Аріапейт (цар скіфів) — Вікіпедія

Аріапейт
дав.-гр. Ἄριαπείθης
ДинастіяПаралати
ДержаваСкіфська орда
Титулцар
Форма владиавтократія з елементами теократії
Попередникневідомо
НаступникСкіл
Роки правлінняперша третина VI ст. до н. е.
Біографічні дані
Рік народженняневідомо
Батьконевідомо
Матиневідомо
Брати, сестриневідомо
дружинаненазвана еллінка з Істрії,
неназвана донька Тереса I,
Опойя
ДітиСкіл, Октамасад, Орік

Аріапейт (також Аріапіф; дав.-гр. Ἄριαπείθης; ~480 — ~460) — скіфський династ, батько Скіла, Октамасада та Оріка[1].

За Геродотом, довіреною особою Аріапейта в Ольвії був елін Тімн[2]. Від скіфської жінки Опойї Аріапейт мав сина Оріка, від неназваної елінки з Істрії — Скіла, який згодом став його наступником. Октамасад був народжений неназваною донькою Тереса Одриського.

Під час панування Аріапейта, яке умовно може бути датоване 480-460-ми рр. до н. е., відбулися такі події:

  • встановлення скіфського протекторату над Ольвією[3] (висловлена думка має опонентів);[4]
  • утворення релігійного та політичного об'єднання полісів під главенством Археанактидів у східній Тавриці (Діодор Сицилійський, XII. 31.1);[5]
  • встановлення відносин з новоутвореним Одриським царством (вищезгаданий династичний шлюб з донькою першого царя одрисів Терея);[6]
  • протистояння скіфів та агатірсів, під час якого Аріапейта «підступно» вбив цар агатірсів Спаргапейт.[7]

Перелічені вище події є підставою для гіпотези, що під час свого панування Аріапейт переглянув та впорядкував відносини Скіфії в першу чергу з грецькими полісами, а, згодом, і з сусідніми варварськими «царствами».[8][9]

Етимологія імені Аріапейт

[ред. | ред. код]

грец. Ἄριαπείθης < скіф. arya-paiϑah- < авест. *aírya-paesah- — укр. «окраса аріїв».[10]

Аріапейт в повідомлені Геродота (Історія, IV)

[ред. | ред. код]
  • 76. …Проте мені розповів Тімн (2), представник Аріапейта…[11]
  • 78. Багато, навіть дуже багато років після того, таке саме сталося з Скілом, сином Аріапейта. Отже, в Аріапейта, царя скіфів, серед інших його дітей, народився Скіл. Він народився від матері істріянки(1), а не від тамтешньої жінки, і його мати навчила його еллінської мови та еллінської грамоти. Згодом, за деякий час Аріапейта підступно вбив Спаргапейт, цар агатірсів, і Скіл одержав царську владу і разом із нею і жінку свого батька, яку звали Опойя. Ця Опойя була скіфянкою і від неї народився Орік, син Аріапейта.[12]

Примітки. Джерела. Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Тут і далі Геродот цитується за виданням: Геродот. Історії в 9 книгах. К.: Наукова думка, 1993
  2. ↑ уривки з Мельпомени далі за текстом
  3. ↑ (рос.)Виноградов Ю. Г. Политическая история ольвийского полиса VII—I в. до н. э. — Москва: Наука. 1989
  4. ↑ Оглядово:(рос.)Крыжицкий С. Д. О двух тенденциях в исследовании проблем греко-варварского взаимодействия в Нижнем Побужье VI—V вв. до н. э. // Античный мир и варвары на Юге России и Украины. — Москва-Киев-Запорожье. 2007
  5. ↑ (рос.)В. В. Латышев. Известия древних писателей о Скифии и Кавказе. // ВДИ, 1947
  6. ↑ укр. Геродот, Мельпомена, 80
  7. ↑ укр. Геродот, Мельпомена, 78
  8. ↑ (нім.)Vinogradov Ju. G. Die historische Entwicklung der Polis des nőrdlichen Schwarzmeergebites im 5 Jh.v.Chr. // Chiron. 1980. Bd. 10. S. 65 ff.
  9. ↑ (рос.)Виноградов Ю. Г. Полис в Северном Причерноморье // Античная Греция. Т. 1. — Москва, 1983. С. 398 и сл.
  10. ↑ (рос.)Тохтасьев С. Р. Проблема скифского языка в современной науке. Ethnic Contacts and Cultural Exchanges North and West of the Black Sea from the Greek Colonization to the Ottoman Conquest. Edited by Victor Cojocaru. Iani, 2005.
  11. ↑ укр. Геродот, Мельпомена, 76 грец. Hρόδοτος Ἁλικαρνησσέος Ιστορίης, IV, 76
  12. ↑ укр. Геродот, Мельпомена, 78 грец. Hρόδοτος Ἁλικαρνησσέος Ιστορίης, IV, 78
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аріапейт_(цар_скіфів)&oldid=43315322