Краснодарський край — Вікіпедія

Краснодарський край
рос. Краснодарский край
   
Прапор Краснодарського краю Герб Краснодарського краю
КраїнаРосія Росія
Фед. округПівденний
Адмін. центрКраснодар
ГлаваКондратьєв Веніамін Іванович
Дата утворення13 вересня 1937
Оф. вебсайтadmkrai.krasnodar.ru​(рос.)
Географія
Координати45°22′00″ пн. ш. 39°26′00″ сх. д. / 45.366666666667° пн. ш. 39.433333333333° сх. д. / 45.366666666667; 39.433333333333
Площа75 500 км² (41-й)
  • внутр. вод1,4 %
Часовий поясMSK (UTC+3)
Населення
Чисельність5229177 (01.01.2011) [1] (3-й) (2011)
Густота69,3 осіб/км²
Оф. мовиросійська
Економіка
Економ. районПівнічно-Кавказький
Коди
ISO 3166-2RU-KDA
ЗКАТО03
Суб'єкта РФ23, 93, 123, 193
Телефонний(+7)861, 862
Карти

Краснодарський край на карті суб'єктів Російської Федерації

Мапа
CMNS: Краснодарський край у Вікісховищі
Річка Кубань, Краснодар
Красна Поляна. Сочі.

Краснода́рський край (рос. Краснода́рский край) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Південного федерального округу.

Адміністративний центр — м. Краснодар.

Межує з Ростовською областю, Ставропольським краєм, Карачаєво-Черкесією, Адигеєю, Кримом (через Керченську протоку) і Грузією (Абхазією).

Утворений 13 вересня 1937 року виділенням з Азово-Чорноморського краю.

Губернатор — Кондратьєв Веніамін Іванович.

Географія

[ред. | ред. код]

Край знаходиться на півдні Росії і омивається водами Азовського і Чорного морів. Із загальної протяжності межі — 1540 кілометрів — 740 кілометрів проходить по морю. Край ділиться річкою Кубань на дві частини: північну — рівнинну (2/3 території) і південну — передгір'я і гори (1/3 території). Ім'я річки часто поширюють на увесь край, називаючи його просто Кубань.

Клімат

[ред. | ред. код]

Клімат на більшій частині території помірно континентальний, на Чорноморському узбережжі (на південь від Анапи) — субтропічний. Середня температура січня на рівнині — −3…-5 °С, у січні 2006 року в Краснодарі зареєстрована температура −33,7 °С [1] [Архівовано 19 травня 2008 у Wayback Machine.], на Чорноморському узбережжі 0…+6, в Сочі — +5,9. Середня температура липня — +22…+24 °С. Річна кількість опадів — від 400 до 600 мм в рівнинній частині, до 3242 мм і більш — в гірській. Кожну весну край затоплюють паводки.

Природні ресурси

[ред. | ред. код]

У надрах краю відкрито понад 60 видів корисних копалин. В основному вони залягають в передгірних і гірських районах. Є запаси нафти, природного газу, мергеля, йодо-бромистих вод, мармуру, вапняку, пісковика, гравію, кварцового піску, залізних і апатитових руд, кам'яної солі.

Краснодарський край — старий нафтовидобувний район Росії. Добування нафти почате з 1864 року.

На території краю розташований найбільший в Європі Азово-Кубанський басейн прісних підземних вод, що має значні запаси термальних і мінеральних вод.

Серед багатств Кубані ліс займає важливе місце, оскільки має велике природоохоронне значення і є основним джерелом деревини цінних порід Росії. Загальна площа лісів Краснодарського краю становить понад 1,8 млн га. Дубові і букові масиви, що мають промислове значення, займають, відповідно, 49 і 19 % площі всіх лісів.

Історія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Історія Краснодарського краю

Кубань у Російській імперії

[ред. | ред. код]

До перевороту 1917 велику частину території сучасного Краснодарського краю займала Кубанська область, утворена в 1860 з Чорноморського козацького війська та західної частини Кавказького лінійного козацького війська. Кубанська область була територією Кубанського козацького війська. У 1900 населення області налічувало близько 2 млн осіб. У 1913 по валовому збору зерна Кубанська область вийшла на 2-е місце в Росії, по виробництву товарного хліба — на 1-е місце. В області активно розвивалася промисловість по переробці сільгосппродукції і хімічна промисловість (створені великі акціонерні суспільства), йшло залізничне будівництво.

