Аломорф — Вікіпедія

Аломо́рф — лінгвістичний термін, на позначення варіантів морфеми, які можуть мати різні варіанти вимови та написання, без зміни їх значення.

Аломорфи перебувають у відношеннях додаткової дистрибуції. Тобто вони не можуть перебувати в тотожних морфонологічних позиціях. Аломорфи реалізуються тоді, коли виникає необхідність їхнього пристосування до попередньої щодо них морфеми/морфи (препозиція) чи наступної (постпозиція).^[1]

• Морфема

• Реформатский А. А. Введение в языкознание.
• Современный русский язык (под ред. В. А. Белошапковой)
• Клименко Н. Ф., Карпіловська Є. А. Словотвірна морфеміка сучасної української літературної мови. — К., 1998.

1. ↑ Алексієнко, Л.А.; Зубань, О.М.; Козленко, І.В. (2013). Мойсієнко, А.К. (ред.). Сучасна українська мова: Морфологія: підручник. Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка: Знання. с. 47. ISBN 978-966-346-878-5.

Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.