Баад — Вікіпедія
Частина серії |
Насильство проти жінок |
---|
Портал Проєкт Стиль |
Баад — звичаєвий спосіб врегулювання конфліктів[1], при якому жінку або дівчинку з родини злочинця передають у сім'ю потерпілого як прислугу або наречену[2] поза її волею, де її утримують та знущаються над нею в знак "розплати" за злочин її сім'ї. Форма насильства проти жінок.
Станом на кінець 2019 року баад продовжували практикувати в кількох районах Афганістану[3]; аналогічна практика існує в Пакистані під назвою вані або свара[4].
Баад заборонений афганськими законами, але багато постраждалих жінок не знають, що це порушує їх права, та в будь-якому разі не можуть змусити родичів скасувати угоду[5]. Багато афганських чоловіків і жінок висловлюють різке несхвалення бааду[6][7], однак у нього є і захисники: так, в 2009 році після передачі справи про баад до суду, постраждалу силоміць забрали з будинку суду і повернули в будинок, де її утримували[8].
Після скоєння важкого злочину чоловіком[4] рада старійшин джирга[en] приймає рішення про відповідне покарання для злочинця.
Типове покарання за вбивство та провини подібної тяжкості (згвалтування, зрада, втеча жінки з примусового шлюбу) — передати дівчинку з родини злочинця в сім'ю потерпілого[2][8][9]. Після цього потерпілу видають в шлюб з одним з чоловіків, при цьому до неї часто ставляться як до злочинниці[4][8]. Жінка залишається зі стигмою на все життя, її можуть бити і принижувати, наприклад, змушувати спати в хліві[5][8]. Чоловік може вважати її не «повноцінною» дружиною, а рабинею, і зазвичай одружується ще раз[8].
Широко відомим став випадок з Айшею Мохаммадзай, яку в 12 років видали в шлюб через баад. У новій сім'ї щодо дівчинки чинили багато насильства, і вона втекла в 18 років, спробувавши повернутися в рідну сім'ю. Однак невдоволений батько здав дочку командиру талібів, щоб він показав наочний приклад — «що буде з дівчатами, якщо вони спробують втекти»[10]. Їй відрізали вуха і ніс і залишили вмирати в горах, але вона вижила[10].
У північній частині Афганістану баад здійснюють навіть в разі, якщо чоловік заявляє, що його наречена не була незайманою до весілля; він отримує незайману сестру своєї нареченої в дружини як «компенсацію»[8].
В основному баад поширений в провінціях Кунар, Гільменд, Балх[5][2], Капіса і в повіті Суробі в провінції Кабул[8]. Є відомості про те, що баад практикують пуштуни, таджики Панджшера, пашаї, сейеди[8] і кучі[11].
Практика баад не базується на ісламському сімейному праві, вона вважається антиісламською й нелегальна за існуючими законами[5]. У хадисах сказано: «Колись заміжня жінка повинна мати право вирішити сама за себе, у діви ж потрібно запитати згоди на заміжжя, і знак її згоди — мовчання»[12][13]. Коріння афганського баад сягає часів, коли в країні була відсутня централізована система юридичної влади, а вирішення конфліктів регулювалося як посередництво племінної системи[14].
Статті 517 та 1679 Кримінального кодексу Афганістану забороняють баад, однак ці статті застосовуються лише в разі передачі жінки від 18 років або вдови. Максимальне покарання за баад становить 2 роки в'язниці. Стаття 25 Закону про ліквідацію насильства проти жінок забороняє передавати і приймати жінку через баад, встановлюючи максимальне покарання за це в 10 років в'язниці[8].
Невідомо жодного випадку обвинувального вироку старійшині з джирги, котрий дозволив баад[15][16].
- ↑ О. Н. Новикова. ООН и права женщин в Афганистане // Актуальные проблемы Европы. — № 3. — С. 183-206. — ISSN 0235-5620. Архівовано з джерела 18 жовтня 2020. Процитовано 18 серпня 2021.
- ↑ а б в Afghanistan: Stop Women Being Given as Compensation. Human Rights Watch. 8 березня 2011. Архів оригіналу за 16 травня 2017. Процитовано 26 травня 2017.
- ↑ PRESERVING HOPE IN AFGHANISTAN. Protecting Children in the World's Most Lethal Conflict [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.]. ЮНИСЕФ, Декабрь 2019
- ↑ а б в Clara Rodríguez Ribas (2020). CHILD MARRIAGE AND OTHER HARMFUL PRACTICES (PDF). ЮНИСЕФ. Архів оригіналу (PDF) за 18 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2020.
- ↑ а б в г Afghan Girls Suffer for Sins of Male Relatives. Wahida Paykan. Інститут висвітлення війни та миру[en]. 26 березня 2009. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 26 травня 2017.
- ↑ 400 афганских женщин написали талибам с просьбой вступить в переговоры. eadaily.com (рос.). 13 серпня 2020. Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 13 жовтня 2020.
- ↑ В Афганистане прошла акция протеста против обычая "баад" - принудительных браков. Седмица.RU (рос.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 13 жовтня 2020.
- ↑ а б в г д е ж и к Human Rights, United Nations Assistance Mission in Afghanistan Kabul (9 грудня 2010). Harmful Traditional Practices and Implementation of the Law on Elimination of Violence against Women in Afghanistan (PDF) (англ.). Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights Geneva. Архів оригіналу (PDF) за 16 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2020.
- ↑ United Nations Office of Drugs and Crime (2009), Justice for Children in Conflict with the Law (PDF). www.unodc.org. Архів (PDF) оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 жовтня 2020. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.], pp. 50, 358—361
- ↑ а б Anthony, Andrew (5 грудня 2010). Afghanistan's propaganda war takes a new twist. The Guardian. London. Архів оригіналу за 6 грудня 2010. Процитовано 5 грудня 2010.
- ↑ Alissa Rubin, ред. (16 лютого 2012). For Punishment of Elder’s Misdeeds, Afghan Girl Pays the Price. The New York Times. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 18 серпня 2021.
- ↑ Сборники хадисов Малика, Муслима, Ахмада, Абу Дауда, Ат-Тирмизи, Ибн Маджа.
- ↑ Shaykh Mustafa, in: ['Aalim Network QR] Witnesses for Marriage. al-islam.org. Архів оригіналу за 10 листопада 2005. Процитовано 10 листопада 2005. [Архівовано 2005-11-10 у Wayback Machine.]
- ↑ Руководство УВКБ ООН по оценке потребностей в международной защите лиц, ищущих убежище, из Афганистана (PDF). Refworld.ru (рос.). 30 серпня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 22 листопада 2021. Процитовано 9 жовтня 2020.
- ↑ Baad Tradition: Virgins Given Away to End Disputes In Afghanistan. InsideOver (амер.). 29 серпня 2019. Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
- ↑ European Asylum Support Office. Afghanistan criminal law, customary justice and informal dispute resolution: country of origin information report. — LU : Publications Office, 2020.
- Afghan Women and the Return of the Taliban (англ.). Time. Архів оригіналу за 31 липня 2010.