Арутюнян Гагік Гарушевич — Вікіпедія

Гагік Арутюнян вірм. Գագիկ Հարությունյան
1-й Прем'єр-міністр Вірменії
22 листопада 1991 — 30 липня 1992 року
Попередник:	Посаду започатковано
Наступник:	Хосров Арутюнян
Народження:	23 березня 1948(1948-03-23) (76 років) с. Гехашен, Котайк, Вірменська РСР,  СРСР
Національність:	Вірменин
Країна:	СРСР  Вірменія
Освіта:	Єреванський державний університет
Партія:	КПРС
Нагороди:

Га́гік Гару́шевич Арутюня́н (вірм. Գագիկ Հարությունյան, нар. 23 березня 1948) — державний і політичний діяч Вірменії, перший прем'єр-міністр країни, голова Конституційного суду Вірменії.

• 1965–1970 — економічний факультет Єреванського державного університету.
• 1970–1973 — навчався в аспірантурі.
• 1973–1982 — викладав в альма-матер, потім був старшим викладачем, доцентом в Єреванському інституті народного господарства.
• 1977–1978 — проходив наукове стажування у Белградському університеті.
• 1982–1987 — економіст-лектор у ЦК компартії Вірменської РСР.
• 1987–1990 — завідувач соціально-економічним відділом ЦК КП Вірменії.
• 1990 — обраний депутатом Верховної ради Вірменської РСР, а потім заступником голови Верховної ради.
• 1991 — віце-президент Вірменії, одночасно з листопада 1991 до липня 1992 — прем'єр-міністр країни.
• З лютого 1996 — голова Конституційного суду, голова Ради центру конституційного права Вірменії.
• З жовтня 1997 — координатор постійно чинної конференції органів конституційного контролю країн молодої демократії та голова редакційної ради міжнародного журналу «Конституційне правосуддя».
• З грудня 1997 — чинний член Міжнародної академії інформатизації.
• З 1997 — член Європейської комісії «За демократію через право» Ради Європи.
• 23 квітня 1998 указом президента Вірменії присвоєно вищий кваліфікаційний клас судді.
• З листопада 1998 — член Міжнародної асоціації конституційного права.
• Березень 1999 — захистив докторську дисертацію на тему «Конституційний суд в системі державної влади (порівняльний аналіз)». Доктор юридичних наук, професор. Автор понад 120 наукових праць, присвячених проблемам регіонального розвитку, державного управління, демократизації суспільства, конституційного права та конституційного правосуддя.
• Лютий 2009 — лауреат вищої юридичної премії «Феміда» за 2008 рік у номінації «Співдружність незалежних держав».

• Біографія [Архівовано 28 листопада 2012 у Wayback Machine.]