Післяреволюційна Кубань

[ред. | ред. код]

У 1918 році Кубанська область була зайнята більшовиками і включена в територію Північно-Кавказької Соціалістичної Радянської Республіки. В результаті Другого Кубанського походу перейшла під контроль Добровольчої армії. У 1918–1920 роках існувала небільшовицька Кубанська народна республіка. На початку 1920 року знову зайнята Червоною армією в ході Кубано-Новоросійської операції.

Північно-Кавказьку Соціалістичну Радянську Республіку у 1932–1933 уразив Голодомор на Кубані, штучно створений радянською владою з метою зменшення населення, більшість якого становили на той час в регіоні етнічні українці, торжества суцільної колективізації. На думку радянської влади це дозволило розвивати індустріалізацію по планах уряду. Краснодарський край утворений 13 вересня 1937 року, коли Азово-Чорноморський край був роздільний на Ростовську область і Краснодарський край з територією 85 тис. км², включаючи Адигейську автономну область.

У 1991 році Адигейська автономна область вийшла зі складу краю і була перетворена в Республіку Адигея.

У сучасний край входить велика частина території колишньої Кубанської області (за винятком частини територій колишніх Лабінського і Кавказького відділів, що входить нині до складу Ставропольського краю, частини території колишнього Єйського відділу, що входить нині до складу Ростовської області, а також майже всієї території колишнього Баталпашинського відділу, на якій утворена Карачаево-Черкеська Республіка), майже вся територія колишньої Чорноморської губернії (за винятком частини території колишнього Сочинського округу, що входить нині до складу Абхазії) і територія північніше Єї — Куго-Єї, що відносилася до Області Війська Донського.

У прапорі сучасного Краснодарського краю використані кольори прапора Кубанської народної республіки.

Кубань в період розпаду СРСР

[ред. | ред. код]

Під час параду суверенітетів і розпаду СРСР серед інших козацьких державних утворень на територіях Середньої і Верхньої Кубані в листопаді 1991 року були проголошені як суб'єкти РРФСР відповідно Баталпашинська Козацька Республіка і Верхнє-Кубанська Козацька Республіка. Створення козацьких республік підтримав II Великий Круг Союзу козаків, що пройшов 7-10 листопада 1991 року в Ставрополі. 20 листопада 1991 року на скликаному Союзом козацтв Півдня Росії в Новочеркаську на Великому козацькому кругу Півдня Росії проголошено об'єднання декількох проголошених козацьких республік (Донської, Терської, Армавірської, Верхнє-Кубанської) в Союз Козацьких Республік Півдня Росії із столицею в Новочеркаську і із статусом союзної республіки в новій союзній державі, що передбачалася (ССД). Проте незабаром Радянський Союз припинив існування, а у складі Російської Федерації козацькі республіки так і не були створенні.

Населення

[ред. | ред. код]
Українці на Кубані по перепису 1926 року:

Населення — 5121,0 тис. осіб (2008, 5125,2 тис. в 2002 році, за кількістю населення регіон посідає 3-тє місце в країні після Москви і Московської області). У краю проживає понад п'ять мільйонів осіб, зокрема близько 53 відсотків — в містах і 47 відсотків — в сільській місцевості. Щільність населення — 67,1 (2008) людини на 1 км². Питома вага міського населення — 52,7 % (2005).

У 1989 національний склад населення краю був наступним:

Народ Чисельність, 1989, %
Росіяни 86,71 %
Українці 3,94 %
Вірмени 3,72 %
Німці 0,65 %
Греки 0,61 %
Адигейці 0,45 %
Кримські татари 0,37 %
Грузини 0,26 %
Молдовани 0,16 %
Євреї 0,11 %

За переписом 2002:

Народ Чисельність, 2002, тис. (* [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite])
Росіяни 4436,3 (86,6 %)
Вірмени 274,6 (5,4 %)
Українці 131,8 (2,6 %)
Греки 26,5 (0,5 %)
Білоруси 26,3
Татари 25,6
Грузини 20,5
Німці 18,5
Адигейці 15,8
Турки 13,5
Азербайджанці 11,9
Цигани 10,9
показані народи з чисельністю
понад 10 000 осіб

Багато з росіян, особливо на заході і півночі краю, в побуті балакають, тобто вживають в мові багато українізмів; більшість вірмен проживають на півдні краю, особливо в Сочі, а також в Краснодарі; кількість греків, німців і турків у краю знизилася після репресивних переселень 1930-х—1940-х років; адиги (шапсуги, натухайці і ін.), зараз нечисленні, є аборигенними мешканцями краю.

