Харківський національний аграрний університет імені В. В. Докучаєва — Вікіпедія

Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва
ХНАУ ім. В.В. Докучаєва
с. Докучаєвське, Харківського району, Харківської області
Типзаклад освіти[1]
Країна Україна[1],  Російська імперія і  СРСР
ГаслоФлагман аграрної освіти Слобожанщини
Назва на честьДокучаєв Василь Васильович
Засновано1816
РекторУльянченко Олександр Вікторович
Студентівпонад 4000
Докторів30
ВипускникиКатегорія:Випускники Харківського аграрного університету
Адреса62483, с. Докучаєвське, Харківського району, Харківської області
Сайтknau.kharkov.ua
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора
Мапа

Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва — колишній державний вищий навчальний заклад IV рівня акредитації, підпорядкований Міністерству освіти і науки України, що був розташований у передмісті Харкова, у селищі Докучаєвське Харківського району Харківської області.

Припинив існування у 2021 році через приєднання до складу Державного біотехнологічного університету.

Історія

[ред. | ред. код]

Найстаріший аграрний заклад вищої освіти в Україні засновано 1816 році. у передмісті Варшави — Маримонті, під назвою Інститут землеробського господарства, практичної ветеринарії та школи рукоділля. Фундатором і першим директором інституту став громадський діяч, професор Єжи Беньямін Флят (1768—1860). У 1840 році до інституту приєднано Варшавську лісову школу і він став називатися Маримонтським інститутом сільського господарства і лісівництва. У 1862 році інститут переведено в посад Ново-Олександрію (Пулави) Люблінської губернії, де він отримав назву Новоолександрійський інститут сільського господарства і лісівництва. Польське повстання 1863 року та участь студентів і викладачів у національному русі зумовили закриття навчального закладу. Лише в 1869 році інститут поновив свою роботу.

Упродовж 1892—1895 рр. обов'язки директора виконував професор Санкт-Петербурзького університету, відомий учений-природознавець і педагог В. В. Докучаєв. За часів його керівництва внесено суттєві зміни до навчальних програм, запроваджено викладання економічних наук. Зусиллями вченого в 1894 р. відкрито першу в світі кафедру генетичного ґрунтознавства, а сам навчальний заклад здобув світове наукове визнання. Заслугою В. В. Докучаєва було укріплення викладацького складу інституту висококваліфікованими викладачами, запрошеними передусім із Петровської землеробської академії. Серед них: фізіолог і ботанік Є. Ф. Вотчал, лісівники М. М. Орлов і М. М. Бурий, економісти О. Ф. Фотрунатов та О. І. Скворцов, ґрунтознавець М. М. Сибірцев.

Із початком Першої світової війни розпорядженням військового командування у 1914 році. інститут евакуйовано до Харкова. Протягом 1915—1922 рр. його очолював професор О. О. Алов. Постановою РНК УРСР від 21 березня 1921 року Ново-Олександрійський інститут назавжди залишено в Харкові та перейменовано в Харківський сільськогосподарський інститут.

У зв'язку з розукрупненням сільськогосподарських вищих навчальних закладів Харківський СГІ 28 червня 1930 року реорганізовано і перейменовано на Харківський інститут зернового господарства в складі одного агрономічного факультету. Лісівничий факультет реорганізовано в Київський інститут лісового господарства. Інженерно-меліоративний факультет переведено в Одесу як окремий заклад. На базі кафедр механізації сільськогосподарського виробництва і фізики створено Харківський інститут механізації й електрифікації сільського господарства.

У 1933 році до інституту приєднали Харківський агроекономічний інститут на правах економічного факультету. Із 1934 року Харківський інститут зернового господарства знову отримав попередню назву — Харківський сільськогосподарський інститут[2].

У 1941 році за наполегливу результативну працю у підготовці висококваліфікованих кадрів для сільського господарства і в зв'язку зі 125-річчям від дня заснування інститут нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.

Під час німецько-радянської війни інститут евакуйовано до міста Каттакурган Узбецької РСР. В евакуації він продовжив роботу з підготовки спеціалістів-аграрників, розвивалися наукові школи, запроваджувалися досягнення науки у виробництво.

