Андрієвський Дмитро Юрійович — Вікіпедія

Андрієвський Дмитро Юрійович
Дмитро Андрієвський
Народився	27 вересня 1892(1892-09-27) Лохвицький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер	30 серпня 1976(1976-08-30)[1] Дорнштадт, Альб-Дунай, Тюбінген, Баден-Вюртемберг, ФРН
Поховання	Личаківський цвинтар[2]
Громадянство	Українська Народна Республіка
Національність	Українець
Діяльність	інженер, публіцист, політик
Відомий завдяки	політичний діяч і публіцист
Партія	ОУН

Дмитро́ Ю́рійович Андріє́вський (псевдо: «Стобар»; 27 вересня 1892 с. Бодаква, нині Лохвицького району Полтавської області — 30 серпня 1976 м. Дорнштадт, ФРН)^[3] — відомий український політичний діяч і публіцист, член Організації Українських Націоналістів (з 1929).

Борець за незалежність України у ХХ сторіччі^[4].

Народився 27 вересня 1892 у селі Бодаква, нині Лохвицького району Полтавської області, Україна (тоді Полтавська губернія) у сім'ї священика. Здобув освіту інженера-архітектора.

За Директорії УНР працює у складі дипломатичної місії у Швеції, консулом УНР у Швейцарії, а в 1922 році переїжджає до Брюсселя (Бельгія). Після поразки українських національно-визвольних змагань залишився у Бельгії.

В листопаді 1927 на першій Конференції Українських Націоналістів (3—7.11.1927) у Берліні разом з Є. Коновальцем, М. Сціборським, В. Мартинцем обраний до складу Проводу Українських Націоналістів. Співпрацював у часописі «Національна Думка», який видавала Група Української Національної Молоді. Очолював Українську Національну Раду в Брюсселі.

28.1.—3.2.1929 брав участь у роботі Першого Конгресу Українських Націоналістів у Відні, після завершення якого за дорученням Проводу очолив політичну референтуру ПУН. Публікував численні статті у журналі «Розбудова Нації». В 30-х роках — референт зовнішньої політики ОУН.

З 1940 р. Дмитро Андрієвський один з лідерів ОУН під проводом Голови ПУН А. Мельника. В 1944 р. був заарештований гестапо і ув'язнений в концтаборі у Бреці. З 1948 р. — член Української Національної Ради. Автор ряду публіцистичних статей, в яких виклав основні засади ідеології націоналізму — «Наша позиція», «Шлях розбудови», «Обставини 30-х років і Провід Українських Націоналістів» та ін.

Помер у м. Дорнштадт, похований у Мюнхені.

22 січня 2010 року прах Дмитра Андрієвського перепоховали на полі героїв Личаківського цвинтаря у м. Львові^[5].

У місті Полтава вулицю Кривоносівську перейменували на вулицю Дмитра Андрієвського.^[6]

• Довідник з історії України / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — ISBN 966-504-439-7.
• Прилуцький В. І. Андрієвський Дмитро [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 82. — ISBN 966-00-0734-5.
• В. І. Головченко. Андрієвський Дмитро // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X

• ІДЕОЛОГ ОУН — ДМИТРО АНДРІЄВСЬКИЙ
• Творці ОУН з Наддніпрянщини