Ачех (провінція) — Вікіпедія

Ачех
Acèh

Девіз: ачех. Pancacita («П'ять цілей»)
Столиця	Банда-Ачех
Губернатор	Нова Іріансйя (Nova Iriansyah)
Площа	57 956 км²
Населення	4 494 410 (2010, перепис)[1]
Етнічні групи	ачинці (70,65 %), яванці (8,94 %), гайо (7,22 %), батаки (3,29 %), аласи (2,13 %), сималурці (1,49 %), анеук-джамі (1,40 %), синкіли (1,04 %), таміанги (1,11 %), мінангкабау (0,74 %)[2]
Релігія	іслам (98,6 %), християнство (1,2 %), буддизм (0,2 %)[3]
Мови	індонезійська (офіційна), ачеська
Дата заснування	7 грудня 1956
Часовий пояс	UTC+7
Сайт	acehprov.go.id

Ачех (індонез. Aceh, ачех. Acèh) — напівавтономна провінція Індонезії, розташована в крайній північній частині Суматри. Ачех оточений водою з трьох боків: Індійським океаном з півночі і заходу та Малаккською протокою зі сходу. На південному сході Ачех межує з провінцією Північна Суматра (індонез. Sumatera Utara). Площа 57 956 квадратних кілометрів. Населення 4 494 410 (2010, перепис)^[1]. Столиця — Банда-Ачех.

Близько 500 р. тут знаходилася буддійська держава Ачех, що вела торгівлю з арабами, індійцями, китайськими торговцями та паломниками. В XIII ст. Ачех став опорним пунктом мусульман на індонезійському архіпелазі. Пізніше ця область відвідували англійські та голландські дослідники. Найбільшого багатства мусульманське королівство досягло за султана Іскадара Муда (1607—1636). В цей період тут відбувалися сутички з португальцями в Малаккській протоці. В 1614 р. ачинці розгромили португальський флот поблизу Бінтану. Голландці (1599) та англійці (1602) безуспішно пробували колонізувати цей район. Після короткого союзу (1641) із голландцями, Ачехський султанат почав втрачати свій вплив.

Після Наполеонівських війн, коли Ост-Індія була віддана Нідерландам, а територія Ачеху Британії, британці у 1824 р. підписали угоду про взаємний ненапад з голландцями. Але ця угода була порушена в 1873 р., у відповідь на що голландці спробували завоювати Ачех. Війна між Ачехським султанатом та Нідерландами тривала 25 років (див. Ачехська війна). Зрештою, Туанку Данель Суа, ачеський султан капітулював у 1903 р. і був засланий в 1905 р. Хоча, до кінця голландського колоніального правління тут ніколи не було спокійно.

Ачех став автономною провінцією у 1949 р., а в 1950 р. був сполучений з провінцією Північна Суматра. Під правлінням Індонезійської Республіки ачехи продовжували бути неспокійними та почали відкрите повстання в 1953 р. за надання Ачеху рівності з іншими провінціями, але нічого не досягли. Повстання спалахнуло знову у 1970 р. під керівництвом Ачехського Руху Слободи. Це дало початок збройним конфліктам з 1990 р. Індонезійська влада погодилася з утворенням автономії тільки у 2002 р.

В грудні 2004 р. сильний землетрус в Індійському океані з епіцентром на північний захід від Суматри спричинив велике цунамі, що спустошило значну частину західного узбережжя Ачеху та призвело до десятків тисяч людських жертв.

Ачех як провінція була утворена 7 грудня 1956 року^[4], перш ніж була змінена на Спеціальний регіон Ачех (1959—2001), Нанггроє Ачех-Даруссалам (2001—2009), і стара назва Ачех була повернута в 2009 році^[5].

Ачех в основному гористий регіон, найвищими вершинами є Льосер (3145 м), Абонгабонг (2985 м) та Лембу (2983 м). За винятком області на крайній півночі, тут є широкі берегові рівнини, а річки дуже короткі та непридатні для судноплавства. Південно-західне узбережжя вкрите болотами. Внутрішні вулканічні гори покриті тропічними лісами, які складаються з безстеблових пальм, дубів, хвойних дерев та лаврів. Мохи і трав'янисті рослини вкривають землю та нижню частину дерев.

Банда-Ачех, столиця й найбільше місто провінції, розташоване за 5 км від моря.

Район має кілька заповідників, включаючи Національний Парк Ґунунґ-Льосер.

До складу провінції входять 18 округів та 5 муніципалітетів (міст):

Більшість населення провінції становлять ачинці (аче, ачехи); інші корінні народи: гайо, аласи та близькі до них синкіли, сималурці (симьолуе), анеук-джамі (етнографічна група мінангкабау), малайці-таміанги.

У 2010 році етнічний склад населення Ачеху був таким^[2]:

Ачинці — народ малайського походження. Вони населяють низини й прилеглі до них пагорби.

За даними перепису населення 2010 року, в провінції Ачех проживало 4 413 244 мусульман (98,2 % населення), 53 624 християнина, 7 062 буддиста^[3].

Рис є основною продовольчою культурою Ачеху, вирощують також кукурудзу, батат, ямс, боби. Перець, копра, горіхи арека і каучук — основні експортні товари.

В Ачесі видобувають боксити та кам'яне вугілля, на східному узбережжі є декілька нафтових свердловин та більш важливі родовища природного газу. Промисловість і місцеві майстри виробляють текстильні товари, металопродукцію, золоті дорогоцінності, різьбленні речі та гравійовані металеві вироби.

• Aceh. Province, Indonesia [Архівовано 27 травня 2020 у Wayback Machine.]. Encyclopædia Britannica (англ.)