Тоді як увесь пострадянський період населення Росії зменшується, Краснодарський край — один з небагатьох регіонів, який значно збільшив населення: на 0,4 млн (майже на 10 %) постійного населення, що враховується переписами, і на один мільйон — фактично наявного населення (з урахуванням незареєстрованих і тимчасових гастарбайтерів). Визначальним чинником зростання властями і фахівцями називається приплив економічних мігрантів зі всього північно-кавказького півдня Росії, України і країн Закавказзя, що нерідко викликає ускладнення серед місцевого населення і викликає заклопотаність федерального центру ([2] [Архівовано 17 травня 2008 у Wayback Machine.], [3] [Архівовано 18 травня 2008 у Wayback Machine.], [4] [Архівовано 18 травня 2008 у Wayback Machine.], [5] [Архівовано 18 травня 2008 у Wayback Machine.]). Благодатний Краснодарський край історично притягав мігруюче і охоче поселитися в Росії закавказьке (особливо вірменське) населення, а останніми роками цей розвинений і інвестиційний привабливий регіон ([6] [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]) додатково також є місцем поселення не тільки для мігруючих ради заробітків, але і для забезпечених громадян, що набувають житла, з навколишніх регіонів і переселенців з Крайньої Півночі і інших регіонів ([7] [Архівовано 21 травня 2008 у Wayback Machine.], [8], [9] [Архівовано 18 травня 2008 у Wayback Machine.], [10], [11], [12], [13] [Архівовано 1 травня 2008 у Wayback Machine.], [14] [Архівовано 18 травня 2008 у Wayback Machine.], [15] [Архівовано 18 травня 2008 у Wayback Machine.], [16] [Архівовано 18 травня 2008 у Wayback Machine.], [17][недоступне посилання з квітня 2019], [18]).

Національний склад районів Краснодарського краю за переписом 2002 р.[2]

