Осака — Вікіпедія
Осака | |
---|---|
![]() | |
34°41′37″ пн. ш. 135°30′07″ сх. д.H G O ![]() | |
Країна | ![]() |
Регіон | Кінкі |
Префектура | Осака |
Код | 27100-4 |
Площа | 222,47 км²[1] (є невизначені кордони) |
Населення | 2 676 042 осіб (Станом на 1 липня 2012) |
Густота | 12 030 осіб/км² |
Зв'язок | Офіційна сторінка |
Карти: Інститут географії Японії • Google • Bing • Geohack • Yahoo • Navitime • Itsumo-Navi • Mapple | |
• проєкт |
О́сака (яп. 大阪市, おおさかし, МФА: [oːsaka ɕi̥]?) — місто в Японії, в префектурі Осака. Входить до списку міст державного значення Японії. Адміністративний центр префектури. Виникло на основі прихрамового містечка 15 століття біля монастиря Хонґан. Протягом 17 — 19 століття було найбільшим купецьким містом країни, через що називалося «кухнею Піднебесної». Отримало статус міста 1889 року. Площа становить 222,47 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 2 676 042 осіб, густота населення — 12 030 осіб/км². Основою економіки є промисловість, перевезення, комерція, туризм. В місті розташовані Осацький замок, буддистський монастир Шітенно, міський акванаріум, музей історії Осаки, тощо. Осака є найбільшим населеним пунктом регіону Кінкі, провідним промислово-комерційним центром Японії та світу. Місто є серцевиною міської агломерації Осака-Кобе(神戸、こうべ)-Кіото(京都、きょうと).


Осака розташована в західній частині префектури Осака, у центрі острова Хоншю. Місто має вихід до Внутрішнього Японського моря. Рельєф Осаки рівнинний. Найвища точка — гора Нова Цурумі в районі Цурумі, висотою 37,5 м[2]. Найничжа точка — місцевість Яматода в районі Ніші-Йодоґава, розташована - 2,21 над рівнем моря[2]. Площа міста становить 222,47 км².
Осака розкинулася на двох плато та алювіальній рівнині. Плато лежать східніше центру міста. Найбільше з них — Уемачі, плато раннього плейстоцену, довжиною 12 км. Воно простягається з півночі на південь, від району Осацького замку до святилища Сумійоші. Друге менше плато Абіко сформувалося у пізньому плейстоцені. Воно має довжину 8 км і тягнеться зі сходу на південь, від кургану Кацуяма до річки Ямато[3].
Осацька алювіальна рівнина утворилася внаслідок нагромадження осадів в дельті річок Йодо (淀川、よどがわ)та Ямато, що впадають до Осацької затоки Внутрішнього Японського моря. Ця рівнина займає більшу частину міста. Річка Йодо є головною водною артерією Осаки і тече в північній частині. У гирлі вона розділяється на декілька рукавів, що утворюють дельту, — річки Кандзакі, Темма, Нея, Доджіма, Тоса-Хорікава, Аджі, Шірінаші, Кідзу. У ранньому новому часі містяни сполучили ці рукави численними каналами, так що Осаку називали «Водяною столицею». Річки сприяли розвитку міської торгівлі і транспорту, але неодноразово ставали причиною повеней. Вони припинилися після спорудження 1909 року дренажного каналу — річки Нова Йодо. Друга найбільша річка міста — Ямато тече на півдні Осаки й виконує роль її південного кордону. Історично річка Ямато зливалася разом із Йодо на півночі міста, проте 1704 року її русло змінили на сучасне для профілактики повеней. Ґрунт дельти річок Йодо і Ямато складається з слабкого піску і м'якої глини. До нового часу в місті були часті обвали ґрунту через риття колодязів та добуття підземних вод[3].
