Абашин Василь Олександрович — Вікіпедія

Васи́ль Олекса́ндрович Аба́шин
Народження3 жовтня 1940(1940-10-03) (84 роки)
Вербовець, Косівський район, Станіславська область, Українська РСР, СРСР
Жанргончар
Діяльністькераміст
НапрямокКосівська мальована кераміка
Сайтsocrealizm.com.ua/gallery/artist/abashin-va-1940

Васи́ль Олекса́ндрович Аба́шин (народився 3 жовтня 1940 року, село Вербовець Косівського району Станіславської, нині Івано-Франківської області) — український гончар, художник-кераміст. Майстер традиційного народного мистецтва (1983). Член Національної спілки художників України (1988).[1]

Біографія

[ред. | ред. код]

У 1963—1967 роках працював у керамічному цеху фабрики імені Тараса Шевченка, у 1967—1995 роках — керамістом у Косівській художній майстерні, яка згодом стала художньо-виробничим комбінатом. 1995 року покинув творчу роботу.

Тричі (1973, 1986, 1988) брав участь республіканських художніх виставках. 1988 року був також учасником всесоюзної художньої виставки.

Твори Абашина зберігаються в Музеї Гуцульщини в місті Коломия, в Одеському художньому музеї.

У виробах Абашина лаконізм і цілісність форми поєднуються з розмаїттям декору. Чимало творів майстра малих форм впроваджено в серійне виробництво.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ивано-Франковский художник Абашин Василий Александрович. Соцреализм. Киевский клуб коллекционеров. Архів оригіналу за 4 березня 2018.

Література

[ред. | ред. код]