населення росіяни українці білоруси адиги вірмени грузини азерб. турки татари греки німці цигани
м. Краснодар 646 175 89,8 % 2,1 % 0,4 % 1,0 % 3,3 % 0,2 % 0,2 % 0,1 % 0,3 % 0,3 % 0,1 % 0,1 %
м. Кропоткин 79 185 91,1 % 1,9 % 0,4 % 0,1 % 4,1 % 0,2 % 0,1 % 0,1 % 0,3 % 0,1 % 0,3 % 0,4 %
м. Кримськ 56 623 80,3 % 3,5 % 0,7 % 0,1 % 3,6 % 0,2 % 0,3 % 1,3 % 2,3 % 2,2 % 0,5 % 0,2 %
м. Туапсе 64 238 76,7 % 3,3 % 0,6 % 1,3 % 8,3 % 0,4 % 0,1 % 0,1 % 0,6 % 0,4 % 0,2 % 0,1 %
м. Слов'янськ-на-Кубані 64 136 90,4 % 2,6 % 0,5 % 0,1 % 4,0 % 0,1 % 0,1 % 0,1 % 0,3 % 0,1 % 0,2 % 0,6 %
Краснодарська міська адміністрація 145 179 89,1 % 2,1 % 0,4 % 0,5 % 4,6 % 0,2 % 0,1 % 0,1 % 0,3 % 0,2 % 0,3 % 0,1 %
Анапська міська адміністрація 62 490 81,8 % 3,6 % 0,8 % 0,1 % 6,0 % 0,1 % 0,1 % 0,1 % 0,9 % 4,1 % 0,5 % 0,1 %
Армавірська міська адміністрація 211 824 86,0 % 2,0 % 0,5 % 0,5 % 8,6 % 0,2 % 0,1 % 0,1 % 0,2 % 0,1 % 0,3 % 0,3 %
Білоріченська міська адміністрація 60 394 81,6 % 2,2 % 0,4 % 0,4 % 10,9 % 0,4 % 0,4 % 0,6 % 0,4 % 0,7 % 0,2 % 0,4 %
Геленджицька міська адміністрація 84 532 82,6 % 3,9 % 0,9 % 0,1 % 2,5 % 0,4 % 0,1 % 0,1 % 1,2 % 5,8 % 0,4 % 0,1 %
Гарячеключівська міська адміністрація 51 640 85,1 % 3,0 % 0,5 % 0,5 % 6,1 % 0,4 % 0,2 % 0,1 % 0,5 % 0,2 % 0,4 % 0,1 %
Єйська міська адміністрація 95 249 92,0 % 3,4 % 0,7 % 0,1 % 1,2 % 0,2 % 0,3 % 0,1 % 0,3 % 0,3 % 0,3 % 0,1 %
Лабінська міська адміністрація 63 047 91,0 % 2,0 % 0,4 % 0,3 % 3,5 % 0,2 % 0,2 % 0,1 % 0,3 % 0,1 % 0,3 % 0,4 %
Новоросійська міська адміністрація 281 036 85,8 % 3,5 % 0,6 % 0,1 % 4,3 % 0,4 % 0,4 % 0,1 % 1,4 % 0,9 % 0,2 % 0,1 %
Сочинська міська адміністрація 397 103 67,5 % 3,7 % 0,6 % 1,2 % 20,2 % 2,3 % 0,3 % 0,1 % 0,5 % 0,9 % 0,2 % 0,1 %
Тихоріцька міська адміністрація 66 516 94,0 % 2,1 % 0,4 % 0,1 % 1,5 % 0,2 % 0,2 % 0,0 % 0,2 % 0,1 % 0,2 % 0,3 %
Абінський район 89 794 87,8 % 2,4 % 0,4 % 0,1 % 2,9 % 0,2 % 0,5 % 1,8 % 0,7 % 1,0 % 0,5 % 0,3 %
Анапський район 69 134 77,6 % 3,1 % 0,9 % 0,1 % 11,9 % 0,1 % 0,1 % 0,2 % 1,6 % 0,7 % 1,0 % 0,2 %
Апшеронський район 95 048 78,3 % 2,6 % 0,4 % 0,1 % 11,2 % 1,0 % 0,5 % 1,7 % 0,4 % 0,3 % 0,3 % 0,3 %
Білоглинський район 33 477 94,8 % 1,2 % 0,3 % 0,1 % 1,5 % 0,2 % 0,2 % 0,0 % 0,2 % 0,1 % 0,1 % 0,4 %
Білоріченський район 43 542 76,1 % 1,9 % 0,5 % 0,2 % 5,7 % 0,9 % 1,5 % 6,3 % 0,3 % 0,7 % 0,3 % 0,4 %
Брюховецький район 54 594 93,7 % 2,3 % 0,5 % 0,1 % 1,5 % 0,1 % 0,1 % 0,1 % 0,2 % 0,2 % 0,2 % 0,2 %
Висілковський район 60 239 93,3 % 2,1 % 0,5 % 0,1 % 1,5 % 0,1 % 0,2 % 0,1 % 0,2 % 0,5 % 0,2 % 0,1 %
Гулькевицький район 102 632 89,9 % 2,8 % 0,5 % 0,1 % 2,2 % 0,2 % 0,2 % 0,1 % 0,3 % 0,2 % 1,6 % 0,7 %
Дінський район 119 833 89,8 % 2,3 % 0,4 % 0,1 % 3,9 % 0,2 % 0,2 % 0,0 % 0,3 % 0,1 % 0,4 % 0,1 %
Єйський район 43 962 93,8 % 2,8 % 0,5 % 0,1 % 0,9 % 0,1 % 0,2 % 0,0 % 0,3 % 0,1 % 0,4 % 0,1 %
