Литовське князівство — Вікіпедія

Литовське князівство
Початок ХІІ ст. – 1413 Литовське королівство
Литва: історичні кордони на карті
Литва: історичні кордони на карті
МовиЛитовська мова
РелігіїЯзичництво
Форма правлінняМонархія
Литовський князь 
• 1236–1263
Міндовґ
• 1295–1316
Вітень
• 1392-1413
Вітовт
Історія 
• Засновано
Початок ХІІ ст.
• Ліквідовано
1413
Населення
Наступник
Литовське королівство

Лито́вське князі́вство (лат. Ducatus Lithuaniae) — державне утворення на території литовських племен[джерело?], що виникло на початку ХІІ ст. Згодом на базі Литовського князівства сформувалось Велике князівство Литовське.

Останнім князем Литовського князівства (лат. Dux Lithuaniae) був Вітовт Великий[джерело?]. Він став володарем князівства 1392 року, після закінчення громадянської війну у ВКЛ та підписання Острівської угоди.

В результаті угоди польський король та литовський князь Ягайло, уступав князівство Вітовту. Починаючи з 1397 року князівство мало статус староства, та зрівнювалось у правах з Жемайтійським князівством (староством).

1413 року — після підписання Городельської унії, Вітовтом була проведена адміністративна реформа, в результаті якої Литовське князівство припинило своє існування, ставши частиною новоствореного Віленського воєводства.

Див. також

[ред. | ред. код]