Рескрипт — Вікіпедія
Рескрипт — монарший указ, що мав силу закону; особлива форма опублікованого листа монарха до посадової особи, підданому з дорученням, вираженням подяки тощо.
У Стародавньому Римі рескриптом називалася письмова відповідь імператора на подане йому для розв'язання питання, що мала силу закону.
Пізніше у Західній Європі рескрипт — акт монарха або Папи Римського в деяких справах, що потребують його затвердження. У дореволюційній Росії — доведений до загального відома лист царя на ім'я певної службової особи з покладенням на неї тих чи інших доручень, з висловленням подяки, оголошенням про нагороду і таке інше.
- Адалет-наме — султанський рескрпит, що засуджує місцеву адміністрацію[1].
Важливе історичне значення мають рескрипти Японського імператора часів Мейдзі.
- ↑ Іналджик, Г. Османська імперія: класична доба 1300–1600 / Пер. з англ. О. Галенко; наук. ред. В. Остапчук; Інститут сходознавства НАН України. — Київ: Критика, 1998. — С. 244.
- Рескрипт // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
- Реальный словарь классических древностей[недоступне посилання з липня 2019]
- Большой юридический словарь[недоступне посилання з липня 2019]