У жовтні 1944 року виш повернувся до Харкова. У складних умовах воєнного часу та відбудови інститут очолював академік АН УРСР, професор О. Н. Соколовський.

У березні 1946 року із нагоди 100-річчя від дня народження видатного вченого-ґрунтознавця В. В. Докучаєва інституту було присвоєно його ім'я. За успіхи у підготовці висококваліфікованих кадрів для сільського господарства та у зв'язку з 150-річчям від дня заснування інститут нагороджено Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1966).[3]

Ювілейна монета НБУ номіналом 2 грн., присвячена ХНАУ

У 1961 році прийнято рішення про перебазування ХСГІ ім. В. В. Докучаєва на територію науково-дослідного господарства «Комуніст».

У 1969 році розпочалося будівництво нинішнього комплексу агроуніверситету, а в 1978 році завершилося перебазування інституту до навчального містечка.

У 1991 році інститут перетворено у Харківський державний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва.

Указом Президента України від 27 березня 2002 року, ураховуючи загальнодержавне і міжнародне визнання результатів діяльності ХДАУ та його вагомий внесок у розвиток національної освіти і науки, університету надано статус національного.[4]

Назви

[ред. | ред. код]
  • Маримонтський інститут землеробського господарства (1816—1840, Польща)
  • Маримонтський інститут сільського господарства і лісівництва (1840—1861, Польща)
  • Політехнічний і землеробсько-лісний інститут у Ново-Олександрії (1862—1869, Польща)
  • Ново-Олександрійський інститут сільського господарства і лісівництва (1869—1914, Польща)
  • Ново-Олександрійський інститут сільського господарства і лісівництва (на правах евакуйованого), (1914—1921, Харків)
  • Харківський інститут сільського господарства і лісівництва (1921—1930, Харків)
    • Харківський інститут сільського господарства і лісівництва імені Х. Раковського (1921—1926)
    • Харківський інститут сільського господарства і лісівництва імені Сельінтерну (1930-ті рр.)
  • Харківський інститут зернового господарства (1930—1934)
  • Харківський сільськогосподарський інститут (1934—1946)
  • Харківський сільськогосподарський інститут у м. Катта-Курган(на правах евакуйованого), (1941—1944, Узбекистан)
  • Харківський сільськогосподарський інститут ім. В. В. Докучаєва (1946—1991)
  • Харківський державний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва (1991—2002)
  • Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва (із 2002 р.)

Ректори (директори)

[ред. | ред. код]
  1. Флят Єжи Беньямін (1819—1830)
  2. Очаповський Михайло Миколайович (1835—1852)
  3. Здзітовецький Йосип-Северин Станіславович (1853—1860)
  4. Пржистанський Станіслав Станіславович (1860—1861)
  5. Окнінський, Домінік (1861—1862)
  6. Зелінський Антон Антонович (1862—1869)
  7. Тютчев Іван Артамонович (1869—1876)
  8. Добровольський Василь Михайлович (1876—1882)
  9. Бажанов Олексій Михайлович (1882—1883)
  10. Еймонт Павло Вікентійович (1883—1892)
  11. Докучаєв Василь Васильович (1892—1895)
  12. Потиліцин Олексій Лаврентійович (1895—1900)
  13. Беляєв Володимир Іванович (1901—1902)
  14. Будрін Петро Васильович (1902—1905)
  15. Скворцов Олександр Іванович (1905—1908)
  16. Саноцький Антон Степанович (1908—1911)
  17. Калугін Іван Іванович (1911—1915)
  18. Алов Олександр Олексійович (1915—1922)
  19. Попов С. П. (1923)
  20. Касьяненко Іван Іванович (1924—1925)
  21. Сурож Йосип Гнатович (1925)
  22. Клунний Григорій Михайлович (1925—1929)
  23. Клецький Лев Михайлович (1930—1932)
  24. Ходак Є. В. (1930—1932)
  25. Медведь Яків Никифорович (1932)
  26. Запара Петро Іванович (1932)
  27. Барабаш Микола Андрійович (1932—1934)
  28. Собко П. Є. (1934—1937)
  29. Дмитренко Павло Тимофійович (1937—1944)
  30. Соколовський Олексій Никанорович (1944—1959)
  31. Грінченко Олександр Маркович (1959—1960)
  32. Наумов Герман Федорович (1969—1993)
  33. Лактіонов Микола Ілліч (1993—1996)
  34. Євтушенко Микола Дмитрович (1996—2007)
  35. Булигін Сергій Юрійович (2007—2009)
  36. Пастухов Валерій Іванович (2009—2010)
  37. Пузік Володимир Кузьмич (2010—2017)
  38. Ульянченко Олександр Вікторович (2017—2021)