Осака належить до кліматичної зони Внутрішнього Японського моря. Клімат у місті вологий субтропічний. Середня річна температура в Осаці за 1981–2010 роки становила + 16,9 °C[4]. Літо, зазвичай, спекотне, а зима — відносно тепла. Сніг випадає дуже рідко. Середній річний атмосферний тиск становив 1005,2 hPa[4]. Кількість опадів незначна — 1279,0 мм за 1981–2010 роки[4]. Найбільш дощовою порою року літо і початок осені. У місті дує переважно західний або північно-східний вітер. Його середня річна швидкість — 2,6 м/с[4]. Вітер часто приносить до Осаки дим з набережного промислового району та північного промислового району Йодоґава, що спричиняє забруднення повітря і смог[3].
Клімат Осаки (1981—2010) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 19,0 | 23,7 | 24,2 | 30,7 | 32,7 | 36,1 | 38,0 | 39,1 | 36,2 | 32,9 | 27,2 | 23,6 | 39,1 |
Середній максимум, °C | 9,5 | 10,2 | 13,7 | 19,9 | 24,5 | 27,8 | 31,6 | 33,4 | 29,3 | 23,3 | 17,6 | 12,3 | 21,1 |
Середня температура, °C | 6,0 | 6,3 | 9,4 | 15,1 | 19,7 | 23,5 | 27,4 | 28,8 | 25,0 | 19,0 | 13,6 | 8,6 | 16,9 |
Середній мінімум, °C | 2,8 | 2,9 | 5,6 | 10,7 | 15,6 | 20,0 | 24,3 | 25,4 | 21,7 | 15,5 | 9,9 | 5,1 | 13,3 |
Абсолютний мінімум, °C | −7,5 | −6,5 | −5,2 | −2,6 | 3,5 | 8,9 | 14,8 | 13,6 | 10,4 | 3,0 | −2,2 | −4,5 | −7,5 |
Середня кількість сонячних годин на місяць | 142,6 | 135,4 | 159,5 | 188,6 | 194,3 | 156,2 | 182,1 | 216,9 | 156,7 | 163,9 | 148,5 | 151,6 | 1996,4 |
Норма опадів, мм | 45.4 | 61.7 | 104.2 | 103.8 | 145.5 | 184.5 | 157.0 | 90.9 | 160.7 | 112.3 | 69.3 | 43.8 | 1279 |
Днів з опадами | 6,6 | 7,2 | 11,3 | 10,0 | 11,0 | 12,2 | 11,1 | 7,6 | 10,3 | 8,7 | 7,2 | 6,5 | 109,8 |
Днів зі снігом | 5,0 | 6,3 | 2,3 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1,9 | 15,5 |
Вологість повітря, % | 61 | 60 | 59 | 59 | 62 | 68 | 70 | 66 | 67 | 65 | 64 | 62 | 64 |
Джерело: Метеорологічне управління Японії[4], Weather Atlas[5] |


Сучасна місцевість у якій знаходиться місто Осака здавна називалася «Наніва» (難波, 浪華, 浪花). Ця назва збереглася у іменах центральних районів міста — Наніва і Намба. За правління імператора Котоку (596–654) у Наніві знаходився імператорський палац, а саме місце було столицею Японії. Воно розташовувалося на перетині важливих торгових шляхів: морського по Внутрішньому японському морю до західних земель країни та материка, і суходольного, який вів до земель регіону Канто через сучасне Кіото.
Згідно з першими японськими історичними хроніками «Кодзікі» і «Ніхон Сьокі», саме у районі сучасної Осаки, у 663 році до Р. Х. біля дельти річки Йодо, висадилися перші яматоські завойовники, які зламали опір тубільних племен і заснували у сусідній провінції державу Ямато — перше японське державне утворення. Через тисячоліття, у 638 році, імператор Темму заснував у місцевості Наніва місто. У 7—8 століттях воно ставало резиденцією кількох імператорів, а відповідно — столицею країни. На початку 8 століття центр держави було перенесено до міста Нара, однак Наніва залишалася найбільшим комерційним містом і міжнародним портом Японії. Проте у середньовіччі розвиток міста майже припинився, що спричинило його занепад на початку 15 століття.
