757,00 11829 10201 смт Даровський
9 Зуєвський район 2820,00 22586 19897 місто Зуєвка
11 Кільмезький район 3106,40 13086 11409 смт Кільмезь
12 Кірово-Чепецький район 2210,27 21317 22140 місто Кірово-Чепецьк
13 Котельницький район 3978,78 15799 13485 місто Котельнич
14 Кумьонський район 1911,45 17350 16479 смт Кумьони
15 Леб'язький район 1336,00 8700 7371 смт Леб'яже
16 Лузький район 5360,00 18688 15997 місто Луза
17 Малмизький район 2190,00 26757 23533 місто Малмиж
18 Мурашинський район 3430,00 12905 11204 місто Мураші
19 Нагорський район 7236,00 10336 8578 смт Нагорськ
20 Немський район 2158,00 7983 6928 смт Нема
22 Омутнінський район 5168,00 44793 40915 місто Омутнінськ
23 Опаринський район 6042,86 11795 9760 смт Опаріно
24 Оричивський район 2490,00 30781 29680 смт Оричі
25 Орловський район 1988,78 12934 12225 місто Орлов
26 Піжанський район 1160,20 11242 9773 смт Піжанка
27 Підосиновський район 4265,00 17009 14247 смт Підосиновець
28 Санчурський район 1490,00 10080 8406 смт Санчурськ
29 Свічинський район 1773,00 8517 7297 смт Свєча
30 Слободський район 3711,56 30174 30730 місто Слободський
31 Совєтський район 2330,00 27302 25146 місто Совєтськ
32 Сунський район 1260,00 6784 5910 смт Суна
33 Тужинський район 1530,00 7688 6592 смт Тужа
34 Унинський район 2130,00 9178 7934 смт Уні
35 Уржумський район 3025,32 27075 24096 місто Уржум
37 Шабалінський район 3915,58 10854 9365 смт Ленінське
38 Юр'янський район 3031,00 20128 19025 смт Юр'я
39 Яранський район 2431,27 26899 23753 місто Яранськ
1 Вятсько-Полянський міський округ 28,34 35162 32817 місто Вятські Поляни
2 Кірово-Чепецький міський округ 53,36 80921 73279 місто Кірово-Чепецьк
3 Кіровський міський округ 757,00 498381 527733 місто Кіров
4 Котельніцький міський округ 29,20 24979 23966 місто Котельніч
5 Первомайський міський округ 840,22 6147 6534 смт Первомайський
6 Слободський міський округ 49,60 34460 33115 місто Слободський

Найбільші населені пункти

[ред. | ред. код]

Географічна зона

[ред. | ред. код]

Область, одна з найбільших у Нечорноземній зоні Російської Федерації, розташована на північний сході європейської частини Росії. Рельєф області — горбистий, у центральній частині області — Вятські Ували, на північний сході — Верхньокамська височина, на півночі — Північні Ували. Головні річки — річки басейну Волги (Вятка, Кама).

Клімат

[ред. | ред. код]

Клімат області помірно континентальний. Середня температура січня -14°С, середня температура липня +17°С; кількість опадів — близько 500 мм на рік. Область належить до зони достатнього зволоження.

Природні ресурси

[ред. | ред. код]

Основу природно-ресурсного потенціалу області становлять ліс (в основному хвойні породи), фосфорити, торф, хутро, водні й земельні ресурси. Зустрічається винятково рідкий мінерал волконскоїт. Широко поширені родовища торфу. Великі запаси нерудної мінеральної сировини: вапняків, мергелів, глин, пісків і гравію. В останні десятиліття на сході області виявлені незначні промислові запаси нафти, а також поклади бентонітових глин. В області перебуває найбільше в Європі В'ятсько-Камське родовище фосфоритів. Область багата мінеральними джерелами й лікувальними брудами.

Промисловість

[ред. | ред. код]

Основні галузі промисловості: машинобудування й металообробка; кольорова й чорна металургія, хімічна; мікробіологічна, лісова, деревообробна й целлюлозно-паперова; легка, харчова промисловість.

Сільське господарство

[ред. | ред. код]

Провідної товарною галуззю в сільськогосподарському виробництві є тваринництво, переважно молочно-м'ясного напрямку. Основні вирощувані сільськогосподарські культури: зернові, картопля, льон і городина. У структурі зернових переважають озиме жито й фуражні культури. Сільськогосподарське виробництво забезпечує продовольчу безпеку області. До 20 % продукції тваринництва вивозиться за межі області, в основному в північні регіони країни.

Народні промисли

[ред. | ред. код]

Область славиться художніми народними промислами: димковською писаною глиняною іграшкою, виробами з капу-кореня, соломки, соснового кореня, дерева, лози, кукарськими мереживами, керамікою.

Транспорт

[ред. | ред. код]

У Кірові є цивільний аеропорт Победілово.

Через Кіровську область проходять залізничні магістралі, що зв'язують центр Росії з Уралом, Сибіром і Далеким Сходом, північні регіони — з південними регіонами (Кіров—Котлас). Загальна довжина залізниць — 1098 км.

Розвинена мережа автомобільних доріг із твердим покриттям довжиною 9086 км.

Основною водною магістраллю є річка Вятка. Довжина експлуатованих водних шляхів по Вятці та її притоках — 1800 км.

Уродженці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Росстат - оцінка чисельності населення станом на 01.01.2011. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 14 грудня 2011.
  2. ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года: Кировская область — сводная таблица районов и городских округов [Архівовано 11 червня 2021 у Wayback Machine.] — краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)
  3. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Kirov Oblast


Росія Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
 Архангельська область
 Вологодська область 		 Республіка Комі  Пермський край
 Костромська область
 Нижньогородська область 		 Пермський край
 Марій Ел
 Татарстан 		 Удмуртія
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кіровська_область&oldid=43662848