Кавказький район 45 343 88,1 % 1,6 % 0,4 % 0,1 % 7,2 % 0,1 % 0,2 % 0,0 % 0,3 % 0,1 % 0,3 % 0,5 %
Калінінський район 50 161 91,1 % 2,1 % 0,3 % 0,1 % 2,1 % 0,1 % 0,1 % 0,1 % 0,2 % 0,1 % 0,6 % 0,3 %
Канівський район 102 245 92,9 % 2,4 % 0,5 % 0,1 % 1,2 % 0,2 % 0,2 % 0,1 % 0,2 % 0,2 % 0,2 % 0,3 %
Коренівський район 85 259 90,9 % 2,5 % 0,5 % 0,1 % 2,2 % 0,1 % 0,2 % 0,1 % 0,2 % 0,1 % 0,3 % 0,1 %
Красноармійський район 103 874 92,7 % 2,3 % 0,4 % 0,1 % 2,1 % 0,1 % 0,1 % 0,1 % 0,3 % 0,1 % 0,3 % 0,3 %
Криловський район 37 657 90,2 % 2,4 % 0,6 % 0,1 % 3,4 % 0,2 % 0,4 % 0,0 % 0,2 % 0,1 % 0,5 % 0,5 %
Кримський район 70 576 76,0 % 2,7 % 0,7 % 0,1 % 2,7 % 0,1 % 1,1 % 6,5 % 2,1 % 2,5 % 0,5 % 0,1 %
Курганінський район 103 999 86,5 % 2,1 % 0,4 % 0,1 % 7,2 % 0,2 % 0,3 % 0,1 % 0,3 % 0,1 % 0,4 % 0,6 %
Кущівський район 70 513 89,5 % 2,6 % 0,4 % 0,1 % 2,3 % 0,3 % 0,4 % 0,6 % 0,8 % 0,1 % 0,4 % 0,2 %
Лабинський район 39 235 90,3 % 2,0 % 0,4 % 0,2 % 3,3 % 0,5 % 0,2 % 0,2 % 0,2 % 0,2 % 0,4 % 0,2 %
Ленінградський район 66 679 92,8 % 2,4 % 0,7 % 0,1 % 1,2 % 0,2 % 0,2 % 0,1 % 0,2 % 0,1 % 0,3 % 0,4 %
Мостовський район 72 660 93,0 % 2,2 % 0,4 % 0,3 % 1,1 % 0,2 % 0,2 % 0,1 % 0,3 % 0,2 % 0,3 % 0,4 %
Новокубанський район 87 478 86,5 % 2,3 % 0,6 % 0,4 % 6,8 % 0,1 % 0,1 % 0,1 % 0,2 % 0,1 % 1,1 % 0,1 %
Новопокровський район 47 893 92,0 % 1,8 % 0,5 % 0,1 % 1,8 % 0,1 % 0,2 % 0,0 % 0,2 % 0,1 % 0,3 % 1,1 %
Отрадненський район 66 734 85,9 % 1,4 % 0,3 % 0,2 % 8,8 % 0,3 % 0,2 % 0,1 % 0,2 % 0,2 % 0,2 % 0,4 %
Павловський район 68 470 94,4 % 2,4 % 0,7 % 0,1 % 0,9 % 0,1 % 0,1 % 0,0 % 0,1 % 0,2 % 0,1 % 0,1 %
Приморсько-Ахтарський район 60 913 93,1 % 3,1 % 0,5 % 0,1 % 0,7 % 0,2 % 0,2 % 0,1 % 0,3 % 0,2 % 0,3 % 0,1 %
Сіверський район 107 661 91,1 % 2,6 % 0,5 % 0,2 % 2,0 % 0,2 % 0,2 % 0,1 % 0,4 % 0,6 % 0,4 % 0,3 %
Слов'янський район 66 129 94,0 % 2,3 % 0,5 % 0,1 % 0,8 % 0,1 % 0,1 % 0,2 % 0,2 % 0,1 % 0,3 % 0,1 %
Старомінський район 41 097 94,7 % 1,8 % 0,4 % 0,1 % 0,9 % 0,2 % 0,1 % 0,0 % 0,2 % 0,1 % 0,1 % 0,4 %
Тбіліський район 48 752 89,4 % 2,1 % 0,8 % 0,1 % 3,2 % 0,2 % 0,2 % 0,1 % 0,2 % 0,3 % 1,9 % 0,5 %
Темрюцький район 115 462 87,8 % 3,5 % 0,7 % 0,1 % 1,9 % 0,1 % 0,1 % 0,1 % 2,0 % 0,3 % 0,6 % 0,1 %
Тимашівський район 107 189 90,8 % 2,5 % 0,5 % 0,1 % 2,9 % 0,2 % 0,3 % 0,1 % 0,4 % 0,2 % 0,3 % 0,1 %
Тихорецький район 61 232 92,1 % 2,0 % 0,4 % 0,1 % 2,8 % 0,2 % 0,5 % 0,1 % 0,2 % 0,1 % 0,2 % 0,2 %
Туапсинський район 61 257 65,4 % 3,0 % 0,6 % 5,7 % 21,0 % 0,4 % 0,1 % 0,1 % 0,7 % 0,3 % 0,3 % 0,1 %
Успенський район 40 873 78,3 % 2,2 % 0,5 % 7,9 % 4,9 % 0,2 % 0,3 % 0,1 % 0,3 % 1,6 % 0,6 % 0,9 %
Усть-Лабенський район 115 442 89,6 % 2,0 % 0,4 % 0,2 % 3,6 % 0,3 % 0,3 % 0,1 % 0,2 % 0,1 % 0,9 % 0,6 %
Щербинівський район 38 816 94,9 % 2,1 % 0,3 % 0,1 % 0,7 % 0,1 % 0,1 % 0,0 % 0,2 % 0,1 % 0,2 % 0,3 %
Краснодарский край 5 125 221 86,6 % 2,6 % 0,5 % 0,5 % 5,4 % 0,4 % 0,2 % 0,3 % 0,5 % 0,5 % 0,4 % 0,2 %

