Алєйніково (Бєлгородська область) — Вікіпедія

село Алєйніково
рос. Алейниково
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Бєлгородська область
Муніципальний район	Алексєєвський район
Поселення	Алєйниківське сільське поселення
Код ЗКАТУ:	14205801001[1]
Код ЗКТМО:	14605404101
Основні дані
Населення	490 осіб (2013 рік)
Поштові індекси	309812[2]
Телефонний код	+7 47234
Географічні координати:	осіб (2013 рік))_region:RU_ 50°28′04″ пн. ш. 38°50′03″ сх. д. / 50.467833° пн. ш. 38.834056° сх. д. / 50.467833; 38.834056
Часовий пояс	UTC+3
Відстань
До центру муніципального району/міського округу (км):
- фізична:  - залізницею:  - автошляхами:	158
До Москви (км):  - фізична:  - залізницею:  - автошляхами:	594
Мапа
Алєйніково Алєйніково

Алєйніково (рос. Алейниково, укр. Олійникове) — село Алексєєвського району Бєлгородської області Росії. Входить до складу Алєйниківського сільського поселення. Населення — 490 осіб (2013 рік).

У селі є 11 вулиць:

• Центральна вулиця;
• Нова вулиця;
• Садова вулиця;
• Паркова вулиця;
• Світла вулиця;
• Лугова вулиця;
• Південна вулиця;
• 1-й Центральний провулок;
• 2-й Центральний провулок;
• 1-й Парковий провулок;
• 2-й Парковий провулок.

Село Алєйніково (спочатку Олійникове, Юрків) виникло як і багато інших населених пунктів Слобідської України в першій половині 18 століття, коли загроза татарських набігів минула і люди могли не наражаючи себе на небезпеку, займатися землеробством.

До середини 20 століття Алєйніково називалося слободою і лише пізніше стало іменуватися селом.

У документах перепису 1795 згадується як хутір Юрків — один з хуторів Олексіївської вотчини графа Н. П. Шереметьєва. В цей час у селі проживало 300 осіб. Усі — українці.

У 1835 році в слободі споруджена церква і слобода була перейменована в село Олійникове. У 1890 році в селі налічувалося 154 двори, що займалися рослинництвом і вирощуванням худоби, 2 рази на рік відбувалися ярмарки.

Перша школа в селі була побудована у 1903 році (Нині використовується як школа початкових класів). З 1911 року у селі діяло позиково-ощадне товариство, відтак прокатно-зерноочисний пункт, вигідним став кустарний промисел, з'явилися місцеві олійниці, вітряні млини.

До 1929 року змінився звичний уклад сільського життя. Село постраждало від насильної колективізації, репресій та Голодомору 1932–1933 років, а відтак зазнало подальшої русифікації.

Нині у селі діють підприємства:

• Сільськогосподарський виробничий кооператив «Алєйникове», спеціалізується на вирощуванні сільськогосподарської продукції (рослинництво і тваринництво);
• Свиноферма «Алексєєвський бекон»;
• СФГ «Борть» з розвитку бджільництва.

• офіційний сайт Алєйниківського сільського поселення (рос.)

Це незавершена стаття з географії Бєлгородської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.