Андреас Якобссон — Вікіпедія

Ф
Андреас Якобссон
Особисті дані
Повне ім'я Бо Янне Андреас Якобссон
Народження 6 жовтня 1972(1972-10-06) (52 роки)
  Лунд, Мальмегус, Швеція
Зріст 189 см
Громадянство  Швеція
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1990–1994 Швеція «Ландскруна БоІС» 99 (2)
1995–2000 Швеція «Гельсінгборг» 135 (5)
2000–2003 Німеччина «Ганза» 99 (4)
2003–2004 Данія «Брондбю» 34 (5)
2004–2005 Англія «Саутгемптон» 27 (2)
2005–2007 Швеція «Гельсінгборг» 58 (5)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1996–2004 Швеція Швеція 36 (3)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Андреас Якобссон (швед. Andreas Jakobsson, нар. 6 жовтня 1972) — шведський футболіст, що грав на позиції захисника.

Виступав, зокрема, за клуби «Гельсінгборг», «Ганза» та «Саутгемптон», а також національну збірну Швеції, у складі якої був учасником чемпіонату світу та Європи.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Почав кар'єру професійного футболіста в клубі «Ландскруна БоІС». У 1993 році допоміг йому вийти в Аллсвенскан. У наступному сезоні «Ландскруна» посіла 13-те, передостаннє місце у вищій лізі і вибула назад в Дивізіон 1; Якобссон перейшов в «Гельсінгборг». У сезоні 1995 клуб вперше за 40 років зайняв друге місце в Аллсвенскан. У сезонах 1996 і 1998 Якобссон зіграв у всіх матчах «Гельсінгборга» в чемпіонаті, а в 1998 році він виграв шведський Кубок. У 1999 році вперше у своїй кар'єрі він став чемпіоном Швеції.

Влітку 2000 року перейшов в німецький клуб «Ганза» (Росток). Він дебютував у Бундеслізі 11 серпня в матчі проти дортмундської «Боруссії» (0:1). В новій команді, що була середняком чемпіонату, він став основним гравцем і за три сезони пропустив лише три зі 102 матчів Бундесліги.

У липні 2003 року Якобссон перейшов у данський «Брондбю». Допоміг клубу вийти в 1/16 фіналу Кубка УЄФА, забивши 2 голи у ворота «Шальке-04».[1] Якобссоном цікавився англійський клуб «Іпсвіч Таун», але швед відмовився.[2] Натомість 31 серпня 2004 року Якобссон перейшов в англійський «Саутгемптон» за 1,8 млн євро.[3] Сезон в Англії вийшов невдалим: «Саутгемптон» посів 20-те, останнє місце у Прем'єр-лізі, і вибув у Чемпіоншип, хоча й дійшов до чвертьфіналу Кубка Англії.

Після цього Якобссон повернувся в «Гельсінгборг». Допоміг клубу спочатку потрапити в Кубок УЄФА 2007/08, а потім вийти в плей-оф. По закінченні сезону 2007, в якому Якобссон зіграв у всіх матчах «Гельсінгборга» в чемпіонаті, завершив кар'єру професійного футболіста. У 2008 році грав за аматорський клуб «Свалев».

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

28 лютого 1996 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Швеції в товариській грі проти збірної Австралії. Став основним центральним захисником збірної перед чемпіонатом світу 2002 року в Японії і Південній Кореї, коли Якобссону довелося замінювати травмованого Патріка Андерссона. На тому чемпіонаті Якобссон провів усі 4 гри збірної Швеції без замін.[4]. На чемпіонаті Європи 2004 року у Португалії також зіграв всі 4 матчі без замін[2] і становив зв'язку з Улофом Мельбергом; завдяки ним Швеція пропустила лише 3 голи.

У серпні 2004 року, лише через два місяці після Євро-2004, він оголосив про вихід на пенсію зі збірної. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 9 років, провів у формі головної команди країни 36 матчів, забивши 3 голи.

Досягнення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Статистика на footballdatabase.eu
  2. а б Профіль Якобссона на сайті euro04.ru. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 18 січня 2018.
  3. transfermarkt.de[недоступне посилання з лютого 2019]
  4. Андреас Якобссон на сайті ФІФА (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]