Аріапейт (цар скіфів) — Вікіпедія

Аріапейт
дав.-гр. Ἄριαπείθης
ДинастіяПаралати
ДержаваСкіфська орда
Титулцар
Форма владиавтократія з елементами теократії
Попередникневідомо
НаступникСкіл
Роки правлінняперша третина VI ст. до н. е.
Біографічні дані
Рік народженняневідомо
Батьконевідомо
Матиневідомо
Брати, сестриневідомо
дружинаненазвана еллінка з Істрії,
неназвана донька Тереса I,
Опойя
ДітиСкіл, Октамасад, Орік

Аріапейт (також Аріапіф; дав.-гр. Ἄριαπείθης; ~480 — ~460) — скіфський династ, батько Скіла, Октамасада та Оріка[1].

За Геродотом, довіреною особою Аріапейта в Ольвії був елін Тімн[2]. Від скіфської жінки Опойї Аріапейт мав сина Оріка, від неназваної елінки з Істрії — Скіла, який згодом став його наступником. Октамасад був народжений неназваною донькою Тереса Одриського.

Під час панування Аріапейта, яке умовно може бути датоване 480-460-ми рр. до н. е., відбулися такі події:

  • встановлення скіфського протекторату над Ольвією[3] (висловлена думка має опонентів);[4]
  • утворення релігійного та політичного об'єднання полісів під главенством Археанактидів у східній Тавриці (Діодор Сицилійський, XII. 31.1);[5]
  • встановлення відносин з новоутвореним Одриським царством (вищезгаданий династичний шлюб з донькою першого царя одрисів Терея);[6]
  • протистояння скіфів та агатірсів, під час якого Аріапейта «підступно» вбив цар агатірсів Спаргапейт.[7]

Перелічені вище події є підставою для гіпотези, що під час свого панування Аріапейт переглянув та впорядкував відносини Скіфії в першу чергу з грецькими полісами, а, згодом, і з сусідніми варварськими «царствами».[8][9]

Етимологія імені Аріапейт

[ред. | ред. код]

грец. Ἄριαπείθης < скіф. arya-paiϑah- < авест. *aírya-paesah- — укр. «окраса аріїв».[10]

Аріапейт в повідомлені Геродота (Історія, IV)

[ред. | ред. код]
  • 76. …Проте мені розповів Тімн (2), представник Аріапейта…[11]
  • 78. Багато, навіть дуже багато років після того, таке саме сталося з Скілом, сином Аріапейта. Отже, в Аріапейта, царя скіфів, серед інших його дітей, народився Скіл. Він народився від матері істріянки(1), а не від тамтешньої жінки, і його мати навчила його еллінської мови та еллінської грамоти. Згодом, за деякий час Аріапейта підступно вбив Спаргапейт, цар агатірсів, і Скіл одержав царську владу і разом із нею і жінку свого батька, яку звали Опойя. Ця Опойя була скіфянкою і від неї народився Орік, син Аріапейта.[12]

Примітки. Джерела. Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Тут і далі Геродот цитується за виданням: Геродот. Історії в 9 книгах. К.: Наукова думка, 1993
  2. уривки з Мельпомени далі за текстом
  3. (рос.)Виноградов Ю. Г. Политическая история ольвийского полиса VII—I в. до н. э. — Москва: Наука. 1989
  4. Оглядово:(рос.)Крыжицкий С. Д. О двух тенденциях в исследовании проблем греко-варварского взаимодействия в Нижнем Побужье VI—V вв. до н. э. // Античный мир и варвары на Юге России и Украины. — Москва-Киев-Запорожье. 2007
  5. (рос.)В. В. Латышев. Известия древних писателей о Скифии и Кавказе. // ВДИ, 1947
  6. укр. Геродот, Мельпомена, 80
  7. укр. Геродот, Мельпомена, 78
  8. (нім.)Vinogradov Ju. G. Die historische Entwicklung der Polis des nőrdlichen Schwarzmeergebites im 5 Jh.v.Chr. // Chiron. 1980. Bd. 10. S. 65 ff.
  9. (рос.)Виноградов Ю. Г. Полис в Северном Причерноморье // Античная Греция. Т. 1. — Москва, 1983. С. 398 и сл.
  10. (рос.)Тохтасьев С. Р. Проблема скифского языка в современной науке. Ethnic Contacts and Cultural Exchanges North and West of the Black Sea from the Greek Colonization to the Ottoman Conquest. Edited by Victor Cojocaru. Iani, 2005.
  11. укр. Геродот, Мельпомена, 76 грец. Hρόδοτος Ἁλικαρνησσέος Ιστορίης, IV, 76
  12. укр. Геродот, Мельпомена, 78 грец. Hρόδοτος Ἁλικαρνησσέος Ιστορίης, IV, 78