Раймон Барр — Вікіпедія

Прем'єр-міністр Франції
1976 — 1981
Народився	12 квітня 1924(1924-04-12)[1][2][…] Сен-Дені[4][5]
Помер	25 серпня 2007(2007-08-25)[1][2][…] (83 роки) V округ Парижа, Париж[5]
Похований	цвинтар Монпарнас
Відомий як	економіст, політик, професор
Місце роботи	Інститут політичних досліджень і Університет Кан-Нормандія
Громадянство	Франція
Alma mater	Інститут політичних досліджень, University of La Réuniond, Lycée Leconte-de-Lisled і Паризький університет[6]
Політична партія	Союз за французьку демократію
У шлюбі з	Eve Barred
Релігія	католицтво
Нагороди	Konrad Adenauer Awardd (2004) doctor honoris causa of Keiō Universityd почесний доктор Університету Оттавиd honorary doctor of Johannes Gutenberg University Mainzd Ludwig Erhard Prize for Publications in Economicsd (1984) honorary doctor of University of Economics in Bratislavad (18 травня 2000)
Медіафайли у Вікісховищі

Раймо́н Барр (фр. Raymond Barre; нар. 12 квітня 1924(19240412), острів Реюньйон — пом. 25 серпня 2007, Париж, Іль-де-Франс) — французький політик, міністр зовнішньої торгівлі, прем'єр міністр Франції у 1976–1981 роках, один з творців європейського Економічного та монетарного союзу.

Раймон Барр народився на острові Реюньйон — заморській території Франції і провів там велику частину своєї юності. В 1946 році він перебирається до Парижа, щоб завершити навчання в інституті політичних наук. Пізніше, ставши професором, він напише підручник з економіки, який стане настільною книгою багатьох поколінь студентів.

В 1967 році Шарль де Голль призначає вже відомого економіста віце-президентом Європейської комісії, Барр проведе на цій посаді 5 років 1967—1971. Керував підготуванням так званого «Меморандуму Барра» (1969) — плану монетарної стабільності в Європі. Головними засадами цього документа стали: співпраця країн-членів у валютній сфері; фінансова допомога країнам з валютними проблемами; економічне зближення, як база для подальшої фінансової інтеграції.

Барр був головою уряду при президенті Валері Жискар д'Естені, який призначив його на цю посаду в серпні 1976 року замість Жака Ширака, що пішов у відставку. До призначення прем'єром був відомий перш за все як економіст і політичною фігурою не був, а надалі, будучи прем'єром, продовжував дистанціюватися від поточної політичної боротьби. Раймон Барр поєднував посаду прем'єра з функціями міністра економіки. Проводив політику «жорсткої економії»: скорочення соціальних зобов'язань і фінансування програм в рамках концепції франкофонії. Політика Барра вважається одним з проявів кризи голлізма.

Після перемоги соціаліста Франсуа Міттерана над Жискаром на виборах 1981 року Барр вийшов у відставку, проте до середини 1980-х років після ряду невдач соціалістів став розглядатися як перспективний кандидат і у свій час навіть випереджав Міттерана за рейтингом. Проте до моменту президентських виборів 1988 року Міттеран повернув популярність, і Барр, що представляв на них центристську жискарівську партію UDF, не вийшов навіть до другого туру (16 %), пропустивши вперед голліста Жака Ширака (19 %). Покинувши посаду прем'єра після приходу до влади Франсуа Міттерана, Барр зосередився на регіональній політиці. Він був депутатом національних зборів Франції від департаменту Рона та обіймав посаду мера Ліона з 1995 по 2001 рік до фінансового скандалу, що відбувся в адміністрації міста. Раймон Барр остаточно покинув політику в 2002 році.

• Барр Р. Политическая экономия: В 2 т.: Пер. с фр. М.: Междунар.отношения,1994.

• Глосарій термінів Європейського Союзу

Це незавершена стаття про французького політика чи політикиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.