Адам Ґочемський — Вікіпедія

Адам Ґоче́мський (Ґошемський) (роки народження і смерті невідомі) — гравер на міді і дереві другої половини XVIII століття. Брат гравера Юзефа Ґочемського. Впродовж 1762—1790 років працював у Почаєві.

Автор близько 60 гравюр, переважно на релігійні теми. Серед них:

• «Решневська богоматір» (1770, 1774);
• «Почаївська богоматір» (1773);
• «Святий Василій Великий» (1775);
• види Єрусалима та Константинополя (1778);
• «Розп'яття» (1778, 1784).

Ілюстрував книги:

• «Трефологіон» (1777);
• «Служебник» (1778).

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.;
• Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
• Гочемські // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 181 . — ISBN 5-88500-042-5..