Корпуси та кампуси

[ред. | ред. код]

Навчальне містечко ХНАУ

[ред. | ред. код]

Навчальне містечко ХНАУ — автономний навчально-науково-виробничий комплекс загальною площею 106,3 га, розташоване в приміській зоні на схід від Харкова. Містечко побудовано у 1968—1991 рр. на землях навчально-дослідного господарства «Комуніст» (нині сел. Докучаєвське). На території вишу є 6 навчальних корпусів, сім гуртожитків, актовий зал на 830 місць, павільйон із сільськогосподарською технікою, спортивний зал, стадіон. Також у складі комплексу дослідні поля (понад 70 га), Парк ветеранів площею 6,3 га і Студентський парк площею 20 га.

«Перлиною» Харківщини є дендрологічний парк ХНАУ ім. В. В. Докучаєва. На території площею 23 га розмішені колекційні та експозиційні наділи (23 квартали), інтродукційний розсадник, насінні та архівні клонові плантації сосни, дуба та ліщини, квітники та розарій. У колекціях дендропарку зростає близько 900 видів деревних рослини, що представляють європейську, кримсько-кавказьку, середньоазіатську, китайську, далекосхідну, японську та північноамериканську флористичні зони.

Структура університету

[ред. | ред. код]

До складу агроуніверситету входить шість факультетів: агрономічний, захисту рослин, лісового господарства, інженерів землевпорядкування, обліку і фінансів, менеджменту і економіки.

  • Інститут міжнародної освіти та підвищення кваліфікації
  • Центр фахової передвищої та професійної освіти
  • Фундаментальна бібліотека
  • Навчально-науково-виробничий центр «Дослідне поле»
  • Державне підприємство "Навчально-дослідне господарство «Докучаєвське»
  • Державне підприємство «Скрипаївське навчально-дослідне лісове господарство»
  • Дендрологічний парк

Факультети

[ред. | ред. код]
  • Агрономічний
    • Кафедра агрохімії
    • Кафедра рослинництва
    • Кафедра загальної хімії
    • Кафедра ґрунтознавства
    • Кафедра мовних дисциплін
    • Кафедра педагогіки, психології та права
    • Кафедра плодоовочівництва і зберігання
    • Кафедра землеробства ім. О. М. Можейка
    • Кафедра генетики, селекції та насінництва
    • Кафедра технічного забезпечення агропромислового виробництва
    • Кафедра технології виробництва та переробки продукції тваринництва
  • Лісового господарства
    • Кафедра лісових культур і меліорацій
    • Кафедра лісівництва ім. Б. Ф. Остапенка
    • Кафедра садово-паркового господарства
    • Кафедра філософії, історичних і соціальних дисциплін
    • Кафедра лісоуправління, лісоексплуатації та безпеки життєдіяльності
  • Захисту рослин
    • Кафедра ботаніки та фізіології рослин
    • Кафедра екології та біотехнології
    • Кафедра зоології та ентомології ім. Б. М. Литвинова
    • Кафедра фітопатології
  • Менеджменту і економіки
    • Кафедра менеджменту і адміністрування
    • Кафедра інформаційних технологій, консалтингу і туризму
    • Кафедра маркетингу, підприємництва і організації виробництва
    • Кафедра прикладної економіки і міжнародних економічних відносин
  • Інженерів землевпорядкування
    • Кафедра геодезії, картографії та геоінформатики
    • Кафедра землевпорядного проектування
    • Кафедра архітектури, планування території та будівництва
    • Кафедра управління земельними ресурсами та кадастру
    • Кафедра фізики та вищої математики
    • Кафедра фізичного виховання
  • Обліку і фінансів
    • Кафедра бухгалтерського обліку і аудиту
    • Кафедра фінансів
    • Кафедра статистики і економічного аналізу
    • Кафедра економічної теорії

