Акула-ангел — Вікіпедія
Акула-ангел Час існування: пізній юрський період — наш час 163.5–0 млн р. т.[1] | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Акула-янгол японська, Squatina japonica | ||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Squalus squatina Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Акула-ангел[2] (Squatina) — рід акул, єдиний у родині акулоангелові (Squatinidae) і ряді акулоангелоподібні (Squatiniformes).
Акули-янголи мають широке сплощене тіло й тупе округлене рило з вусиками. Грудні плавці в них сильно збільшені, що, очевидно, послужило підставою для присвоєння цим рибам їхньої дивної назви — морські ангели. По зовнішньому вигляді ці акули дуже подібні зі скатами, але зяброві щілини в них розташовані з боків тіла, як й у всіх інших акул. Ознаки, що зближують морських ангелів зі скатоподібними — сплющене тіло; грудні плавці, що розширюються в передній частині; спинні плавці, які відсунуті дозаду — не свідчать про близьку спорідненість цих риб. Вони являють собою незалежно виниклі пристосування до подібного способу життя на дні моря. З погляду анатомії акули-янголи — справжні акули. Про це ж свідчать й особливості їхнього плавання: як і всі акули, вони пересуваються за допомогою коливальних рухів хвоста.
Рід Squatina містить 23 види, які зустрічаються в помірковано теплих і субтропічних водах всіх океанів. Найбільший з них — Акула-ангел європейська (S. squatina), що живе в Середземному морі й біля атлантичного узбережжя Європи, досягає довжини 2,4 м і ваги 72 кг. Всі акули-янголи ведуть донний спосіб життя, віддаючи перевагу малим глибинам і нерідко зариваються у пісок. Втім, Акула-янгол американська (S. dumeril) була спіймана один раз на глибині, що перевищує 1200 м.
Їжу скватинових акул становлять дрібні донні риби (камбала, барабулька) і безхребетні (морські їжаки, молюски, краби).
Всі види акул-янголів є яйцеживородними. Акула-ангел європейська, наприклад, приносить у літню пору до 25 акуленят, що мають довжину близько 30 см.
Промислове значення акул-янголів невелике. У 1978 році Майкл Вагнер, власник риболовецької компанії в Санта-Барбарі, штат Каліфорнія, почав комерційний вилов акул-ангелів і у 1984 році вилов досяг 310 т. Промисел спустошив місцеву популяцію і в даний час регулюється законом.
Рід включає 27 видів:
- Squatina aculeata Cuvier, 1829
- Squatina africana Regan, 1908
- Squatina albipunctata Last & White, 2008
- Squatina argentina (Marini, 1930)
- Squatina armata (Philippi, 1887)
- Squatina australis Regan, 1906
- Squatina caillieti Walsh, Ebert & Compagno, 2011
- Squatina californica Ayres, 1859
- Squatina david Acero P., Tavera, Anguila & Hernández, 2016[3]
- Squatina dumeril Lesueur, 1818
- Squatina formosa Shen & Ting, 1972
- Squatina guggenheim Marini, 1936
- Squatina heteroptera Castro-Aguirre, Espinoza Pérez & Huidobro Campos, 2007
- Squatina japonica Bleeker, 1858
- Squatina leae Weigmann, Vaz, Akhilesh, Leeney & Naylor 202[4][5]
- Squatina legnota Last & White, 2008
- Squatina mapama Long, Ebert, Tavera, Acero P. & Robertson, 2021
- Squatina mexicana Castro-Aguirre, Espinoza Pérez & Huidobro Campos, 2007
- Squatina nebulosa Regan, 1906
- Squatina occulta Vooren & da Silva, 1992
- Squatina oculata Bonaparte, 1840
- Squatina pseudocellata Last & White, 2008
- Squatina punctata Marini, 1936
- Squatina squatina (Linnaeus, 1758)
- Squatina tergocellata McCulloch, 1914
- Squatina tergocellatoides Chen, 1963
- Squatina varii Vaz & Carvalho, 2018[6][7]
- ↑ Bourdon, J. (2011): Genera from the Fossil Record: Squatina Duméril, 1806. The Life and Times of Long Dead Sharks.
- ↑ Куцоконь Ю., Квач Ю. Українські назви міног і риб фауни України для наукового вжитку // Біологічні студії. — 2012. — Т. 6, №2. — С. 199—220. Архів оригіналу за 23 червня 2013.
- ↑ Acero P., Arturo; Tavera, José J.; Anguila, Rafael; Hernández, Luis (July 2016). A New Southern Caribbean Species of Angel Shark (Chondrichthyes, Squaliformes, Squatinidae), Including Phylogeny and Tempo of Diversification of American Species. Copeia. 104 (2): 577—585. doi:10.1643/CI-15-292.
- ↑ Ritter, Moira (11 липня 2023). Sea creature with oversized tail was found decades ago. Now it's labeled a new species. Miami Herald. Процитовано 13 жовтня 2023.
- ↑ Pskhun (12 липня 2023). Species New to Science: [Ichthyology • 2023] Squatina leae • Revision of the Western Indian Ocean Angel Sharks, Genus Squatina (Squatiniformes: Squatinidae), with Description of A New Species and Redescription of the African Angel Shark Squatina africana Regan, 1908. Species New to Science. Процитовано 13 жовтня 2023.
- ↑ Squatina varii summary page. FishBase (англ.). Процитовано 4 вересня 2022.
- ↑ Meyers, Eva K. M.; Tuya, Fernando; Barker, Joanna; Jiménez Alvarado, David; Castro-Hernández, José Juan; Haroun, Ricardo; Rödder, Dennis (2017). Population structure, distribution and habitat use of the Critically Endangered Angelshark, Squatina squatina, in the Canary Islands. Aquatic Conservation: Marine and Freshwater Ecosystems. 27 (6): 1133—1144. doi:10.1002/aqc.2769.
- Вилер А. Сем. Плоскотелые акулы Squatinidae // [[1] Определитель рыб морских и пресных вод Северо-Европейского бассейна]. — М. : Легкая и пищевая промышленность, 1983. — 432 с.
- Cat Gordon, Joanna Barker, Ali Hood, Alex Bartoli. Eastern Atlantic and Mediterranean Angel Shark Conservation Strategy // International Union for Conservation of Nature, Switzerland. — 2017. — Червень. — DOI:10.13140/RG.2.2.24534.04167.
- Акули-ангели (Squatinidae). Велика Українська Енциклопедія (укр.). Процитовано 15 січня 2024.
- Monotypic taxon: Order Squatiniformes. The Taxonomicon (англ.). Процитовано 15 січня 2024.
- Squatiniformes Metrics. Global Biodiversity Information Facility (англ.). Процитовано 15 січня 2024.
- Squatinidae (angel shark) Basic info. The Paleobiology Database (англ.). Процитовано 15 січня 2024.
Це незавершена стаття про хрящових риб. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |