Влодзімеж Антоневич — Вікіпедія

Влодзімеж Антоневич
пол. Włodzimierz Antoniewicz Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився15 липня 1893(1893-07-15)[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Самбір, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер20 травня 1973(1973-05-20)[1][2] (79 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Варшава, Польська Народна Республіка Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняCemetery in Milanówekd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Республіка Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьархеолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЛНУ ім. І. Франка Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьархеологія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладВільнюський університет
Варшавський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадапрофесор Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникPiotr Ignacy Bieńkowskid Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоПольська академія наук[4]
Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей
Польське туристично-краєзнавче товариство
Леопольдина Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Командорський хрест ордена Відродження Польщі

Влодзімеж Антоневич (пол. Włodzimierz Antoniewicz; 15 липня 1893, Самбір — 20 травня 1973, Варшава, Польща) — польський археолог, професор Варшавського університету (з 1920 р.); член Польської академії мистецтв, член Польської академії наук (з 1952 р.).

Життєпис

[ред. | ред. код]

У 19201930-их проводив археологічні дослідження в Галичині.

Учень Карела Гадачека.

У 1925—1933 роках викладав у Віленському університеті, У 1936—1939 рр. був ректором Варшавського університету й одночасно керівником кафедри археології.

У 1930 р. став членом-кореспондентом Варшавського наукового товариства (з 1938 р. його дійсний член).

Намагався окреслити територію Свідерський культури в Білорусі і висловив думку, що її племена з'явилися тут не пізніше кінця верхнього неоліту.

У 1932 р. — став членом-кореспондентом Польської академії наук.

У 1934 р. в м. Мінську взяв участь у науковій конференції, налагодив контакти з білоруськими археологами Олександром Лявданським, Сергієм Дубинським, Костянтином Полікарповичем.

Був почесним членом-кореспондентом археологічного товариства в Лондоні в 1937 році Доісторичного товариства в Кембриджі[5].

У 1952 р. — титулярний член Польської академії наук, а з 1957 р. — дійсний член цієї Академії наук.

Праці

[ред. | ред. код]

Автор близько 300 наукових праць з археології, народного мистецтва, музейній справи.

  • Baba kamienna w Dźwinogrodzie (1916) (пол.)
  • Archeologia przedhistoryczna jako przedmiot nauczania (1921) (пол.)
  • Pochodzenie i gatunki bursztynu w Europie (1923) (пол.)
  • Pradzieje ziem polskich (1927) (пол.)
  • Archeologia Polski. Zarys czasów przedhistorycznych i wczesnodziejowych ziem Polski, 1928 (Археологія Польщі) (пол.)
  • O religii dawnych Słowian (1948—1949) (пол.)
  • Historia sztuki najdawniejszych społeczeństw pierwotnych, 1957 (Історія мистецтва найдавніших первісних суспільств) (пол.)
  • Religia dawnych Słowian (1957) (пол.)
  • Mapa grodzisk w Polsce; Lenkijos piliakalnių žemėlapis, su kitais, 1964

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Catalog of the German National Library
  2. а б Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedijaLZMK, 1999. — 9272 с.
  3. Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
  4. http://czlonkowie.pan.pl/czlonkowie/sites/WynikiWyszukiwania.html?s=ANTONIEWICZ,%20W%C5%82odzimierz%20
  5. Odznaczenie rektora Uniwersytetu J. Piłsudskiego. «Gazeta Lwowska», s. 1, Nr 54 z 9 marca 1937 [Архівовано 17 січня 2018 у Wayback Machine.]. (пол.)
  6. Odznaczenie rektora Uniwersytetu Józefa Piłsudskiego. «Gazeta Lwowska», s. 3, Nr 277 z 5 grudnia 1937 [Архівовано 9 вересня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
  7. 10 listopada 1938 «za zasługi na polu pracy naukowej» M.P. z 1938 r. Nr 258, poz. 592 [Архівовано 12 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]