Аверін Віктор Григорович — Вікіпедія

Аверін Віктор Григорович
Народився18 жовтня 1885(1885-10-18)
Чепіль, Ізюмський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Помер27 грудня 1955(1955-12-27) (70 років)
Харків, Українська РСР, СРСР
ПохованняХарків
Країна СРСР
Діяльністьеколог
Alma materІмператорський Харківський університет (1912)
Галузьзоологія, охорона природи
ЗакладІмператорський Харківський університет
Державний біотехнологічний університет
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор сільськогосподарських наук (1930)
Науковий керівникМ. М. Сомов
Відомий завдяки:зоологічні дослідження на сході України
Брати, сестриАверін Всеволод Григорович
ДітиАверін Юрій Вікторович
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Ві́ктор Григо́рович Аве́рін (18 жовтня 1885, Чепіль — 27 грудня 1955) — український радянський зоолог, громадський діяч, професор. Брат художника Всеволода Аверіна.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в селі Чепіль (тепер Балаклійського району Харківської області). 1912 року закінчив Харківський університет. Від 1913 року — завідувач першого в Україні Ентомологічного бюро в Харкові. Від 1925 року — завідувач відділу захисту рослин Наркомзему УРСР.

Від 1930 року і до смерті — завідувач кафедри зоології та ентомології Харківського сільськогосподарського інституту[1].

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Опублікував близько 340 праць з ентомології, орнітології, теріології, мисливствознавства, рибництва і охорони природи. Один із перших організаторів справи захисту рослин в УРСР і підготовки кадрів у цій галузі.

Обирався до складу керівних профспілкових органів, був активним діячем Центральної ради Всеукраїнського товариства мисливців та рибалок (1923—1933) і її першим головою.

Його ім'ям був названий вид жуків лат. Hoplia averini Medvedev, з роду гоплій[en][1]. Пізніше було встановлено, що це синонімична назва жуків лат. Hoplia paupera Krynicky[2].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Нагородж. орденами Леніна і Трудового Червоного Прапора та медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».

Наукові публікації

[ред. | ред. код]

В. Г. Аверін автор понад 300 наукових та науково-популярних робіт.

  • Животный мир // Природа и население Слободской Украины. — Харьков, 1918.
  • Мисливство. — Харків, 1927.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Вкарбовані в літопис науки, 2020, с. 12.
  2. Hoplia (Hyperis) paupera Krynicky, 1832. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с. — С. 20.
  • Злотін А. З. Аверін Віктор Григорович [Архівовано 20 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8. — С. 59—60.
  • Виктор Григорьевич Аверин // Орнитологи Украины. Библиографический справочник / Авторы-составители: Т. А. Атемасова, И. А. Кривицкий. — Харьков, 1999. — Вып. 1. — С. 77—79.
  • Борейко В. Е. Виктор Григорьевич Аверин // Охотник и рыболов Украины. — К.: Урожай, 1986.
  • Борейко В., Соколов И., Молодан Г. 1984. Виктор Григорьевич Аверин // Охота и охотничье хозяйство. — 1984, № 12.
  • Котов M. I., Корнєєв О. П. Видатний діяч охорони природи В. Г. Аверін // Мат. про охорону природи на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1960.
  • Підоплічко I. Г., Троїцька В. I. Віктор Григорович Аверін (1885—1955) // Зб. праць Зоол. музею. — 1962. — № 31. — С. 118—130.
  • ЦДАВО України, ф. 372, спр. 27, спр. 170, лл. 1—9.
  • ЦДАВО України, ф. 2, оп. 4, спр. 773, л. 13.
  • ЦДАВО України, ф. 166, оп. 12, спр. 28, лл. 1—5.
  • Аверін Віктор Григорович // Вкарбовані в літопис науки / уклад. О. І. Вовк, А. В. Григор'єв, С. М. Куделко; гол. ред. В. С. Бакіров. — 2-ге. — Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2020. — С. 12. — 376 с. — ISBN 978-966-285-613-2.

Посилання

[ред. | ред. код]