У 1496 році у районі сучасної Осаки, на руїнах стародавніх імператорських палаців, було збудовано монастир Ісіяма Хонґандзі, який став центром секти Дзьодо сінсю. Навколо монастиря виникло величезне місто, яке відтоді отримало назву «Малий узвіз» — Осака (小坂), яка згодом перетвориться у сучасну назву «Великий узвіз» — Оосака (大坂, 大阪). У 1580 році монастир і місто, були зруйновані війною між буддистськими сектантами і Одою Нобунаґою, однак за чотири роки на їх місці постав новий замок і місто, яке звів наступник Нобунаґи, Тойотомі Хідейосі.
У 17—19 століттях Осака була головним торговельним центром країни. На противагу іншим містам Японія, у яких мешкали переважно самураї і міщани, в Осаці проживали переважно купці. Місто перетворилося на «всеяпонський банк», кредиторами якого були майже всі сьоґуни країни і володарі провінцій. Торгівля сприяла розквіту мистецтва, зокрема гравюр укійо-е та театру для простолюдинів кабукі та бунраку.
У 19—20 столітті Осака була важливим індустріально-військовим центром, за що постраждала від американських бомбардувань під час другої світової війни.
Осака отримала статус міста 1 квітня 1889 року[6]. Імператор Мейджі надав їй своїм рескриптом статус міста державного значення 1 жовтня 1911 року[6]. У повоєнній Японії цей статус було затверджено урядовим указом 1 вересня 1956 року[6].

Прибутки міста Осака за 2009 рік склали [2]. Загальний прибуток усіх мешканців міста склав 800 400 млн єн[2].
20 848 700 млн єн, а витрати — 20 841 100 млн єнСтаном на 1 грудня 2010 року в Осаці існувало 468 сільських господарств[2]. Площа орних земель становила 8227 га[2]. Станом на 2008 рік в місті працювало 67 підприємств, що займалися виловом і переробкою морських продуктів[2].
Станом на 2009 рік в Осаці було зареєстровано 209 636 підприємств, на яких було зайнято 2 454 646 осіб[2]. У 2010 році в місті нараховувалося 6873 промислових підприємств та заводів, де працювало 128 897. Прибуток цих підприємств вторинного сектора становив близько 3 566 885 млн єн[2].
Станом на 1 червня 2007 року в Осаці працювало 21 675 підприємств гуртової торгівлі, де було зайнято 283 346 осіб[2]. Ці підприємства продали за рік товарів на суму 42 752 623 млн єн[2]. Кількість підприємств, що працювали у сфері роздрібної торгівлі, становила 31 521. У них було задіяно 197 855. Сума річних продажів цих підприємств становила 4 547 883 млн єн[2].
Чисельність населення в Осако почали фіксувати з 1873 року, ще з епохи Мейдзі.[8] Великий землетрус Канто спричинив масову міграцію до Осако між 1920 і 1930 роками, і місто стало найбільшим містом Японії в 1930 році з населенням 2 453 573 осіб, що перевищувало навіть Токіо, населення якого становило 2 070 913 осіб. Чисельність населення досягла піку у 1940 році, післявоєнний пік був зафіксовано в 1965 році — 3 156 222 особи, але відтоді продовжувала зменшуватися, оскільки мешканці переїжджали в передмістя.[9] Станом на 1 жовтня 2011 року населення становило 2 670 579 осіб, густота населення — 11 976 осіб/км²[2]. Кількість господарств — 1 329 516. 1 жовтня 2020 року згідно з даними перепису населення Японії, в Осако проживало 2 752 024 осіб, густота населення — 12 216 осіб/км².[10]
Historical population | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1870 | 271 992 | — |
1880 | 292 636 | +7.6% |
1890 | 483 609 | +65.3% |
1900 | 881 344 | +82.2% |
1910 | 1 239 373 | +40.6% |
1920 | 1 798 295 | +45.1% |
1925 | 2 135 248 | +18.7% |
1930 | 2 477 959 | +16.1% |
1935 | 3 022 425 | +22.0% |
1940 | 3 300 714 | +9.2% |
1945 | 1 614 632 | −51.1% |
1950 | 2 015 350 | +24.8% |
1955 | 2 547 316 | +26.4% |
1960 | 3 011 563 | +18.2% |
1965 | 3 156 222 | +4.8% |
1970 | 2 980 487 | −5.6% |
1975 | 2 778 987 | −6.8% |
1980 | 2 648 180 | −4.7% |
1985 | 2 636 249 | −0.5% |
1990 | 2 623 801 | −0.5% |
1995 | 2 602 421 | −0.8% |
2000 | 2 598 774 | −0.1% |
2005 | 2 628 811 | +1.2% |
2010 | 2 666 371 | +1.4% |
2015 | 2 691 185 | +0.9% |
2020 | 2 752 024 | +2.3% |
Кількість освітніх закладів на 1 травня 2011 року[2].