Наукові установи

[ред. | ред. код]

Спеціалізовані Вчені ради по захисту дисертацій

[ред. | ред. код]

Спеціалізовані Вчені ради для захисту кандидатських дисертацій:

  • К 64.803.01 — економічні науки зі спеціальності 08.00.04 — «Економіка та управління підприємствами»
  • К 64.803.02 — зі спеціальностей 06.01.03 –06.01.03 — «Агроґрунтознавство і агрофізика», 06.01.09 «Рослинництво», 06.01.11 «Фітопатологія»

Відомі випускники та науковці

[ред. | ред. код]
  • Герої Радянського Союзу: І. І. Бакулін, П. Л. Василевський, Е. Д. Готліб.
  • Двічі Герой Соціалістичної праці В. Я. Юр'єв.
  • Герої Соціалістичної праці: О. В. Алпатьєв, П. Т. Бойко, І. К. Божко, М. П. Борисенко, Д. Ю. Ванін, І. Ф. Калантай, І. І. Кубрак, І. П. Ломако, Є. П. Лисенко, Ф. С. Муратов, А. А. Носальський, О. В. Палладін, В. Г. Прокоф'єв, П. І. Рубель, Б. П. Соколов, А. Б. Сорокін, О. М. Супрун, М. І. Хаджинов, І. В. Черненко.
  • Герої України: І. М. Гулий, А. Т. Криворучко, А. Я. Ровчак.
  • Лауреати Ленінської премії: О. В. Палладін, Б. П. Соколов, О. Я. Усиков, М. І. Хаджинов, М. В. Цінгер.
  • Лауреати Державної премії УРСР: О. В. Алпатьєв, Б. Г. Лазарєв, І. Т. Нікітенко, А. О. Омельяненко, В. Ф. Пересипкін, П. М. Першин, І. Д. Проходжай, Б. П. Соколов, В. Я. Юр'єв.
  • Лауреати Державної премії України: В. П. Васильєв, М. І. Єльніков, В. В. Кириченко, Б. Г. Лазарєв, М. А. Литвиненко, І. І. Лукінов, В. Ф. Пересипкін, В. П. Петренкова, О. Я. Усиков, В. Ю. Філіпенко.
  • Академіки і члени-кореспонденти УААН, НААН України та інших академій: О. В. Алпатьєв, С. А. Балюк, М. А. Бобро, Ю. В. Будьонний, В. П. Васильєв, Г. М. Висоцький, Д. Г. Віленський, К. Д. Глінка, І. Є. Глущенко, В. С. Голік, І. В. Гриник, Б. П. Гур'єв, Й. А. Даниленко, Д. С. Добряк, А. Б. Жуков, В. В. Кириченко, В. І. Кисіль, Л. М. Клецький, А. Ю. Коварський, М. М. Кулєшов, Є. М. Лавренко, Б. Г. Лазарєв, М. А. Литвиненко, І. І. Лукінов, Ф. П. Мацков, Г. К. Мейстер, В. В. Мирось, А. Г. Міхович, Г. Ф. Наумов, Г. Ф. Нікітенко, Б. С. Носко, А. О. Омельяненко, О. М. Онищенко, Д. Х. Острянин, С. С. П'ятницький, О. В. Палладін, В. Ф. Пересипкін, П. М. Першин, В. П. Петренкова, П. С. Пищимука, П. С. Погребняк, В. К. Пузік, Б. М. Рожественський, Я. В. Ролл, С. С. Соболев, Б. П. Соколов, О. Н. Соколовський, Т. Д. Страхов, І. І. Стрєлков, О. В. Ульянченко, О. Я. Усиков, М. І. Хаджинов, В. Я. Юр'єв.
  • Державні діячі, керівники і організатори АПК: В. В. Алексейчук, А. П. Бездітко, І. П. Бовдуй, В. Д. Гревцов, І. О. Зубрич, І. Ф. Калантай, О. В. Квітчатий, А. Й. Ковалик, О. І. Котляревський, В. І. Кужель, С. В. Лобас, В. О. Матвієнко, А. А. Носальський, Д. С. Полянський, В. М. Сидоренко, В. А. Слаута, М. І. Ткаленко, М. П. Хворост, М. В. Шмаков.
  • Заслужені діячі науки і техніки: Ю. М. Азбукін, М. Р. Асика, В. В. Бондаренко, А. П. Вервейко, В. П. Васильєв, О. М. Грінченко, Г. Т. Гревцова, І. П. Здоровцов, О. І. Здоровцов, В. О. Кірсанов, В. В. Кириченко, Г. В. Коренєв, М. М. Кулєшов, Б. Г. Лазарєв, І. Ю. Левицький, Ф. П. Мацков, В. Д. Муха, М. Р. Нікулін, А. О. Омельяненко, П. М. Першин, В. К. Пузік, С. С. П'ятницький, О. Н. Соколовський, Т. Д. Страхов, І. Г. Строна, К. Г. Телешек, В. Я. Юр'єв.
  • Заслужені працівники сільського господарства: Н. П. Байбакова, М. І. Берест, В. І. Бєлінський, І. П. Бовдуй, Ф. О. Бондар, А. С. Васенін, О. В. Вішталь, В. М. Вовченко, С. В. Гаврик, М. В. Гетманов, М. О. Горетий, І. В. Гриник, І. М. Гулий, М. І. Давидов, С. І. Корнієнко, В. О. Кур'янов, В. П. Леваднева, М. А. Литвиненко, Є. П. Лисенко, М. В. Лобода, В. І. Олянич, І. П. Пазій, Я. І. Петренко, М. І. Півень, О. М. Редько, В. Г. Ржевський, А. М. Середа, В. А. Слаута, М. О. Сурков, П. М. Сьомік, В. С. Цибулько, Д. П. Черничко, О. Ф. Шишкунов, А. Д. Юрченко.
  • Заслужені працівники освіти: М. О. Бєсєдін, О. М. Варченко, А. П. Вервейко, М. Д. Євтушенко, О. І. Здоровцов, В. О. Кірсанов, Л. І. Михайлова, В. Д. Муха, В. К. Пузік .

