Аборти в Україні — Вікіпедія

Аборти в Україні є законними за запитом протягом перших 12 тижнів вагітності. Між 12 і 28 тижнями аборт застосовується з різних причин, включаючи медичні, соціальні та особисті підстави, та за будь-якої причини зі згоди комісії лікарів.^[1]

До 1991 року аборт в Україні регулювався законодавством про аборти в СРСР. Від тих пір законодавство щодо абортів змінилося. Кількість абортів скоротилася з 109 абортів на 1000 жінок віком 15-44 років у 1986 році, до 80.9 в 1991, 67.2 в 1996 році і 27.5 в 2004 році^[2]. Станом на 2010 показник абортів склав 21,2 абортів на 1000 жінок віком 15-44 років.^[3] Розрив між кількістю абортів в Україні і кількістю абортів в Білорусі і Росії розширюється з 1990-х років.

До медичної статистики з абортів входять, крім власне медичних операцій з переривання вагітності (так званих штучних абортів), які робляться планово за медичними показами чи бажанням жінки, також спонтанні переривання вагітності (викидні). При цьому враховуються лише легальні (безпечні) аборти, тобто проведені кваліфікованим медичним персоналом у відповідних умовах: підпільні (небезпечні) аборти обрахунку не підлягають.

До медичної статистики по абортам в Україні входять як спонтанні переривання вагітності (викидні), так і медичні легальні аборти, які робляться планово за медичними показами чи бажанням самої жінки^[4].

За даними МОЗ України, кількість абортів в Україні з 2005 по 2020 роки була наступною^[4]:

• unstats.un.org [Архівовано 12 лютого 2018 у Wayback Machine.]