Населені пункти

[ред. | ред. код]
Населені пункти з кількістю мешканців понад 20 тисяч
2007
Краснодар 932,6 (2020) Ленінградська 38,2 (2003)
Сочі 443.6 (2020) Темрюк 36,0
Новоросійськ 275,2 (2019) Гулькевичі 35,0
Армавір 190,0 Новокубанськ 34,4
Єйськ 87,1 Дінська 34,1 (2003)
Кропоткін 80,0 Абінськ 33,8
Слов'янськ-на-Кубані 64,0 Приморсько-Ахтарськ 32,2
Тихорєцьк 63,2 Павловська 30,7 (2003)
Туапсе 63,5 Старомінська 30,1 (2003)
Лабінськ 61,2 Кущевська 29,5 (2003)
Кримськ 56,5 Полтавська 28,6 (2003)
Тимашевськ 54,1 Гарячий Ключ 40,3(2020)
Бєлорєченськ 54,0 Мостовський 25,4
Анапа 88,9 (2020) Тбіліська 24,1 (2003)
Геленджик 77,2 (2019) Отрадна 22,7 (2003)
Курганінськ 46,7 Сєверська 22,6 (2003)
Канівська 44,8 (2003) Ільський 22,7
Усть-Лабінськ 42,3 Новотитарівська 22,3 (2003)
Корєновськ 41,3 Брюховецька 22,0 (2003)
Апшеронськ 39,6 Хадиженськ 22,2 (2020)

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]
Докладніше: Адміністративний устрій Краснодарського краю
Адміністративна мапа Краснодарського краю і Адигеї

Території, підпорядковані адміністраціям міст:

Райони і їх адміністративні центри:

Економіка

[ред. | ред. код]
Порт Новоросійськ

У галузевій структурі краєвих ВРП виділяються транспорт (16,2 % проти 8,2 % для Росії в цілому) і сільське господарство (16,0 % проти 7,8 %). Питома вага промисловості в порівнянні з середньоросійським показником вдвічі нижче — 16 % (проти 33 % по РФ в цілому і 23 % для Південного федерального округу).

Провідне місце в структурі промисловості належить переробляючим виробництвам. Харчова галузь забезпечує 42,8 % загального обсягу промислової продукції; далі йдуть електроенергетика (13,4 %), паливна галузь (10,5 %), машинобудування і металообробка (9,4 %) і промисловість будівельних матеріалів (7,9 %). На хімічний і лісовий комплекси припадає всього по 3-4 % промислового виробництва. Частка легкої галузі зовсім незначна (1,3 %).

Відмінною рисою промислової інфраструктури Краснодарського краю є високий ступінь концентрації спеціалізованих виробництв в основних промислових центрах — Краснодарі (де зосереджено більш за третину краєвого промислового потенціалу), Армавірі і Новоросійську.

У Краснодарі і його околицях зосереджено 38 % обсягу промислової продукції і 47 % інвестицій в основні засоби виробництва, сконцентровано 16 % населення.

Порти Новоросійськ і Туапсе забезпечують перевалювання 75 % сухих вантажів, що проходять через портове господарство півдня Росії, обслуговують третю частину російського експорту нафти.

Важлива галузь економіки — туризм, зокрема в районах міст Сочі, Геленджика, Анапи. Також останнім часом активно розвивається туристична галузь на узбережжі Азовського моря.

У зв'язку з проведенням у місті Сочі Олімпіади 2014 року очікувалося збільшення інвестицій в інфраструктуру Чорноморського узбережжя Краснодарського краю.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Росстат - оцінка чисельності населення станом на 01.01.2011. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 14 грудня 2011.
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 вересня 2019. Процитовано 23 березня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Krasnodar Krai
Азовське море
Таганрозька затока 		 Ростовська область  Ростовська область
Керченська протока
 Ставропольський край
Чорне море Грузія Грузія  Ставропольський край
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Краснодарський_край&oldid=42829535