Акт про незалежність Литви — Вікіпедія

Акт незалежності Литви (лит. Lietuvos nepriklausomybės aktas) або Акт 16 лютого — документ, що його склала й підписала Рада Литви під головуванням Йонаса Басанавічюса 16 лютого 1918. Акт проголосив відновлення незалежної держави Литва, яка мала управлятися на демократичних засадах, зі столицею в місті Вільнюс. Усі 20 делегатів підписали документ.

Історія

Акт 16 лютого став останньою із серії резолюцій, в яких йшлось про самовизначення Литви, включаючи Акт 8 січня, підписаний на Вільнюській конференції. Шлях до незалежності був довгим та складним через те, що Німецька імперія чинила тиск на Раду Литви з метою створення союзу. Депутатам доводилося маневрувати між інтересами Німеччини, війська якої перебували в Литві, і вимогами литовського народу.

Реакція на звістку про відновлення незалежної Литви була дуже стриманою. Влада Німеччини заборонила публікувати акт, текст резолюції друкувався і розповсюджувався підпільно. Роботі Ради постійно перешкоджали, а німці продовжували контролювати всю територію Литви. Ситуація змінилася, коли восени 1918 Німеччина програла Першу світову війну. У листопаді 1918 був сформований перший литовський кабінет міністрів, а Рада Литви здобула контроль над всією територією країни. Незалежність нарешті стала реальністю, хоча Литва змушена була брати участь у кількох війнах, щоб остаточно підтвердити її.

Оригінальний документ досі вважався загубленим. Попри це, він не втратив свого юридичного значення. Акт є законним обґрунтуванням існування незалежної Литви як у міжвоєнний період, так і після 1990. У документі сформульовані основні принципи державного устрою, які в тому числі зображені у всіх конституціях Литви. Акт також став ключовим документом після виходу країни зі складу СРСР 1990 року. Влада Литви підкреслювала, що це просто відновлення незалежної держави, яка існувала в 1918-1940, а Акт незалежності ніколи не втрачав своєї сили.

29 березня 2017 року оригінал Акта було віднайдено у німецьких дипломатичних архівах^[1].

Текст Акта

Докладніше: Підписувачі Акту про незалежність Литви

Рядок	Оригінальний текст^[2]		Переклад
1	NUTARIMAS		Резолюція
2	Lietuvos Taryba savo posėdyje vasario 16 d. 1918 m. vienu balsu nu-		Рада Литви на засіданні 16 лютого 1918 одноголосно вирішила
3	tarė kreiptis: į Rusijos, Vokietijos ir kitų valstybių vyriausybės šiuo		звернутися до урядів Росії, Німеччини та інших держав з наступною
4	pareiškimu:		декларацією:
5	Lietuvos Taryba, kaipo vienintelė lietuvių tautos atstovybė, remdamos		Рада Литви, як єдиний представник литовського народу, ґрунтуючись на
6	pripažintaja tautų apsisprendimo teise ir lietuvių Vilniaus konferencijos		визнаному праві народів на самовизначення, і на резолюції Литовської Вільнюської конференції
7	nutarimu rugsėjo mėn. 18-23 d. 1917 metais, skelbia atstatanti nepriklau-		18-23 вересня 1917 року, проголошує відновлення незалежної
8	somą demokratiniais pamatais sutvarkytą Lietuvos valstybę su sostine		держави Литва, заснованої на демократичних засадах, столицею якої є
9	Vilniuje ir tą valstybę atskirianti nuo visų valstybinių ryšių, kurie		місто Вільнюс та оголошує про припинення всіх державних відносин, які існували раніше
10	yra buvę su kitomis tautomis.		з іншими народами.
11	Drauge Lietuvos Taryba pareiškia, kad Lietuvos valstybės pama-		Водночас Рада Литви заявляє, що засади Литовської держави
12	tus ir jos santykius su kitomis valstybėmis privalo galutinai nustatyti		і її відносини з іншими державами має остаточно встановити
13	kiek galima graičiau sušauktas steigiamasis seimas, demokratiniu budu		Установчий сейм, який буде скликаний якомога швидше і який буде обраний демократичним чином
14	visų jos gyventojų išrinktas.		усіма жителями країни.
15	Lietuvos Taryba pranešdama apie tai…………………		У зв'язку з цим Рада Литви, шляхом інформування про це уряду…………………,
16	vyriausybei, prašo pripažinti nepriklausomą Lietuvos valstybę.		просить визнати незалежну Литовську державу.

17		Dr. Jonas Basanavičius		Доктор Йонас Басанавічюс
18		Saliamonas Banaitis		Салямонас Банайтіс
19		Mykolas Biržiška		Миколас Біржішка
20	Vilniuje, vasario 16 d. 1918 m.	Kazys Bizauskas	Вільнюс, 16 лютого 1918	Казіс Бізаускас
21		Pranas Dovydaitis		Пранас Довідайтіс
22	Jurgis Šaulys	Steponas Kairys	Юрґіс Шауліс	Стяпонас Кайріс
23	Jokūbas Šernas	Petras Klimas	Йокубас Шернас	Пятрас Клімас
24	Antanas Smetona	Donatas Malinauskas	Антанас Сметона	Донатас Малінаускас
25	Jonas Smilgevičius	Vladas Mironas	Йонас Смілгявічюс	Владас Міронас
26	Justinas Staugaitis	Stanisław Narutowicz	Юстінас Стауґайтіс	Станіслав Нарутович
27	Aleksandras Stulginskis	Alfonsas Petrulis	Алєксандрас Стульґінскіс	Альфонсас Петруліс
28	Jonas Vailokaitis	Kazimieras Steponas Šaulys	Йонас Вайлокайтіс	Казімєрас Стяпонас Шауліс
29	Jonas Vileišis		Йонас Вілейшіс

Примітки

↑ У Німеччині знайшли оригінал Акта незалежності Литви. ФОТО. Історична правда. Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.
↑ (лит.) Nutarimas. Medieval Lithuania. 2005. Архів оригіналу за 24 січня 2013. Процитовано 27 січня 2007.

Література

Simas Sužiedėlis, ред. (1970-1978). Council of Lithuania. Encyclopedia Lituanica. Т. I. Boston, Massachusetts: Juozas Kapočius. с. 581—585. LCC 74-114275.

Див. також

[1] У Німеччині знайшли оригінал Акта незалежності Литви. ФОТО. Історична правда. Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.

[2] (лит.) Nutarimas. Medieval Lithuania. 2005. Архів оригіналу за 24 січня 2013. Процитовано 27 січня 2007.

[1]

[2]