Адміністративний устрій Закарпатської області — Вікіпедія

Адміністративний устрій Закарпатської області з 2020 року

Адміністративний устрій Закарпатської області — це поділ Закарпатської області на адміністративні одиниці: райони та територіальні громади.

Історична дата утворення Закарпатської області: 22 січня 1946 року. З 2020 року Закарпатська область складається з 6 районів та 64 ТГ. Всього в області 11 міст, 19 селища міського типу, 579 сільських населених пунктів, селищ немає, тому відповідно сіл 579.

Адміністративні одиниці

[ред. | ред. код]

Райони

[ред. | ред. код]
Районний поділ Закарпатської області (з 2020)[1]
Назва району Герб Адміністративний центр району Населення

(тисяч осіб)

Площа

(тис. км²)

1 Берегівський район
Берегове 209.2 1.5
2 Мукачівський район
Мукачево 254.6 2.1
3 Рахівський район
Рахів 82.8 1.8
4 Тячівський район
Тячів 185.3 1.9
5 Ужгородський район
Ужгород 255.8 2.4
6 Хустський район
Хуст 269.1 3.2

Територіальні громади

[ред. | ред. код]

У Закарпатській області утворено 64 ТГ.

Район Кількість територіальних громад Територіальні громади
Берегівський 10 Берегівська, Виноградівська міські,

Великоберезька, Великобийганська, Косоньська, Пийтерфолвівська,

Кам'янська сільські,

Батівська, Вилоцька, Королівська

селищні територіальні громади

Мукачівський 13 Мукачівська, Свалявська міські,

Нижньоворітська, Великолучківська, Верхньокоропецька, Горондівська,

Івановецька, Неліпинська, Полянська сільські,

Воловецька, Жденіївська, Кольчинська, Чинадіївська

селищні територіальні громади

Рахівський 4 Великобичківська, Ясінянська селищні, Рахівська міська,

Богданська сільська територіальні громади[2]

Тячівський 10 Тячівська міська, Бедевлянська,

Вільховецька, Нересницька, Углянська сільські,

Буштинська, Дубівська, Солотвинська, Тересвянська, Усть-Чорнянська

селищні територіальні громади

Ужгородський 14 Ужгородська, Чопська, Перечинська міські,

Костринська, Ставненська, Дубриницько-Малоберезнянська,

Тур'є-Реметівська, Баранинська, Великодобронська, Оноківська,

Сюртівська, Холмківська сільські,

Великоберезнянська, Середнянська

селищні територіальні громади

Хустський 13 Хустська, Іршавська, Білківська,

Довжанська, Зарічанська, Колочавська, Пилипецька,

Синевирська, Керецьківська, Горінчівська, Драгівська сільські,

Міжгірська, Вишківська селищні територіальні громади

Історія

[ред. | ред. код]

9 листопада 1953 року перетворено всі адміністративні округи[3] на райони Закарпаття; перейменовано Севлюзький на Виноградівський район, Воловський — на Міжгірський район.[4]

У 1962 р. після укрупнення залишилось 5 районів[5]. Отже скасовувались 8 районів[6][7]: Великоберезнянський, Виноградівський, Воловецький, Іршавський, Міжгірський, Рахівський, Свалявський та Ужгородський. У 1965 р. деякі з них були відновлені до 11.[8][9] У грудні 1966 р. відновилось ще 2 райони: Великоберезнянський та Воловецький.[10]

За останні 10 років в адміністративно-територіальному устрої області сталися суттєві зміни. Надано статус сільських населених пунктів 8 селищам міського типу: Колочава, Майдан — Міжгірського району, Ільниця, Довге — Іршавського, Тур'ї Ремети — Перечинського, Поляна — Свалявського, Нижні Ворота — Воловецького та Богдан — Рахівського районів. У 2004 році Перечин отримав статус міста районного значення.

Постановами Верховної Ради України в 1998 році м. Хуст, в 2001 році м. Берегове, а в 2003 році Чоп віднесено до міст обласного значення, з підпорядкуванням Хустській міській раді сіл Зарічне, Кіреші, Чертіж та Берегівській — села Затишне. За зазначений період утворено 31 сільську раду та відновлено раніше об'єднаних і ліквідованих 9 сільських поселень. Певні зміни відбулися в перейменуванні сільських рад та сільських поселень. На території щільного проживання населення угорської національності повернуто історичні назви 38 селам у Берегівському, Виноградівському, Мукачівському та Ужгородському районах. Проведено також уточнення назв 80 сільських поселень.

17 липня 2020 року Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про утворення та ліквідацію районів»[11]. Згідно з нею, в Україні запроваджено новий адміністративний поділ. Зокрема, у Закарпатській області було ліквідовано 13 районів та створено 6 нових: Берегівський, Мукачівський, Рахівський, Тячівський, Ужгородський та Хустський.

Райони Закарпатської області до 2020 року

[ред. | ред. код]

У 1927 році Підкарпатська Русь була поділена на 12 округ з окружними центрами Берегове, Великий Березний, Волове, Іршава, Мукачеве, Перечин, Рахів, Свалява, Севлюш, Тячево, Ужгород, Хуст.

У 1946 році було утворено Воловецький район, Севлюш перейменовано на Виноградів; 1953 року Волове [поле] перейменовано на Міжгір'я. 2017 Мукачеве на Мукачево[12]

9 листопада 1953 року округи були перейменовані на райони.

Поділ 1927 року в основних рисах зберігався до липня 2020 року. Районними центрами Закарпаття були Берегове, Великий Березний, Виноградів, Воловець, Іршава, Міжгір'я, Мукачево, Перечин, Рахів, Свалява, Тячів, Ужгород, Хуст.

Район Населення (станом на 01.01.2011) Площа, км2 Адміністративний центр Мапа Адміністративний поділ
1 Берегівський
51720
635
Берегове
докладніше
2 Великоберезнянський
26414
809
Великий Березний
докладніше
3 Виноградівський
118489
697
Виноградів
докладніше
4 Воловецький
24325
544
Воловець
докладніше
5 Іршавський
98865
944,47
Іршава
докладніше
6 Міжгірський
48186
1166
Міжгір'я
докладніше
7 Мукачівський
100620
998
Мукачеве
докладніше
8 Перечинський
31131
631
Перечин
докладніше
9 Рахівський
90783
1892
Рахів
докладніше
10 Свалявський
54231
673
Свалява
докладніше
11 Тячівський
172959
1818
Тячів
докладніше
12 Ужгородський
68362
870
Ужгород
докладніше
13 Хустський
95272
975
Хуст
докладніше
Міста обласного значення

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Автор. Нові райони: карти + склад. decentralization.gov.ua. Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 9 серпня 2020.
  2. Автор. Закарпатська область - Громади. decentralization.gov.ua. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 26 квітня 2021.
  3. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 678–693.
  4.  Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1953. — № 3 (30 грудня). — С. 34.
  5. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  6. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 23.
  7. Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику:
    СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 103.
    (рос.)
  8. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  9. Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР» [Архівовано 1 липня 2018 у Wayback Machine.]
  10. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 513.
  11. Про утворення та ліквідацію районів. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 26 квітня 2021.
  12. МукачевЕ, МукачІВ чи МукачевО? Науковці УжНУ дали відповідь! // Голос Карпат, 16.08.2013 18:01

Література

[ред. | ред. код]
  • Закарпатська область: довідник адм.-територ. поділу на 1 квітня 1968 р. / Викон. ком. Закарпат. обл. Ради депутатів трудящих. — Ужгород: Карпати, 1968. — 88 с.
  • Закарпатська область: адм.-територ. поділ на 1 жовтня 1983 року: довідник / Закарпатська обл. Рада народних депутатів; [В. В. Грига, В. Ю. Буркало]. — Ужгород: Рад. Закарпаття, 1983. — 116 с.
  • Закарпатська область: Довідник адм.-терит. поділу на 1 червня 1996 р. / [Підгот.: І. Різак та ін.]. — 3-є вид. — Ужгород: Закарпаття, 1996. — 114, [1] с.: карт.
  • Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 193–210.
    (Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)
  • Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 1197–130. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.

Посилання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]