Заводоуковськ — Вікіпедія
місто Заводоуковськ | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Заводоуковск | |||||
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Тюменська область | ||||
Міський округ | Заводоуковський | ||||
Код ЗКАТУ: | 71403000000 | ||||
Код ЗКТМО: | 71703000001 | ||||
Основні дані | |||||
Населення | 25647 осіб (2010[1]) | ||||
Площа | 21 км² | ||||
Поштовий індекс | 627140 | ||||
Телефонний код | +7 34542 | ||||
Географічні координати: | 56°30′ пн. ш. 66°33′ сх. д. / 56.5° пн. ш. 66.55° сх. д. | ||||
Вебсторінка | zavodoukovsk.admtyumen.ru | ||||
Мапа | |||||
| |||||
|
Заводоуко́вськ (рос. Заводоуковск) — місто, адміністративний центр Заводоуковського міського округу Тюменської області, Росія.
Місто розташоване на річці Ук (права притока річки Тобол), трохи нижче впадіння Бегіли, у лісостеповій зоні Західного Сибіру (на західній околиці Ішимської рівнини). На північ і північний захід від міста знаходяться ліси[2].
Місто розташоване за 100 км (по автодорозі) на південний схід від обласного центру — міста Тюмень. Найближчий місто Ялуторовськ розташоване за 28 км на північний захід від Заводоуковська.
Для міста характерний континентальний клімат помірних широт з порівняно тривалою зимою, що відрізняється частими морозами й хуртовинами (середня температура січня 18,6 морозу) і коротке літо; безморозний період становить в середньому всього 120 днів (в окремі роки від 60 до 160 днів).
Відоме як село Уковськ з 1729 року. У 1740—1744 роках верхотурськими купцями Максимом Походяшиним і Олексієм Власьєвським була заснована Уковська гуральня. У 1756 році винокуріння було оголошено дворянською монополією. Винним відкупником по всьому Сибіру став граф Петро Іванович Шувалов.
В кінці XVIII — початку XIX століть гуральні перейшли в казенне відомство. Зрештою, Уковська гуральня припинила своє існування, і тільки в 1860-ті роки XIX століття виробництво алкоголю в більш прогресивному промисловому масштабі відродив знаменитий сибірський підприємець польського походження Альфонс Хомич Поклевський-Козелл.
У 1787 році село стало волосним селом Заводоуковськ. Назву села можна розшифрувати як «завод на Уці», і пов'язане воно з розташованим в селі винокурним заводом. Інша версія пов'язана з поширеною в Сибіру в XVIII—XIX століттях традицією утворення спеціальних поселень — «заводів», призначених для відпочинку каторжан, яких направляли в заслання.
На початку XX століття будується залізниця Тюмень — Омськ. Перший робочий поїзд на станцію Заводоуковськ прийшов 9 травня 1910 року, а регулярний рух по північній гілці Транссибу почався в кінці 1913 року. Разом із залізницею побудовані будівлю вокзалу, водонапірна вежа, казарми для робітників.
У 1960 році отримало статус міста.
Населення — 25647 осіб (2010, 25674 у 2002[3]).
- Вокзал Заводоуковска, 2005 рік
- Транссибірська магістраль в Заводоуковську (2237 км)
- Поїзд в межах Заводоуковська (2237 км)
- Залізниця «Заводоуковськ - Новий Тап» (2 км)
- Сквер воїнів-інтернаціоналістів
- Мінеральне джерело
- Вокзальна вулиця
- Шосейна вулиця
- Радянська вулиця
- Район Сільмаш
- Будівля пошти
- Міст через Ук
- Річка Ук (вдалині видно Колмаковський парк)
- ↑ Результати перепису населення 2010 року в Тюменській області (рос.)
- ↑ O-42 карти Генштабу СРСР. Тобольськ, Ішим. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 9 січня 2020.
- ↑ Результати перепису населення 2002 року в Тюменській області (рос.)
- Аркуш карти O-42-122 Заводоуковск. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1980 р. Видання 1988 р. (рос.)
Це незавершена стаття про Тюменську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |