Акрешори — Вікіпедія
село Акрешори | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | ![]() | ||||
Область | Івано-Франківська область | ||||
Район | Косівський район | ||||
Тер. громада | Яблунівська селищна громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA26100090020084972 ![]() | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1714 | ||||
Колишня назва | Бабинопілля (1946—1993) | ||||
Населення | 838 | ||||
Площа | 9 км² | ||||
Густота населення | 93,11 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 78618 | ||||
Телефонний код | +380 3478 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 48°22′50″ пн. ш. 24°50′59″ сх. д.H G O | ||||
Водойми | Акра | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 78621, Івано-Франківська обл., Косівський р-н, смт. Яблунів, вул.Франка, 57 | ||||
Староста | Бойчук Ніна Михайлівна | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
![]() | |||||
|
Акрешóри (з 1946 по 1993 — Бабинопілля) — гірське село в Україні, у Яблунівській селищній громаді Косівського району Івано-Франківської області.
Село Акрешори розбудоване в улоговині, навсебіч оточеній горами. Розташована за 32 км на південний захід від м. Коломия. Через поселення протікає річка Акра.
Розташоване між селами Текуча та Космач.
Присілки: Гори, Городи, Підгай, Косів, Млинці, Морданівка, Ґрунь, Верх, Озеро, Зелене.
Назва села походить від назви місцевої річки Акра.
7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Акрешори Яблунівського району перейменовано на село Бабинопілля і Акрешорівську сільську раду — на Бабинопільська.[1] 11 червня 1993 р. селу повернуто історичну назву[2].
Поселення людей, яке згодом переросло в Акрешори, було тут ще в X столітті. Згодом вихідці з Акрешор почали засновувати поруч поселення, з яких почали утворюватися нові села. Акрешори дали початок таким навколишнім селам як Космач, Текуча та іншим.
На початку німецько-радянської війни в селі у липні 1941 року були угорські війська. Німці, перебравши у серпні владу мадярів, учинили серію терористичних актів: арештували і розстріляли членів ОУН, які повиходили з підпілля, організували штучний голод. За роки окупації вивезли на примусові роботи до Німеччини близько 20 чоловік. На радянсько-німецькому фронті загинуло 5 акрешорців, від рук фашистських окупантів — 3 чол. В УПА полягли 8 чол., троє загинули в радянських в'язницях та концтаборах. Багатьох вивезено до Сибіру, а майно пограбовано (за неповними даними — 22 чол.), 15 чоловік стали жертвами відплатних операцій ОУН-УПА проти активістів радянської влади.
З художніх промислів найбільш розвинуте писанкарство (розписують акрешорці як дерев'яні писанки, так і писанки з курячих яєць). Акрешорські писанки зберігаються у краєзнавчих музеях області та за її межами. Знають про них і у США, Канаді, Австрії, Німеччині, Польщі, інших країнах.
У селі знаходиться хрест на честь скасування панщини, відновлений у 1991 році; могила вояків УПА, освячена в 1992 р.; могила невідомому солдату; алея слави, прокладена в честь перемоги над фашизмом, освячена в 2003 р.; пам'ятник Т. Г. Шевченку, освячений у 1998 році; хрест воїнам УПА, котрі прийняли тут нерівний бій з енкаведистами.
Церква Св. Великомучиника Димитрія 1900 р.[3] Належить до ПЦУ. Настоятель протоієрей Василь Бойчук.
Андріан Добрянський (нар. Акрешори; 7 вересня 1867 р) — греко-католицький священник, душпастир численних парафій Галичини і Буковини, офіційний капелан української скаутської організації "Пласт" у Бучачі (1867-1935).
- ↑ «Прикарпатська правда», 13 липня 1946
- ↑ Постанова ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ від 11.06.1993 «Про відновлення колишніх найменувань окремим населеним пунктам Івано-Франківської області». Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
- ↑ Церква Св. Дмитра 1899. Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
- Офіційний сайт села Акрешори Косівського району
- Село Акрешори [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Akreszory // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 24. (пол.)