Науковці

[ред. | ред. код]

У різні роки в університеті працювали видатні вчені:

  • ґрунтознавці — В. В. Докучаєв, М. М. Сибірцев, К. Д. Глінка, Д. Г. Віленський, О. Н. Соколовський, Г. Г. Махов, П. Ф. Бараков, О. М. Грінченко, Г. С. Гринь, О. М. Можейко, В. В. Милий, М. К. Крупський, А. Ф. Яровенко, І. І. Назаренко, М. І. Лактіонов, Д. Г. Тихоненко, Ю. В. Будьонний, В. Д. Муха, М. О. Горін, В. С. Зуза, С. Ю. Булигін, В. В. Дегтярьов.
  • агрохіміки — Є. Є. Вагнер, П. С. Пищимука, М. А. Єгоров, Б. М. Рожественський, І. С. Телетов, М. К. Крупський, Г. Ф. Ольховський, В. І. Філон, В. С. Залізовський.
  • рослинники — П. В. Будрін, М. В. Цінгер, М. М. Кулешов, Г. В. Пилипець, Т. В. Локоть, С. І. Воробйов, Л. Н. Делоне, О. П. Якименко, Г. В. Коренєв, Л. О. Марченко, М. А. Бобро, Г. К. Фурсова.
  • плодоовочівники — М. К. Поляков, Г. Г. Скробанський, О. А. Ільїнський, Б. Й. Біляк, О. С. Болотських, Г. І. Яровий.
  • селекціонери і генетики — В. Я. Юр'єв, М. А. Іллінська-Центилович, Б. П. Соколов, М. І. Хаджинов, К. Г. Тетерятченко, В. С. Голік, В. С. Цибулько, Г. Ф. Наумов, М. В. Проскурнін, В. В. Кириченко, В. К. Пузік, Т. І. Гопцій .
  • захисники рослин — В. Г. Аверін, Т. Д. Страхов, Ф. П. Мацков, О. О. Мігулін, Ф. Я. Бузовір, М. М. Родігін, Б. М. Литвинов, Й. Т. Покозій, Н. М. Гринько, М. К. Їжик, В. К. Пантелеєв, О. В. Захарченко, В. П. Туренко, Ф. М. Марютін, Є. М. Білецький, М. Д. Євтушенко, Ю. Є. Колупаєв.
  • лісівники — Л. К. Плятер, В. Ю. Бранке, М. М. Орлов, Г. М. Висоцький, О. Г. Марченко, Й. Г. Сурож, В. М. Андріїв, І. О. Яхонтов, В. Я. Гурський, Д. В. Воробйов, С. С. П'ятницький, Б. Ф. Остапенко. М. М. Ведмідь.
  • зоотехніки — І. Й. Широких, М. М. Мирось.
  • економісти — О. І. Скворцов, О. Ф. Фортунатов, М. Л. Клецький, К. Г. Телешек, С. Д. Бутко, О. Ф. Галкін, І. І. Лукінов, О. І. Здоровцов, М. О. Бєсєдін, В. П. Мартьянов, В. Я. Амбросов, Л. М. Анічин, В. Й. Шиян, І. М. Брюховецький, А. В. Македонський, М. Ф. Огійчук, М. Ф. Соловйов, В. К. Горкавий, Ю. А. Полтавський, В. С. Білоусько, О. В. Ульянченко, М. І. Беленкова, О. В. Олійник, О. І. Гуторов.
  • землевпорядники — Я. І. Петренко, П. М. Першин, К. М. Сазонов, І. М. Статівка, Г. І. Горохов, В. О. Кірсанов, А. П. Вервейко.
  • біохімік — О. В. Палладін.
  • фізики — О. Я. Усиков, Б. Г. Лазарєв, В. Ю. Філіпенко.

Випускники

[ред. | ред. код]

Серед видатних випускників університету в різні часи були:

Нагороди і відзнаки

[ред. | ред. код]

За часів СРСР університет нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора (1941) і Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР (1966).

Також нагороджено Орденом Пошани (2001) і Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2001).

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б GRID Release 2017-05-22 — 2017-05-22 — 2017. — doi:10.6084/M9.FIGSHARE.5032286
  2. ↑ Михайлівна, Голікова Олена; Іванович, Кравцов Анатолій; Іванович, Киричок Ростислав (2011). Історія Харківського національного аграрного університету імені В. В. Докучаєва (other) . Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва. ISBN 978-966-1643-21-4.
  3. ↑ Іванович, Киричок Ростислав; Михайлівна, Голікова Олена; Іванівна, Гриценко Зоя (2006). Нарис : Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва. 1816-2006 (other) . Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва.
  4. ↑ В.к, Пузік; О.м, Голікова; А.і, Кравцов; М.а, Бобро; Т.і, Гопцій; В.к, Горкавий; О.і, Гуторов; В.в, Дегтярьов; М.д, Євтушенко (2016). Докучаєвці. Процитовано 28 січня 2022.
  5. ↑ ДО ХНАУ ЗАВІТАВ ВИПУСКНИК ЮРАЙ ГРАШКО – ВІДОМИЙ У ЄВРОПІ ВЧЕНИЙ ТА ПОЛІТИЧНИЙ ДІЯЧ. Фундаментальна бібліотека ХНАУ ім.В.В.Докучаєва (рос.). Архів оригіналу за 25 липня 2021. Процитовано 5 травня 2022. [Архівовано 2021-07-25 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Кузьмич, Пузік Володимир; Іванович, Кравцов Анатолій; Михайлівна, Голікова Олена (2016). ДОКУЧАЄВЦІ (other) . Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва.

Джерела

[ред. | ред. код]


Вищий навчальний заклад Харкова Це незавершена стаття про виші Харкова.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Харківський_національний_аграрний_університет_імені_В._В._Докучаєва&oldid=43926312