French
DeutschКожевників Петро Якович — Вікіпедія
| Петро Якович Кожевників | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Народження | 23 червня 1896 Липівка (Бучанський район) |
| Смерть | 24 лютого 1980 (83 роки) м. Гамбург,  Німеччина |
| Військова служба | |
| Приналежність |  Україна |
| Вид ЗС |  ОУН НКВС? |
Петро Якович Кожевників (* 23 червня 1896, Липівка, Київський повіт, Київська губернія[1] — † 24 лютого 1980, Гамбург) — український військовий і політичний діяч. Учасник 1-го Конгресу українських націоналістів у Відні. Виключений з ОУН за провокаційну діяльність. Ймовірний агент ОГПУ/НКВД.
1918 року служив у першій залізничній сотні Армії УНР, яка увійшла потім до складу Фастівського окремого залізничного куреня. Хворів на тиф і лежав у лікарні в Проскурові. Після видужання заарештований ЧК у Києві, згодом звільнений.
На еміграції в Польщі, а з травня 1921 року в Берліні. Там він працював і навчався, став студентським діячем та журналістом, активним у політичному житті. Вступає до Леґії українських націоналістів
У 1929 брав активну участь в I Конгресі Українських Націоналістів, обраний членом Проводу. 3 листопада цього ж 1929 року виключений з організації за порушення дисципліни.
В 1937 році переїжджає до Женеви, а згодом до Рима. У другій половині 1941 повертається до Берліну. 28 липня 1943 заарештований Гестапо.
Після захоплення Східної Німеччини Радянською армією його перевозять до тюрми «Лубянка» у Москві, де він сидів в одній камері із з Леопольдом Трепером — шефом радянської розвідки в Західній Європі, зокрема організації «Червона капела». Потім його заслали до табору «Кизсюх» в Пермській області, а згодом до інших таборів. Звільнений у січні 1955, проживав у Караганді і працював вчителем німецької мови в середній школі № 25.
13 жовтня 1971 виїхав через Варшаву та Східний Берлін до Гамбурга. Помер 24 лютого 1980 року і похований на кладовищі Ульєтдорф.
- Мірчук Петро. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К.: Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1008 ст. ISBN 966-410-001-3
- Інженер Леонід Костарев і Петро Кожевників [Архівовано 8 Березня 2016 у Wayback Machine.]
- Проблема Михайла Кураха чи НКВД? [Архівовано 26 Січня 2016 у Wayback Machine.]
- Олександр РУБЛЬОВ. «Наша людина у Берліні»: Павло Ладан (1892–1933) – манівцями націонал-комунізму й кремлівської розвідки
- ↑ ЦДІАК, ф.127, оп.1079, спр. 657, арк. 151зв.-152.