Алекс де Мінор — Вікіпедія

Алекс де Мінор
Громадянство Австралія[1][2]
 Іспанія[2]
 Уругвай
Дата народження17 лютого 1999(1999-02-17)[3] (25 років)
Місце народженняСідней, Австралія
Зріст183 см
Вага69 кг
Початок кар'єри2015
Робоча рукаправа
Бекхенддворучний[4]
ТренерAdolfo Gutierrez
Ллейтон Г'юїтт
Призові, USD3 877 984[4]

Одиночний розряд

Матчів в/п73–52 (58.4%)
Титулів3
Найвища позиція18 (28 жовтня 2019)
Мейджори
Австралія3к (2019)
Ролан Гаррос2к (2019)
Вімблдон3к (2018)
СШАЧФ (2020)

Парний розряд

Матчів в/п14–17 (45.2%)
Титулів1
Найвища позиція59 (31 серпня 2020)
Мейджори
Австралія1к (2017)
Ролан Гаррос1к (2019)
Вімблдон1к (2018)
США2к (2019)
Інші парні турніри

Алекс де Мінор (англ. Alex de Minaur, ісп. Álex de Miñaur, читається де Міняур) — австралійський тенісист з подвійним австралійським та іспанським громадянством.

Алекс де Мінор народився в Сіднеї. Його батько — уругваєць, а мати — іспанка.

Значні фінали

[ред. | ред. код]

Фінали турнірів Masters 1000

[ред. | ред. код]

Пари: 1 титул

[ред. | ред. код]
Результат Рік Турнір Покриття Партнер Супротивники Рахунок
Перемога 2020 Мастерс Цинциннаті Тверде Іспанія Пабло Карреньо Буста Велика Британія Джеймі Маррей
Велика Британія Ніл Скупскі
6–2, 7–5

Фінали турнірів ATP

[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 17 (9 титулів)

[ред. | ред. код]
Результат В–П    Date    Турнір Tier Поверхня Opponent Рахунок
Поразка 0–1 Січ 2018 Sydney International, Австралія ATP 250 Тверде Росія Данило Медведєв 6–1, 4–6, 5–7
Поразка 0–2 Сер 2018 Washington Open, США ATP 500 Тверде Німеччина Александр Зверєв 2–6, 4–6
Перемога 1–2 Січ 2019 Sydney International, Австралія ATP 250 Тверде Італія Андреас Сеппі 7–5, 7–6(7–5)
Перемога 2–2 Лип 2019 Atlanta Open, США ATP 250 Тверде США Тейлор Фріц 6–3, 7–6(7–2)
Перемога 3–2 Вер 2019 Zhuhai Championships, КНР ATP 250 Тверде Франція Адріан Маннаріно 7–6(7–4), 6–4
Поразка 3–3 Жов 2019 Swiss Indoors, Швейцарія ATP 500 Тверде (i) Швейцарія Роджер Федерер 2–6, 2–6
Поразка 3–4 Жов 2020 European Open, Бельгія ATP 250 Тверде (i) Франція Юго Енбер 1–6, 6–7(4–7)
Перемога 4–4 Січ 2021 Antalya Open, Туреччина ATP 250 Тверде Казахстан Олександр Бублик 2–0 ret.
Перемога 5–4 Чер 2021 Eastbourne International, Велика Британія ATP 250 Трава Італія Лоренцо Сонего 4–6, 6–4, 7–6(7–5)
Перемога 6–4 Лип 2022 Atlanta Open (2), США ATP 250 Тверде США Дженсон Бруксбі 6–3, 6–3
Перемога 7–4 Лют 2023 Abierto Mexicano TELCEL, Мексика ATP 500 Тверде США Томмі Пол 3–6, 6–4, 6–1
Поразка 7–5 Чер 2023 Queen's Club Championships, Велика Британія ATP 500 Трава Іспанія Карлос Алькарас 4–6, 4–6
Поразка 7–6 Сер 2023 Los Cabos Open, Мексика ATP 250 Тверде Греція Стефанос Ціціпас 3–6, 4–6
Поразка 7–7 Сер 2023 Мастерс Канада, Toronto Masters 1000 Тверде Італія Яннік Сіннер 4–6, 1–6
Поразка 7–8 Лют 2024 Rotterdam Open, Нідерланди ATP 500 Тверде (i) Італія Jannik Sinner 5–7, 4–6
Перемога 8–8 Лют 2024 Mexican Open, Мексика (2) ATP 500 Тверде Норвегія Каспер Рууд 6–4, 6–4
Перемога 9–8 Чер 2024 Rosmalen Grass Court Championships, Нідерланди ATP 250 Трава США Себастьян Корда 6–2, 6–4

Пари: 1 титул

[ред. | ред. код]
Результат В–П    Date    Турнір Tier Поверхня Partner Opponents Рахунок
Перемога 1–0 Сер 2020 Мастерс Цинциннаті, США Masters 1000 Тверде Іспанія Пабло Карреньо Буста Велика Британія Джеймі Маррей
Велика Британія Ніл Скупскі
6–2, 7–5

Юніорські фінали турнірів Великого шолома

[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 1 фінал

[ред. | ред. код]
Результат Рік Турнір Поверхня Супротивник Рахунок
Поразка 2016 Wimbledon Трава Канада Денис Шаповалов 6–4, 1–6, 3–6

Пари: 1 титул

[ред. | ред. код]
Результат Рік Турнір Поверхня Партнер Супротивники Рахунок
Перемога 2016 Australian Open Хард Австралія Блейк Елліс Словаччина Лукаш Кляйн
Чехія Патрік Рікль
3–6, 7–5, [12–10]



Посилання на джерела

[ред. | ред. код]
  1. Association of Tennis Professionals website
  2. а б https://www.smh.com.au/sport/5-things-you-might-not-know-about-alex-de-minaur-20191202-p53g5a.html
  3. Association of Tennis Professionals website
  4. а б Alex de Minaur. ATP Tour. Архів оригіналу за 12 вересня 2020. Процитовано 29 липня 2019.