Адигейська автономна область — Вікіпедія

Адыгэ AО
Адыге́йская AО
Адигейська автономна область
Адигейська (Черкеська) АО Flag
1928–1991 Адигея
Адигейської AO: історичні кордони на карті
Адигейської AO: історичні кордони на карті
Територіальні зміни Адигейської АО у 1936-1962
Столиця Майкоп
Форма правління Автономна область СРСР
Історичний період ХХ століття
 - Засновано 3 серпня 1928
 - Ліквідовано 3 липня 1991
Сьогодні є частиною Росія Росія

Адигейська автономна область, Адигейська АО — адміністративно-територіальна одиниця РРФСР, що існувала з 27 липня 1922 до 16 травня 1992 року.

Столиця — Майкоп (до 1936 року — Краснодар).

Історія

[ред. | ред. код]
Кавказ під час підвищення статусу Адигеї до рівня республіки
  • 5 жовтня 1990 позачергова сесія Адигейської обласної Ради народних депутатів ухвалила рішення про підвищення статусу Адигеї до рівня самостійного суб'єкта РРФСР (республіки) і проголосила Адигейську Радянську Соціалістичну Республіку, (рішення не мало юридичної сили).
  • 15 грудня 1990 вихід Адигеї зі складу Краснодарського краю узаконено Другим з'їздом народних депутатів РРФСР, що внесла зміни до Конституції РРФСР, за якими автономні області виводилися з складів країв, куди входили[3]..
  • 3 липня 1991 року Верховна Рада РРФСР внесло в російську конституцію поправку, що перетворила Адигейську АО у Радянську Соціалістичну Республіку Адигея у складі РРФСР. Дана поправка була внесена на розгляд З'їзду народних депутатів РРФСР[4], але так і не була затверджена ним.
  • 21 квітня 1992 З'їзд народних депутатів Російської Федерації прийняв поправку до конституції РРФСР, яка перетворила Адигейську АО на Республіку Адигея[1]. Поправка набула чинності з моменту опублікування 16 травня 1992 у «Російській газеті»[2].

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]

Станом на 1 січня 1985 до складу Адигейської АО входило 2 міста обласного підпорядкування:

і 7 районів:

  1. Гіагінський — станиця Гіагінська,
  2. Кошехабльський — аул Кошехабль,
  3. Красногвардійський — с. Красногвардійське,
  4. Майкопський — сел. Тульський,
  5. Октябрський — аул Октябрський,
  6. Теучезький — місто Теучезьк,
  7. Шовгенівський — аул Шовгенівський.

Населення

[ред. | ред. код]

Динаміка чисельності населення області:

Рік Площа, км² Населення, осіб
1930 3 015 113 700
1939 3 048 241 799[5]
1959 3 900 284 690[6]
1970 7 600 385 644[7]
1979 7 600 404 504[8]
1989 7 600 432 588[9]

Національний склад населення[10] згідно перепису 1979 року:

Національність Населення, осіб Кіл-сть, %
Росіяни 285 626 70,6
Адиги 86 388 21,4
Українці 12 078 3,0
Вірмени 6 359 1,6
Татари 2 415 0,6
Білоруси 2 244 0,6

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Закон Российской Федерации от 21 апреля 1992 года № 2708-I «Об изменениях и дополнениях Конституции (Основного Закона) Российской Советской Федеративной Социалистической Республики»
  2. а б яОХЯНЙ ГЮЙНМНБ пятяп/пт. 1990-1993. Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 24 травня 2015.
  3. Закон РСФСР от 15 декабря 1990 г. "Об изменениях и дополнениях Конституции (Основного Закона) РСФСР"
  4. Закон РСФСР от 3 июля 1991 г. «Об изменениях и дополнениях Конституции (Основного Закона) РСФСР в связи с преобразованием автономных областей в Советские Социалистические Республики»
  5. Всесоюзная перепись населения 1939 г. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 24 травня 2015.
  6. Всесоюзная перепись населения 1959 г. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 24 травня 2015. [Архівовано 2011-11-16 у Wayback Machine.]
  7. Всесоюзная перепись населения 1970 г. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 24 травня 2015. [Архівовано 2011-11-03 у Wayback Machine.]
  8. Всесоюзная перепись населения 1979 г. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 24 травня 2015. [Архівовано 2011-11-03 у Wayback Machine.]
  9. Всесоюзная перепись населения 1989 г. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 10 листопада 2015.
  10. Всесоюзная перепись населения 1979 г. Национальный состав. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 24 травня 2015.

Ресурси Інтернету

[ред. | ред. код]