- Дитсадки: 204
- Початкові школи: 306
- Молодші середні школи: 154
- Старші середні школи: 94
- Спецшколи: 13
- Коледжі: 8
- Університети: 11
Кількість оздоровчих закладів на 1 жовтня 2009 року[2].
- Лікарні: 189
- Медпункти, клініки, стоматологічні кабінети, тощо: 5562
- Кількість лікарів: 12 124 осіб (включно з тими, хто працює на пів-ставки)
- Кількість місць у лікарнях: 34 323
Осака поділяється на 24 райони:
Назва | Канджі | Населення | Площа в км2 | Густота населення на км2 | Мапа Осаки | |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | Абено-ку | 阿倍野区 | 107,000 | 5.99 | 18,440 | ![]() |
2 | Асахі-ку | 旭区 | 90,854 | 6.32 | 14,376 | |
3 | Чуо-ку | 中央区 | 100,998 | 8.87 | 11,386 | |
4 | Фукушіма-ку | 福島区 | 78,348 | 4.67 | 16,777 | |
5 | Хігашінарі-ку | 東成区 | 83,684 | 4.54 | 18,433 | |
6 | Хігашісумійоші-ку | 東住吉区 | 126,704 | 9.75 | 12,995 | |
7 | Хігашійодогава-ку | 東淀川区 | 176,943 | 13.27 | 13,334 | |
8 | Хірано-ку | 平野区 | 193,282 | 15.28 | 12,649 | |
9 | Ікуно-ку | 生野区 | 129,641 | 8.37 | 15,489 | |
10 | Джото-ку | 城東区 | 167,925 | 8.38 | 20,039 | |
11 | Кіта-ку (адміністративний центр) | 北区 | 136,602 | 10.34 | 13,211 | |
12 | Конохана-ку | 此花区 | 65,086 | 19.25 | 3,381 | |
13 | Мінато-ку | 港区 | 80,759 | 7.86 | 10,275 | |
14 | Міякоджіма-ку | 都島区 | 107,555 | 6.08 | 17,690 | |
15 | Наніва-ку | 浪速区 | 74,992 | 4.39 | 17,082 | |
16 | Ніші-ку | 西区 | 103,089 | 5.21 | 19,787 | |
17 | Нішінарі-ку | 西成区 | 108,654 | 7.37 | 14,743 | |
18 | Нішійодогава-ку | 西淀川区 | 95,960 | 14.22 | 6,748 | |
19 | Суміное-ку | 住之江区 | 120,629 | 20.61 | 5,853 | |
20 | Сумійоші-ку | 住吉区 | 153,425 | 9.40 | 16,322 | |
21 | Тайшьо-ку | 大正区 | 62,872 | 9.43 | 6,667 | |
22 | Тенноджі-ку | 天王寺区 | 80,830 | 4.84 | 16,700 | |
23 | Цурумі-ку | 鶴見区 | 111,501 | 8.17 | 13,648 | |
24 | Йодогава-ку | 淀川区 | 182,254 | 12.64 | 14,419 |



- Монастир Шітенно
- Павільйон Шьоман
- Монастир Дайненбуцу
- Монастир Абіко-Каннон
- Монастир Ішшін
- Монастир Тайю
- Монастир Ходзен
- Осацький історичний музей
- Осацький музей мистецтв
- Національний музей міжнародного мистецтва
- Музей Ітокі
- Музей Едзакі Ґліко
- Осацький науково-технологічний музей
- Осацький музей побуту
- Осацький міжнародний центр миру
- Осацький музей каналізації
- Осацький науковий музей
- Осацький міський музей історії природи
- Музей головної башти Осацького замку
- Музей сучасного транспорту
- Дитячий музей науки
- Музей монетного двору
- Осацький музей східної кераміки
- Музей японських ремесел
- Святилище Сумійоші
- Осацьке святилище Темман
- Святилище Імамія-Ебісу
- Святилище Цунашікітен
- Святилище Кумата
- Осацький собор святої Марії (католицька)
- Осацька церква ОЦХЯ (протестантська)
- Нанівська церква ОЦХЯ (протестантська)
- Іхара Сайкаку (1642—1693) — японський письменник, поет періоду Едо
