Юзеф Ґочемський — Вікіпедія

Юзеф (Йосип) Ґоче́мський (Ґошемський) (роки народження і смерті невідомі) — гравер на міді і дереві другої половини XVIII століття. Брат гравера Адама Ґочемського. Пацював у Почаєві впродовж 1745—1778 років і в Києві.

Створив близько 130 дереворитів і мідеритів на релігійні теми, портрети. Серед робіт:

• «Облога Почаєва 1675»;
• «Собор києво-печерських святих»;
• «Йосип з братами» (1745);
• «В'їзд до Єрусалима» (1745);
• «Притча про фарисея» (1767).

Автор ілюстрацій до «Требника» (1741), «Тріоді цвітної» (1767), «Тріоді пісної» (1767), «Апостола» (1768).

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.;
• Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
• Гочемські // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 181—182 . — ISBN 5-88500-042-5..