Шодуар Станіслав Янович — Вікіпедія
Барон де Шодуар Станіслав Янович | |
---|---|
Народився | 1 липня 1790 або 1790[2] Варшава, Річ Посполита |
Помер | 20 серпня 1858 або 1858[1][2] Івниця, Житомирський повіт, Волинська губернія, Російська імперія |
Громадянство | Російська імперія |
Національність | росіянин франко-польського походження |
Місце проживання | Житомир |
Діяльність | археолог, історик, публіцист, нумізмат, ентомолог |
Галузь | історія, нумізматика, колекціонування[2], Бібліофілія[2] і ентомологія[2] |
Відомий завдяки | археолог |
Знання мов | польська і французька[2] |
Заклад | Петербурзька академія наук |
Членство | Петербурзька академія наук |
Титул | барон з 1814 року |
Батько | Q113528121? |
Родичі | мати — не відомо, можливо домоуправителька Антуанетта Гійо |
У шлюбі з | Алоїза Ержеле, Лючія (Люсі) Френсіс Крейтон |
Діти | 1 - Йозеф (*1815-†1815); 2 - Барон де Шодуар Максиміліан Станіславович (1816-†1881) |
Нагороди | Демидівська премія |
Станіслав Іванович Шодуар, Барон де Шодуар Станіслав Янович (рос. Шодуар Станислав Иванович, фр. Stanislas Baron de Chaudoir, 1 липня 1790 р., Варшава — 20 серпня 1858, с. Івниця) — російський археолог, колекціонер-нумізмат, ентомолог, бібліофіл. Член-кореспондент Петербурзької академії наук з розряду історії і старожитностей російського Відділення історії, філології та політичних наук з 23 грудня 1836 року.
Народився і виховувався в сім'ї купця першої гільдії. Державну службу мав при закладах Міністерства народної освіти: був почесним наглядачем Києво-Подільського повітового училища (1834—1836 рр., 1837—1851 рр.), Києво-Печерського повітового дворянського і парафіяльних училищ Київського повіту (1837—1851 рр.), членом ради Київського інституту шляхетних дівчат (1841—1846 рр.).
Барон Станислав де Шодуар створив один з найкращих на Волині музеїв — картинну галерею, де була зібрана колекція старовинних монет та гравюр, витворів мистецтва часів античності.
Мав багату колекцію старожитностей з доби Київської Руси та з грец. чорноморських колоній, з яких частину придбав петербурзький Ермітаж а частина відвезена до Англії.
У його величезній бібліотеці зберігалися давні рукописи та стародруки, автографи польських королів. Всього близько 40 000 томів. Рукописи та архів із зібрання Шодуара зберігається в Національній бібліотеці ім. Вернадського в Києві, краєзнавчому музеї в Житомирі та в Державному архіві Житомирської області.
Шодуар залишив багату спеціальну бібліотеку, що включала до 30 000 томів, більша частина з нумізматики. Каталог до неї був складений самим Шодуаром в 7 томах та досі залишається в рукописі.
Автор праці: «фр. Aperçu sur les monnaies russes et sur les monnaies etrangeres qui ont eu cours en Russie depuis les temps les plus recules jusqu'a nos jours» (1836 р., також рос. переклад 1836 р. — 41).
Лауреат повної Демидівської премії (1838) за роботу в галузі історії.
Шодуар (фр. Chaudoir) — вважався як баронський рід Російської імперії.
Засновником роду вважали Яна-Йозефа де Шодуара, що перебрався з Баварського королівства у Польщу. Титул барона йому дарував король Баварії Максиміліан-Йосип у 1814 р., а також його сину Станіславу Шодуару, відомішому як колекціонер-нумізмат. Рід Шодуарів за часів царя Олександра І був записаний до V частини родословної книги тогочасної Волинської губернії.
Це незавершена стаття про археолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Русский биографический словарь. — СПб., 1911. — Т. «Шебанов — Шютц». — С. 360—361
- Шодуар, Станислав Иванович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Левицкий О. Пятидесятилетие Киевской комиссии для разбора древних актов. — К., 1893. — С. 9, 10, 23, 29, 83, 136
- Петров Н. Библиотека барона Шодуара // КС. — 1888. — № 8. — С. 33–39
- Журба О. І. Київська археографічна комісія. Нарис історії і діяльності. — К., 1993. — С. 54–55.
- Шодуар Станіслав Іванович(укр.)
- Персональна сторінка Шодуар Станіслав Янович на офіційному сайті РАН (рос.)