French
DeutschЦислейтанія — Вікіпедія
| Цислейтанія (Королівства і землі, представлені в Райхсраті) нім. Cisleithanien (Die im Reichsrat vertretenen Königreiche und Länder) | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Австро-Угорщина | |||||||||
| |||||||||
| Девіз лат. Indivisibiliter ac inseparabiliter Неподільні та нерозлучні | |||||||||
| Гімн немає Імператорський гімн Gott erhalte, Gott beschütze / Unsern Kaiser, unser Land! Боже, збережи, Боже, захисти, нашого імператора, нашу країну! | |||||||||
 | |||||||||
| Столиця | Відень 48°30′ пн. ш. 16°23′ сх. д.H G O | ||||||||
| Мови | німецька, чеська, польська, хорватська, сербська, українська, румунська, словенська, італійська | ||||||||
| Релігії | Католицизм, Протестантизм, Православ'я, Юдаїзм, Сунізм | ||||||||
| Форма правління | Конституційна монархія | ||||||||
| Імператор | |||||||||
• 1867–1916 | Франц Йосиф I | ||||||||
• 1916–1918 | Карл I | ||||||||
| Міністр-президент | |||||||||
• 1867–1871 | Фрідрік фон Бейст | ||||||||
• 1918 | Генріх Ламмаш | ||||||||
| Законодавчий орган | Райхсрат | ||||||||
| Палата шляхти | |||||||||
| Палата представників | |||||||||
| Історичний період | Неоімперіалізм | ||||||||
| 30 березня | |||||||||
| 31 жовтня 1918 | |||||||||
• Шенбруннська декларація | 11 листопада 1918 | ||||||||
• Скасування монархії | 12 листопада | ||||||||
| Площа | |||||||||
• 1910 | 300 005 км2 | ||||||||
| Населення | |||||||||
• 1910 | 28 571 934 осіб | ||||||||
| 95,2 осіб/км² | |||||||||
| Валюта | Гульден (1867–1892) Крона (1892–1918) | ||||||||
| |||||||||
| Сьогодні є частиною |  Австрія Боснія і Герцеговина Хорватія Чехія Італія Чорногорія Польща Румунія Словенія Україна | ||||||||
 Вікісховище має мультимедійні даніза темою: Цислейтанія | |||||||||
Цислейтанія (нім. Cisleithanien також Zisleithanien, укр. Долитавщина, угор. Ciszlajtánia, чеськ. Předlitavsko, словац. Predlitavsko, пол. Przedlitawia, хорв. Cislajtanija, словен. Cislajtanija, рум. Cisleithania, італ. Cisleitania) — у 1867—1918 роках назва однієї із двох складових частин Австро-Угорщини. Цислейтанія охоплювала землі, безпосередньо підконтрольні австрійській імперській короні, Транслейтанія — угорській королівській короні.
Хоронім Цислейтанія походить від назви прикордонної річки Лейти (Литави).
Офіційною назвою Цислейтанії було нім. Die im Reichsrat vertretenen Königreiche und Länder — Королівства і землі, представлені в Райхсраті (Імперській раді).
До угоди 1867 року і утворення Австро-Угорщини, розділеної на Цислейтанську і Транслейтанську половини, термін «Австрія» був загальною назвою для всіх земель створеної в 1804 році Австрійської імперії. В австро-угорський період під «Австрією» мали на увазі Цислейтанську половину держави в протилежність Транслейтанській (або Угорській в ширшому сенсі).
Територіально землі австрійської корони включали не лише сучасну Австрію, але також і Словенію, Чехію, Моравію, значні області сучасних Хорватії, Польщі й України, а також деякі райони Італії (Гориція, Трієст, частину Тіроля).
У складі Австро-Угорщини цислейтанські (австрійські) землі мали окремий від угорських парламент (вищезазначений Райхсрат), уряд (очолюваний міністром-президентом) і деякі інші органи управління.
| Національність | Кількість | % від загальної кіл. насення |
|---|---|---|
| Німці | 9 950 266 | 34,8 % |
| Чехи | 6 435 983 | 22,5 % |
| Поляки | 4 967 984 | 17,3 % |
| Рутени (Українці) | 3 518 854 | 12,3 % |
| Словенці | 1 252 940 | 4,4 % |
| Хорвати та Серби | 783 334 | 2,8 % |
| Італійці | 768 422 | 2,7 % |
| Румуни | 275 115 | 1 % |
| Угорці | 10 974 | 0,03 % |
| Інші | 2 ‰ | |
| Загалом | 28 571 934 | 100 ‰ |
| Джерело: Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Österreichs nach den Ergebnissen der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 | ||
| № | Герб | Земля | Німецька назва | Столиця | Площа в км² | Населення (1910) |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 |  | Богемське королівство | Königreich Böhmen | Прага | 51.947 | 6.769.548 |
| 2 |  | Буковинське герцогство | Herzogtum Bukowina | Чернівці | 10.441 | 800.098 |
| 3 |  | Каринтійське герцогство | Herzogtum Kärnten | Клаґенфурт | 10.326 | 396.200 |
| 4 |  | Крайнинське герцогство | Herzogtum Krain | Любляна | 9.954 | 525.995 |
| 5 |  | Далмацьке королівство | Königreich Dalmatien | Задар | 12.831 | 645.666 |
| 6 | .jpg){kind=small} | Королівство Галичини та Володимирії | Königreich Galizien und Lodomerien | Львів | 78.497 | 8.025.675 |
| 7 |    | Австрійське Примор'я Графство Гориці і Градишки Імперське вільне місто Трієст Маркграфство Істрія | Österreichisches Küstenland Gefürstete Grafschaft Görz und Gradisca Reichsunmittelbare Stadt Triest Markgrafschaft Istrien | Трієст Гориція Пореч | 7.969 95 2.918 4.956 | 893.797 229.510 260.721 403.566 |
| 8 |  | Князівство Нижня Австрія | Erzherzogtum Österreich unter der Enns | Відень | 19.825 | 3.513.814 |
| 9 |  | Моравське маркграфство | Markgrafschaft Mähren | Брно | 22.222 | 2.622.271 |
| 10 |  | Зальцбурзьке герцогство | Herzogtum Salzburg | Зальцбург | 7.153 | 214.737 |
| 11 |  | Князівство Верхньої і Нижньої Сілезії | Herzogtum Ober- und Niederschlesien, Herzogtum Schlesien | Опава | 5.147 | 756.949 |
| 12 |  | Штирійське герцогство | Herzogtum Steiermark | Грац | 22.425 | 1.444.157 |
| 13 |  | Тірольське графство | Gefürstete Grafschaft Tirol | Інсбрук | 26.683 | 946.613 |
| 14 |  | Князівство Верхня Австрія | Erzherzogtum Österreich ob der Enns | Лінц | 11.982 | 853.006 |
| 15 |  | Область Форарльберґ | Das Land Vorarlberg | Брегенц | 2.602 | 145.408 |
Цислейтанія (Австрійська імперія): 1. Богемія, 2. Буковина, 3. Каринтія, 4. Крайна, 5. Далмація, 6. Галичина, 7. Примор'я, 8. Нижня Австрія, 9. Моравія, 10. Зальцбург, 11. Сілезія, 12. Штирія, 13. Тіроль, 14. Верхня Австрія, 15. Форарльберг;
Транслейтанія (Угорське королівство): 16. Угорщина, 17. Хорватія і Славонія;
Австро-Угорський кондомініум: 18. Боснія і Герцеговина
- Austro-Hungarian Monarchy. The Columbia Encyclopedia. Процитовано 23 квітня 2008.
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |