Адміністративний устрій Севастополя — Вікіпедія

Докладніше: Севастополь

Територія, підпорядкована міськраді Севастополя, розділена на чотири адміністративні райони. До складу двох із них (Гагарінського і Ленінського) входять тільки міські квартали, а двом іншим (Балаклавському та Нахімовському) підпорядковані також колишні села і місто Балаклава, що зараз не мають стутусу окремих населених пунктів. Межує з Бахчисарайським районом.

Поточний адміністративний поділ

[ред. | ред. код]

З 7 вересня 2023 року території Інкерманської міської ради, Качинської селищної ради і сільських рад, підпорядкованих Севастопольській міській раді передані до Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим.[1][2]

Історія

[ред. | ред. код]

Севастопольське градоначальництво

[ред. | ред. код]

Севастопольське градоначальництво — адміністративно-територіальна одиниця на території Криму, що включала територію Севастополя і найближчих околиць. Існувало з 7 лютого 1872 року по 1917.

Реформа 1920 року: Севастопольський повіт

[ред. | ред. код]

1917—1948

[ред. | ред. код]

25 лютого 1938 року місто було розділене на три райони: Центральний, Корабельний та Північний. 1948 року даний поділ був скасований[3].

Після 1948 року

[ред. | ред. код]

У 1949 році поділ міста був відновлений. 26 листопада 1949 року Центральний район був перейменований на Сталінський, в січні 1961 року на Ленінський. 14 жовтня 1954 року Північний район став називатися Нахімовським, а 1957 року був об'єднаний з Корабельним. У квітні 1957 року Балаклавський район був сформований у сучасних межах. 13 листопада 1975 року із Ленінського району був виділений Гагарінський район[3].

Адміністративний поділ до 7.09.2023

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Закон України від 23 серпня 2023 року № 3334-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою Автономної Республіки Крим»
  3. а б А. М. Чикин. Севастополь. Историко-литературный справочник. «Вебер». Севастополь. 2008. ISBN 978-966-335-102-5. стор. 439.(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 709–710.
    (Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)
  • Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 419–422. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.