Азот (підприємство, Черкаси) — Вікіпедія

ПрАТ «Азот»
Типбізнес і підприємство
Організаційно-правова форма господарюванняпублічна компанія
Галузьхімічна промисловість
Засновано1962 (62 роки)
Штаб-квартираУкраїна Україна, Черкаси
Ключові особи
Голова Ради директорів Групи компаній Group DF Дмитро Фірташ, власник підприємства
Віталій Скляров, Голова Правління
Продукціяазотні добрива
Співробітникипонад 6 тисяч осіб
Холдингова компаніяOSTCHEM
Код ЄДРПОУ00203826
www.azot.cherkassy.net

ПрАТ «Азот» — флагман хімічної промисловості Черкащини, найбільше в Україні підприємство з виробництва азотних добрив, розташоване в Черкасах.

Загальна інформація та потужності

[ред. | ред. код]

Черкаське приватне акціонерне товариство «Азот» — одне з найбільших підприємств в Україні з виробництва мінеральних добрив, іонообмінних смол, капролактаму та іншої хімічної продукції. Його будівництво розпочалось у 1962 році, а 14 березня 1965 року колективом видано перший аміак.

Нині ПрАТ «Азот» — це 43 виробничих структурних підрозділи, що розмістилися на площі 500 га. У товаристві працює 4,5 тисячі осіб.

Виробничі потужності при повному завантаженні можуть давати у рік близько 3 мільйонів тонн мінеральних добрив. Частка українського ринку — 25 %. Постійна активність ПрАТ на світових ринках дозволяє йому також мати стабільний збут добрив у країнах Європи, Азії, Америки. Продукція черкаських хіміків експортується до таких країн «далекого закордоння»: Словаччини, Угорщини, Болгарії, Франції, Ірландії, Німеччини, Китаю тощо[1].

Історія

[ред. | ред. код]

У серпні 1962 року Постановою Ради Міністрів Української РСР № 923 затверджено проєктне завдання на будівництво заводу азотних добрив Черкаського раднаргоспу в місті Черкасах.

У вересні 1962 року закладено перший камінь у фундамент майбутнього заводу, і того ж року розпочалося масштабне будівництво аміачного виробництва потужністю 108 тисяч тонн на рік. Тоді ж, у 1962 році прийнято Постанову Ради Міністрів СРСР № 171 «Про розширення виробництва іонообмінних матеріалів в 1962—1965 роках».

У травні 1963 року прийнято Постанову Ради Міністрів УРСР № 559 «Про об'єднання заводу азотних добрив із заводом іонообмінних смол, що будується», і таким чином було визначено повну остаточну назву підприємства — Черкаський хімічний комбінат.

У грудні 1964 року введено в дію відділення з виробництва аміачної води потужністю 432 тисячі тонн на рік, 14 березня 1965 року — здано в експлуатацію першу чергу виробництва аміаку потужністю 108 тисяч тонн щороку й отримано перший аміак.

1967 року введено в дію дослідно-промисловий цех виробництва іонообмінних смол, а в наступному, 1968 році, — головний цех з виробництва катіоніту потужністю 2680 тонн на рік і в грудні цех з виробництва карбаміду потужністю 360 тисяч тонн на рік.

У травні 1970 року введено в дію другу чергу аміачного виробництва потужністю 400 тисяч тонн аміаку на рік, згодом цех слабкої азотної кислоти потужністю 360 тисяч тонн на рік, цех з виробництва аміачної селітри потужністю 450 тисяч тонн у рік.

У 1972⁣ — ⁣1973 роках введено в дію потужності третьої черги виробництва аміаку потужністю 400 тисяч тонн на рік, цех з виробництва аміачної селітри потужністю 900 тисяч тонн на рік, цех з виробництва слабкої азотної кислоти потужністю 720 тисяч тонн на рік, у травні 1973 року була отримана перша мільйонна з початку пуску цеху, тонна карбаміду, а у червні того ж року — перша мільйонна, з початку пуску цеху, тонна аміаку.

Центральна прохідна

1975 року введено в дію виробничі потужності з виробництва аніоніту, а Черкаський хімічний комбінат перетворено на Черкаське виробниче об'єднання «Азот».

1976 року підприємство нагороджено Орденом «Знак Пошани», а 1979 року — виробничому об'єднанню присвоєно ім'я Комсомолу України[2].

1979 року введено в дію цех з виробництва аміаку потужністю 450 тисяч тонн на рік, а 1980 року введено в дію цех з виробництва карбаміду потужністю 330 тисяч тонн на рік.

У 1984⁣ — ⁣1985 роках введено в дію виробництво капролактаму потужністю 50 тисяч тонн на рік.

Грануляційна вежа цеху М-6 виробництва карбаміду висотою 158 м – найвища будівля України з 1988 по 2010 рр.[3]

У 1987⁣ — ⁣1988 роках введено в дію цех з виробництва карбаміду потужністю 330 тисяч тонн на рік, а 1988 року — цех побутової хімії.

1990-ті роки стали найважчими в історії підприємства. Руйнувалися усталені економічні зв'язки, змінювався підхід до ведення бізнесу. В період, коли вся країна переживала кризу, Черкаський «Азот» зумів зберегти кваліфіковані кадри та не допустити падіння обсягів виробництва. В цьому велика заслуга тодішнього Генерального директора об'єднання Бориса Райкова.

Вже за часи незалежності України, у липні 1993 року було введено в експлуатацію виробництво карбамідо-аміачної суміші КАС-32 потужністю 180 тисяч тонн на рік. У грудні 1995 року Черкаське виробниче об'єднання «Азот» перетворено у Приватне Акціонерне Товариство «Азот» (ПрАТ «Азот») міста Черкас.

На початку 2000-х років введено в експлуатацію лінію з кристалізації капролактаму.

Наприкінці 2000-х років ПрАТ «Азот» серед перших серед підприємств хімічної галузі України долучився у підготовчий процес щодо виконання умов нового європейського законодавства REACH (реєстрація, оцінка, дозвіл на виробництво і використання хімічних речовин), який набрав чинності з 1 червня 2007 року, що є необхідною умовою для експорту продукції за кордон, зокрема до країн ЄС[4].

Черкаський «Азот»

На початку 2011 року Голова Ради директорів Групи компаній Group DF, власник холдингу OSTCHEM Дмитро Фірташ придбав ПрАТ «Азот» у харківського олігарха Олександра Ярославського. Вартість заводу не розголошується, однак відомо, що Ярославський прагнув отримати за «Азот» USD800 млн і залишився задоволений результатом угоди[5].

Соціальна відповідальність

[ред. | ред. код]

В рамках програми «Збережи своє місто»[6] підприємство провело ремонт будинку культури «Дружба народів», площі та фонтану перед ним[7]. Надано 500 тис. грн місцевій школі-інтернату[8].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Про підприємство [Архівовано 27 липня 2009 у Wayback Machine.] на Офіційна вебсторінка ВАТ «Азот»[Архівовано 14 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  2. Воловиков О. М. Черкаське виробниче об'єднання «Азот» // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 12., К., 1985, стор. 275
  3. M-6 Carbamide Shop Prilling Tower of "Azot" Plant, Cherkasy - SkyscraperPage.com
  4. Офіційна вебсторінка ВАТ «Азот». Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 6 серпня 2009.
  5. «Олігарх всея селітри». «Український тиждень», № 9 (174) 4-10 березня 2011, стор. 7
  6. Програма "Збережи своэ місто". Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 20 червня 2014.
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 вересня 2014. Процитовано 19 червня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 вересня 2014. Процитовано 19 червня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела та посилання

[ред. | ред. код]