Апишков Петро Володимирович — Вікіпедія

Апишков Петро Володимирович
Народження	1841
Смерть	1902 Кутаїсі, Кавказьке намісництво, Російська імперія
Країна (підданство)	Російська імперія
Навчання	Будівельне училище в Санкт-Петербурзі
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Одеса
Архітектурний стиль	неоренесанс

Петро Володимирович Апи́шков (нар. 1841 — пом. 1902, Кутаїсі) — російський архітектор. Батько архітектора Володимира Апишкова.

Народився у 1841 році. Спеціальну освіту здобув в Будівельному училищі в Санкт-Петербурзі, яке закінчив 1862 року і отримав звання цивільного інженера. Протягом 1862—1868 років працював помічником архітектора у Катеринославській будівельній і шляховій комісії, протягом 1868—1875 років служив у Вологодському губернському правлінні, протягом 1876—1882 років працював на посаді архітектора інженерного відомства Одеського військового округу. Протягом 1882—1886 років займався в Одесі приватною практикою.

З лютого 1886 року в Кутаїсі працював на посаді губернського архітектора. У 1895 році отримав чин статського радника. Помер в Кутаїсі у 1902 році.

За проєктами архітектора в Одесі у стилі неоренесансу споруджені:

• Будинок Суворова і флігелі на проспекті Українських Героїв № 4 (1881);
• Будинок на вулиці Разумовській № 13 (1881);
• Вудинок на вулиці Базарній № 96 (1883).

• Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 29 . — ISBN 5-88500-042-5.
• Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник.