French
DeutschАрман Фальєр — Вікіпедія
| Арман Фальєр | |
|---|---|
| фр. Armand Fallières | |
 | |
| Президент Франції | |
| 18 лютого 1906 — 18 лютого 1913 | |
| Попередник | Еміль Лубе |
| Наступник | Раймон Пуанкаре |
| Народився | 6 листопада 1841[1][2][…] Мезен |
| Помер | 22 червня 1931[1][2][…] (89 років) Ланн |
| Похований | Мезен |
| Відомий як | політик, адвокат, правник |
| Країна | Франція |
| Alma mater | Правничий факультет Паризького університетуd і Тулузький університет |
| Політична партія | Democratic Republican Allianced |
| У шлюбі з | Jeanne Fallièresd |
| Діти | André Fallièresd |
| Нагороди |        |
 Роботи у Вікіджерелах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Арма́н Фальє́р (фр. Armand Fallières фр. вимова: [aʁmɑ̃ faljɛʁ]; 6 листопада 1841, Мезен, департамент Лот і Гаронна, — 22 червня 1931, Мезен, департамент Лот і Гаронна) — французький державний діяч, президент Франції (Третя республіка, 1906—1913).
Дід був ковалем, батько — землеміром та судовим приставом. Почав займатися політичною діяльністю з 1870-х років. У 1883 р. нетривалий час перебував на посаді прем'єр-міністра. Потім протягом 16 років обіймав різні міністерські посади. У 1899 році, після обрання Еміля Лубе на посаду президента республіки, змінив його на посаді голови Сенату, а у 1906 році змінив Еміля Лубе на посаді президента Франції, перемігши на виборах Поля Думера.
Брав активну участь в укріпленні Антанти, але був рішучім противником війни з Німеччиною. Офіційно зустрівся з імператором Миколаю Другим у Шербурі. Залишаючи посаду у 1913 році (після закінчення семирічного терміну перебування на посаді та відмови балотуватися на наступний термін), він заявив маючи на увазі жорстку анти-німецьку позицію свого наступника Раймона Пуанкаре: «Я залишаю місце війні». Ці слова були пророчими, адже Перша світова війна розпочалась вже 1914 року.
Був рішучим противником смертної кари та на посаді президента помилував багатьох засуджених до страти злочинців.
- ↑ а б senat.fr
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Sycomore / Assemblée nationale
- Stéphane Baumont, Fallières ou la République de la province, Éché, 1988.
- Hubert Delpont et Janine Dréano-Sestacq, Fallières, la République aux champs, AVN, 1996, 258 pages.
- Frédéric Lavignette, L'affaire Liabeuf. Histoires d'une vengeance, Fage éditions, 2011.
 | |
|---|---|
| Генеалогія та некрополістика | |
| Наука | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | Велика данська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Энциклопедия Кругосвет · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopädie · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN · Prabook · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Enciclopedia Italiana |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | BNF: 120039072 · FAST: 235020 · Freebase: /m/01s60r · GND: 117498556 · ICCU: UTOV535038 · ISNI: 0000000050912084 · J9U: 987007405934405171 · LCCN: nr88007440 · LIH: LNB:CG7Y;=BG · NCF: ncf11550409 · NKC: uk20201071108 · NTA: 216992451 · NUKAT: n2007278189 · RERO: 02-A023362775 · SUDOC: 028146670 · VcBA: 495/366364 · VIAF: 22152268 |
| Попередник: | Президент Франції | Наступник: |
| Еміль Лубе | Раймон Пуанкаре |
| Друга республіка | Луї-Наполеон Бонапарт (1848—1852) |  |
|---|---|---|
| Третя республіка | Адольф Тьєр (1871—1873) • Патріс де Мак-Магон (1873—1879) • Жуль Греві (1879—1887) • Саді Карно (1887—1894) • Жан Казимир-Пер'є (1894—1895) • Фелікс Фор (1895—1899) • Еміль Лубе (1899—1906) • Арман Фальєр (1906—1913) • Раймон Пуанкаре (1913—1920) • Поль Дешанель (1920) • Александр Мільєран (1920—1924) • Гастон Думерг (1924—1931) • Поль Думер (1931—1932) • Альбер Лебрен (1932—1940) | |
| Голови держави у 1940–1947 | Філіпп Петен (1940—1944) • Шарль де Голль (1944—1946) • Фелікс Гуен (1946) • Жорж Бідо (1946) • Венсан Оріоль (1946—1947) | |
| Четверта республіка | Венсан Оріоль (1947—1954) Рене Коті (1954—1959) | |
| П'ята республіка | Шарль де Голль (1959—1969) • Жорж Помпіду (1969—1974) • Валері Жискар д'Естен (1974—1981) • Франсуа Міттеран (1981—1995) • Жак Ширак (1995—2007) • Ніколя Саркозі (2007—2012) • Франсуа Олланд (2012—2017) • Емманюель Макрон (з 2017) | |
 | Це незавершена стаття про французького політика чи політикиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |