Російська академія наук — Вікіпедія

Російська академія наук
Сучасний вигляд будівлі Президії РАН в Москві
Основні дані
Засновано	8 лютого 1724 (К: (0)←)
Абревіатура	RAS[1]
Засновник	Петро I
Галузь	наука в Росіїd
Контакт
Ключові особи	Красніков Геннадій Якович, президент Дубина Михайло Володимирович, головний вчений секретар Президії РАН
Країна	Росія
Штаб-квартира	Москва
Адреса	119991 ГСП-1 Москва В-71, Ленінський просп., 14
Тип	академія наук і видавництво[d]
Дочірня(і) організація(ї)	St. Petersburg Department of Steklov Institute of Mathematics of Russian Academy of Sciencesd, Фізичний інститут імені П. М. Лебедєва, Ботанічний інститут імені В. Л. Комарова РАН, Сибірське відділення РАН, Far Eastern Branch of the Russian Academy of Sciencesd, Ural Branch of Russian Academy of Sciencesd, Southern Scientific Center RASd, Department of Mathematical Sciencesd, Physical Sciences Divisiond, Computer Equipment and Technologies Department of RASd, Department of Power Engineering, Mechanical Engineering, Mechanics and Control Processesd, Department of Chemistry and Material Sciencesd, Department of Biological Sciencesd, Department of Physiological Sciencesd, Department of Earth Sciencesd, Department of Social Sciencesd, Department of Global Issues and International Relationsd, Division of Historical and Philological Sciencesd, Department of Medical Sciencesd, Department of Agricultural Sciencesd, Regional Research Centresd, Saratov Research Centerd, Pushchino State Institute of Natural Sciencesd, Tomsk National Research Medical Centerd, Skryabin Institute of Bioengineering RASd, Institute of Biology UB RASd, Institute of Ecology of Mountain Territoriesd, S.I. Vavilov Institute for the History of Natural Science and Technologyd, Фізико-технічний інститут ім. А. Ф. Йоффе РАН, Курчатовський інститут, Geological Institute KSC RASd, Federal Center of Theoretical and Applied Sociology of the Russian Academy of Sciencesd, Department of Nanotechnology and Information Technologies RASd, Institute of Nanotechnology of Microelectronics of the Russian Academy of Sciencesd, Scientific and Technological Center of Unique Instrumentationd, Інститут космічних досліджень Російської академії наук, Інститут прикладної математики ім. М. В. Келдиша РАНd і Інститут точної механіки та обчислювальної техніки (Росія)
Членство	Committee on Space Researchd[2], Міжнародна асоціація академій наук[3], International Union of Academiesd[4], Міжакадемічне партнерствоd[5] і Міжнаціональна Наукова Радаd[6]
Вебсторінка	www.ras.ru
Мапа
Російська академія наук у Вікісховищі

Росі́йська акаде́мія нау́к (РАН; рос. Российская академия наук (РАН)) — вища наукова установа Російської Федерації, провідний центр фундаментальних наукових досліджень. Російська академія наук є некомерційною науковою організацією, створеною у формі державної академії наук. Головною метою діяльності РАН є організація та здійснення фундаментальних досліджень, скерованих на отримання нових знань.

Загалом в академії (станом на листопад 2024 року) налічується понад 1000 наукових установ, близько 50 000 наукових співробітників, зокрема 802 академіків та 1071 членів-кореспондентів. Взимку 2015-2016, навесні 2018 і навесні 2022 обрані професори РАН (зараз 713 людини; 163 з них вже стали членами-кореспондентами, а 16 стали академіками).

Штаб-квартира академії наук розташована в Москві.

28 січня (8 лютого) 1724 року за розпорядженням імператора Петра І Наказом правлячого Сенату в Санкт-Петербурзі була створена Петербурзька академія наук. Академія була заснована за зразком західноєвропейських академій. На відміну від них, які є автономними, РАН здебільшого залежить від держави.

Академія наук ще неодноразово міняла свою назву:

• 1747 — Імператорська Академія наук та мистецтв; (як вишшая школа для дьяков і певчіх подьячіх)
• 1803 — Імператорська Академія наук;
• 1836 — Імператорська Санкт-Петербурзька Академія наук;
• 1917 — Російська академія наук.

Постановою ЦВК і РНК СРСР від 27 липня 1925 Академія наук була перетворена у всесоюзну і дістала нову назву — Академія наук СРСР. АН швидко зростала і зміцнювалась. Схвалені в 1927, 1930 і 1935 нові статути АН сприяли встановленню міцних зв'язків її з практикою соціалістичного будівництва. АН СРСР стала однією з найбільших наукових установ світу.

1934 рік — АН СРСР переїжджає до Москви.

В АН СРСР широким фронтом провадились досліди в усіх галузях природничих, технічних і суспільних наук. Особливо великі успіхи вчених АН в галузі ядерної фізики, фізики напівпровідників, радіофізики, математики, механіки, астрономії, хімії, металургії, обчислювальної техніки, радіотехніки тощо.

Тріумфом вчених СРСР стало створення штучних супутників Землі і космічної ракети. АН підтримувала широкі міжнародні наукові зв'язки.

21 листопада 1991 року указом Президента Російської Федерації відтворена, як вища наукова установа Росії під назвою Російська академія наук.

З 1 січня 2014 всі наукові інститути перейшли у підпорядкування ФАНО самоврядування Академії як головна схема управління ліквідоване. Центр управління переміщений в майнову сферу, метод управління - адміністрування^[7].

• Президент — Красніков Геннадій Якович (з вересня 2022)
• Головний вчений секретар Президії РАН — Головний вчений секретар Президії РАН — Дубина Михайло Володимирович (з вересня 2022)

• Алдошин Сергій Михайлович
• Долгушкін, Микола Кузьмич
• Калмиков Степан Миколайович
• Кульчин Юрій Миколайович
• Макаров Микола Андрійович
• Панченко Владислав Якович
• Пармон Валентин Миколайович
• Пірадов Михайло Олександрович
• Руденко Віктор Миколайович
• Чернишов Сергій Леонідович

• «Наука» — видавництво Російської академії наук.
• День російської науки
• Байкальська астрофізична обсерваторія
• Академія наук СРСР
• Петербурзька академія наук

• О. В. Ясь. Російська академія наук [Архівовано 2 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 292. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• Пекарский А. История Императорской академии наук в Петербурге. СПб., 1873.
• История Академии наук СССР, т. 1. Глав. ред. акад. К. В. Островитянов. М.—Л., 1958;
• Князев Г. А., Кольцова. В. Краткий очерк истории Академии наук СССР. М.— Л., 1957;

• Російська академія наук [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Російська академія наук

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Російська академія наук

• Вебсторінка Російської академії наук [Архівовано 29 березня 2005 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з науки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.