Академія наук — Вікіпедія

Академія наук — форма організації науки, яка широко розповсюджена у світі і являє собою в своїх різновидах поєднання університетів, науково-дослідних установ, не пов'язаних з процесом навчання, та співтовариства видатних вчених і фахівців, які утворюють інститут членів Академії.

Заснована у 1993 р. Міжакадемічна група з міжнародних проблем (IAP), яка взяла на себе функції об'єднання національних, регіональних та глобальних академій. Національні академії наук представлені в IAP за принципом одна країна — одна Академія наук. Базовою організацією для IAP була Академія наук країн третього світу, яка функціонує в рамках однієї з програм ЮНЕСКО з 2012 р. отримала сучасну назву — Академія наук для розвитку науки в країнах, що розвиваються (WAS). За статутом ІАР повинна виступати в ролі незалежного міжнародного форуму, що об'єднує академії наук різних країн з метою стимулювання співробітництва між ними, обговорення наукових аспектів глобальних проблем, надання взаємної підтримки академіями наук тощо.

Національні академії наук або їх аналоги, з урахуванням відомостей, які є на сайтах IAP та її регіональних партнерів, існують в 114 країнах світу, у тому числі: в Східній Європі — 29, Західній Європі — 19, Північній Америці — 2, Центральній і Південній Америці — 16, Азії — 24, Австралії і Океанії — 2, Африці — 22. До цієї кількості включені академії наук, які мають власний вебсайт, а також ті, про які відомо з різних вебресурсів.

В Україні Академія наук — державна наукова організація, вища самоврядна наукова установа, загальна або галузева, найвище некомерційне об'єднання науковців. Може об'єднувати спеціалістів як з різних наук, так і з окремих галузей. Існують державні та громадські академії.

Приклади:

• Німецька національна академія наук Леопольдина (1652)
• Лондонське королівське товариство (1660)
• Французька академія наук (1666)
• Російська академія наук (1724)
• Шведська королівська академія наук (1739)
• Лісабонська академія наук (1779)
• Іспанська королівська академія точних, фізичних і природничих наук (1847)
• Національна академія наук США (1863)
• Академія наук Японії (1879)
• Національна академія наук України (1918)
• Національна академія наук Білорусі (1929)
• Китайська академія наук (1949)
• Польська академія наук (1951)
• Ізраїльська академія природничих і гуманітарних наук (1961)
• Академія наук Чеської Республіки (1992)

• Академії наук країн Європи: [монографія]: у 2 кн. Кн. 1 / Г. Індиченко ; редкол.: О. С. Онищенко (голова) [та ін.] ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. — К. : [б. в.], 2012. — 648 с. : 1л.. — Бібліогр. в тексті. — ISBN 978-966-02-6939-0
• Академії наук країн Європи: [монографія]: у 2 кн. Кн. 2 / НАН України, Нац. б-ка ім. В. І. Вернадського ; редкол.: О. С. Онищенко (голова) [та ін.]. — К. : [б. в.], 2012. — 1140 с. : іл. — Бібліогр. в тексті. — ISBN 978-966-02-6340-6
• Національна академія наук України: статистичний і наукометричний аналіз ефективності наукового потенціалу: / Б. А. Маліцький, О. О. Грачев, О. Н. Кубальський, В. А. Корнілов, В. П. Рибачук, В. І. Хорєвін, Н. Г. Віденіна, Л. Р. Головащенко, Л. П. Овчарова; гол. ред. акад. НАН України В. Л. Богданов; НАН України, ДУ «Інститут дослідж. наук.-техн. потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва». — К. : Фенікс, 2016. — 228 с., іл. ISBN 978-966136-323-5