- Маргарет Роулінгс (1906—1996) — англійська акторка
- Ямада Ісудзу (1917—2012) — японська акторка театру та кіно
- Кьо Мачіко (1924—2019) — японська акторка
- Комацу Сакьо (1931—2011) — японський письменник-фантаст.
Чикаго, США
Гамбург, Німеччина
Сан-Франциско, США
Сан-Паулу, Бразилія
Шанхай, КНР
Мельбурн, Австралія
Мілан, Італія
Санкт-Петербург, Росія
Дубаї, ОАЕ
Міста з якими укладено угоди про дружбу та співпрацю:
Осака також має ряд декілька портів-побратимів та низку міст бізнесових партнерів.
- 7434 Осака — астероїд, названий на честь міста[11].
- Умеда — великий комерційний, діловий, торговий і розважальний район міста.
- Наканошіма
- ↑ Інститут географії Японії. 2010.10.1
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Адміністрація міста Осака (2012). Опис міста Осака (японською) . Офіційна сторінка міста Осака. Архів оригіналу за 12 лютого 2013. Процитовано 30 вересня 2012.
- ↑ а б в Інокі К. Осака // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Шьоґакукан, 1994–1997.
- ↑ а б в г д Метеорологічне управління Японії (2011). Метеорологічні дані міста Осака (японською) . Офіційна сторінка Метеорологічного управління Японії. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 30 вересня 2012.
- ↑ d.o.o, Yu Media Group. Osaka, Japan - Detailed climate information and monthly weather forecast. Weather Atlas (англыйською) . Архів оригіналу за 9 липня 2019. Процитовано 9 липня 2019.
- ↑ а б в Хіґашіде М. Історія міст префектури Осака. Адміністративний поділ Японії. (японською) . Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 20 вересня 2012.
- ↑ Адміністрація міста Осака (2012). Звіт по підприємствах міста Осака (японською) . Офіційна сторінка міста Осака. Процитовано 30 вересня 2012.
{{cite web}}
: Недійсний|deadurl=404
(довідка)[недоступне посилання з липня 2019] - ↑ texte, Japon Commission impériale Auteur du; texte, Exposition internationale (1878 ; Paris) Section japonnaise Auteur du (1878). Le Japon à l'exposition universelle de 1878. Géographie et histoire du Japon / publié sous la direction de la Commission impériale japonaise (фр.).
- ↑ Karan, Pradyumna Prasad. Nihon No Toshi (англ.). University Press of Kentucky. ISBN 978-0-8131-2892-4.
- ↑ Ōsaka (Japan): Cities, Towns and Villages in Prefecture - Population Statistics, Charts and Map. www.citypopulation.de. Процитовано 16 червня 2023.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
- (яп.) Осака // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Осака (27). — Токіо: Кадокава Шьотен, 1983.
Осака // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Осака
- (яп.) Офіційна сторінка міста Осака [Архівовано 26 липня 2012 у Wayback Machine.]
- (англ.) Туристичний путівник по Осаці