Амнат Руенроенг — Вікіпедія

Амнат Руенроенг
Загальна інформація
Повне ім'я	Амнат Руенроенг (тай. อำนาจ รื่นเริง)
Громадянство	Таїланд
Народження	18 грудня 1979(1979-12-18) (45 років) Сі Рача, Таїланд
Вагова категорія	перша найлегша найлегша друга найлегша
Зріст	164
Розмах рук	177
Професіональна кар'єра
Перший бій	18 травня 2012
Останній бій	28 червня 2022
Боїв	28
Перемог	21
Перемог нокаутом	6
Поразок	7

Спортивні медалі
Представник  Таїланд
Бокс
Чемпіонат світу з боксу
Бронза	2007 Чикаго	Перша найлегша
Азійські ігри
Бронза	Гуанчжоу 2010	до 49 кг
Ігри Південно-Східної Азії
Золото	Накхонратчасіма 2007	до 48 кг
Золото	В'єнтьян 2009	до 51 кг

Амнат Руенроенг (тай. อำนาจ รื่นเริง; нар. 18 грудня 1979, Сі Рача, Таїланд) — таїландський боксер-професіонал, що виступає в другій найлегшій вазі. Учасник Олімпійських ігор 2008 і 2016 року. Колишній чемпіон світу у найлегшій вазі (англ. Flyweight) за версією IBF (2014 — 2016).

• 1/16 фіналу. Переміг В'ячеслава Гожана (Молдова) — 21-12
• 1/8 фіналу. Переміг Оділона Залета (Мексика) — 19-9
• 1/8 фіналу. Переміг Оганеса Даніеляна (Вірменія) — 18-6
• Півфінал. Програв Гаррі Танамору (Філіппіни) — 8-16

• 1/16 фіналу. Переміг Джека Віллі (Папуа Нова Гвінея) — 14-2
• 1/8 фіналу. Переміг Вінстона Мендоса Морено (Домініканська Республіка) — 7-3
• 1/4 фіналу. Програв Пуревдоржийну Сердамба (Монголія) — 2-5

На Азійських іграх 2010 здобув дві перемоги, а у півфіналі програв Цзоу Шимін (Китай) — 2-5

У 2016 році головна організація любительського боксу AIBA вирішила допустити до Олімпійських ігор професійних боксерів. Руенроенг, після того як втратив чемпіонський титул, вирішив спробувати свої сили у боротьбі за олімпійське золото. Враховуючи вагові особливості любительського і професійного боксу таєць на кваліфікаційному турнірі виступав у категорії до 60 кг, що є на 10 кг більше за його вагу у професіоналах. На турнірі, що проходив у Венесуелі, він переміг німця Артура Бріля, а згодом італійця Карміно Томмассоне, таким чином завоювавши ліцензію. У фіналі через травму руки поступився мексиканцю Ліндолфо Делгадо Гарсі^[1].

• 1/16 фіналу. Переміг Ігнасіо Перріна (Аргентина) — 3-0
• 1/8 фіналу. Програв Софьяну Уміа (Франція) — TKO

Дебютував на професіональному рингу 18 травня 2012 року.

У 2013 році переміг у 4 боях за регіональні азійські титули.

22 січня 2014 року в бою проти філіппінця Роккі Фуентеса одностайним рішенням суддів завоював вакантний титул чемпіона світу за версією IBF у найлегшій вазі. Провів 5 вдалих захистів титулу. Втратив звання чемпіона 25 травня 2016 року, програвши нокаутом у 4 раунді філіппінцю Джон Ріелю Казімеро.

28 боїв, 21 перемога (6 нокаутом), 7 поразок (2 нокаутом)[2]
Результат	Рекорд	Суперник	Спосіб	Раунд, час	Дата	Місце	Примітки
Поразка	20–4	Срісакет Сор Рунгвісаі	UD	10	1 серпня 2020	Workpoint Studio, Bang Phun, Таїланд
Перемога	20–3	Бріан Лобетанія	UD	6	23 березня 2019	Workpoint Studio, Bang Phun, Таїланд
Перемога	19–3	Кароон Ярупіанлерд	UD	6	8 лютого 2019	Yingcharoen Market, Бангкок
Поразка	18–3	Навапхон Кайканга	TKO	5 (12)	21 квітня 2018	Workpoint Studio, Bang Phun, Таїланд	Бій за титул Азійської боксерської ради WBC у другій найлегшій вазі.
Поразка	18–2	Венфенг Же	UD	12	21 листопада 2017	Suzhou Sports Center, Сучжоу	Бій за вакантний титул чемпіона WBO Oriental у другій найлегшій вазі.
Перемога	18–1	Тонгчай Кунрам	TKO	3 (8)	26 серпня 2017	Khao Bang Krak Gym, Uthai Thani, Таїланд
Поразка	17–1	Джон Ріель Казімеро	KO	4 (12), 2:10	25 травня 2016	Diamond Court, Пекін	Втратив титул чемпіона IBF у найлегшій вазі.
Перемога	17–0	Міюнг Но Лі	UD	12	7 грудня 2015	Hua Hin Centential Club, Хуа Хін	Захистив титул чемпіона IBF у найлегшій вазі.
Перемога	16–0	Джон Ріель Казімеро	UD	12	27 червня 2015	Indoor Stadium Huamark, Бангкок	Захистив титул чемпіона IBF у найлегшій вазі.
Перемога	15–0	Цзоу Шимін	UD	12	8 березня 2015	The Venetian Macao, Макао	Захистив титул чемпіона IBF у найлегшій вазі.
Перемога	14–0	Маквільямс Арройо	SD	12	10 вересня 2014	Liptapanlop Hall, Накхон Ратчасіма	Захистив титул чемпіона IBF у найлегшій вазі.
Перемога	13–0	Казуто Іока	SD	12	7 травня 2014	Osaka Prefectural Gymnasium, Осака	Захистив титул чемпіона IBF у найлегшій вазі.
Перемога	12–0	Роккі Фуентес	UD	12	22 січня 2014	Liptapanlop Hall, Накхон Ратчасіма	Виграв вакантний титул чемпіона IBF у найлегшій вазі.

• Відповідно до сайту BoxRec На сайті BoxRec [Архівовано 3 вересня 2016 у Wayback Machine.]
• Амнат Руенроенг — олімпійська статистика на сайті Sports-Reference.com (англ.) (архівна версія)