Башар аль-Асад — Вікіпедія

Башар аль-Асад
араб. بشار حافظ الأسد‎
араб. بشار الأسد‎
Башар аль-Асад араб. بشار حافظ الأسد‎
Башар аль-Асад
араб. بشار حافظ الأسد‎
Президент Сирії
Нині на посаді
На посаді з17 липня 2000
Прем'єр-міністрМухаммед Меро
Мухаммед аль-Отарі
Адель Сафар
Ріяд Хіджаб
Омар Галаванджі (в.о)
Ваель аль-Халки
Імад Хаміс
ПопередникХафез Асад
Народився11 вересня 1965(1965-09-11) (59 років)
м. Дамаск, Сирія Сирія
Виборчий округСирія
Відомий якдержавний діяч
Місце роботиWestern Eye Hospitald
ГромадянствоСирія Сирія
ОсвітаДамаський університет
Alma materДамаський університет (1988) і Homs Military Academyd
Політична партіяБаас
БатькоХафез Асад
МатиAnisa Makhloufd
У шлюбі зАсма Асад
ДітиХафез, Карім, Зейн
ПрофесіяЛікар-офтальмолог , військовий
Звання Маршал
РелігіяАлавіт
Нагороди
Підпис
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі

Башар Хафез аль-Асад (араб. بشار حافظ الأسد‎, нар. 11 вересня 1965, Дамаск, Сирія) — сирійський державний діяч, політик. 19-й Президент Сирії з 17 липня 2000 року, верховний головнокомандувач збройних сил Сирії та секретар сирійського регіонального відділення партії Баас з 24 червня 2000 року. Алавіт. Син колишнього президента Сирії Хафеза аль-Асада. За його правлінням в країні відбулась громадянська війна.

18 березня 2023 року Україна застосувала персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) щодо Башара Асада, у тому числі позбавлення державних нагород України[1][2].

Біографія

[ред. | ред. код]

Башар народився 11 вересня 1965 року в місті Дамаск, в родині командувача ВПС і ППО Сирійської Арабської Республіки генерала Хафеза аль-Асада. Коли Башару було чотири роки, його батько організував військовий переворот і обійняв посаду президента республіки, на якій залишався до самої смерті у 2000 році.

Родина Асадів. Зліва направо: Хафез Асад (батько), Башар, Магер (брат), Аніса Махлуф (мати), Маджид (брат), Бушра (сестра) і Басель (брат), 1971 або 1972.

Дитинство Башар провів у Дамаску, де навчався в елітному арабо-французькому ліцеї «Хуррія». Башар був третьою дитиною у родині та наступником на президентському посту повинен був стати його старший брат Басель. Тому по закінченню навчання у ліцеї, Башар обрав цивільну професію і в 1982 році вступив на медичний факультет Дамаського університету, який закінчив у 1988 році з червоним дипломом за спеціальністю «лікар-офтальмолог». Протягом деякого часу Башар працював у військовому шпиталі Тішрин у передмісті Дамаску, а в 1991 році вирушив на стажування до Великої Британії в офтальмологічний центр Western Eye Hospital при лікарні Святої Марії, розташований в лондонському районі Паддінгтон. Під час навчання у Лондоні Башар вів тихий, непоказний спосіб життя. Там же він познайомився зі своєю майбутньою дружиною — Асмою Фаваз аль-Ахрас.

Політична діяльність

[ред. | ред. код]
Мітинг на підтримку Башара Асада в Латакії, 20 червня 2011 року

В 1994 році старший брат Башара — Басель аль-Асад, котрий розглядався, як батьківський спадкоємець, загинув у автокатастрофі. Після загибелі брата, Башар повернувся з Лондона на батьківщину, де в 1995 році вступив до військової академії у місті Хомс. У 1995 році у званні капітана очолив танковий батальйон, а пізніше Республіканську гвардію. У січні 1999 року Башар аль-Асад отримав звання полковника.

10 червня 2000 року внаслідок серцевого нападу помер президент Хафез аль-Асад. Сирійський парламент змінив конституцію, знизивши мінімальний вік кандидата в президенти з 40 до 34 років, спеціально для обрання на цю посаду Башара Асада. Вже у липні в країні був проведений референдум, за результатами якого 97,3 % сирійців висловилися за те, аби країну очолив Башар аль-Асад.[3]

Політика Башара Асада відрізняється більшою м'якістю та гнучкістю порівняно з політикою його батька. Свою діяльність Башар аль-Асад почав зі збільшення демократичних свобод, були випущені з тюрем політичні в'язні, закрита спеціальна в'язниця, сирійцям дозволили користуватись мобільними телефонами. Незважаючи, що це була осінь 2000 року, цей період назвали «Дамаська весна». У Дамаску стали збиратися політичні «салони», а піком співпраці влади та суспільства став «Маніфест 99», який вимагав скасувати режим надзвичайного стану, смертну кару, а також особливі суди, котрі розглядали справи опозиціонерів[3]. Ці демократичні перетворення відбулись в багато чому завдяки дружині Башара — Асмі, що здобула європейську освіту та виховання. Але через шість місяців, під тиском впливових родичів та генералітету Башар Асад почав згортати демократичні перетворення, а його дружина виїхала на лікування до Європи.

У 2005 році в Бейруті був убитий прем'єр-міністр Лівану Рафік Харірі, сирійська влада одразу потрапила під підозри у причетності до цього. Як результат, Башар аль-Асад погодився вивести з Лівану сирійські війська та навіть дав згоду співпрацювати зі слідчими ООН.

Слоган «Геть Башара» під час повстання 2011

За наведеними К.Капітоновим відомостями, до війни в Іраку 2003 року Сирія брала участь, всупереч забороні Ради Безпеки ООН, в постачанні зброєю режиму Саддама Хусейна[4].

У період перебування Сирії в Раді Безпеки ООН Асад намагався запобігти цій війні, але потім несподівано підтримав позицію США[5]. І все ж згодом США звинувачували Асада у підтримці терору в повоєнному Іраку[6][7][8].

Росія (2008), США, Європейський союз, Ізраїль і Франція звинувачували Асада в підтримці знадобами й технікою воєнізованих груп  — противників Ізраїлю (Хезболла, Хамас, Ісламський джихад)[9], визнаних терористичними організаціями в ряді країн світу.

Захоплювався Інтернетом, заохочував його поширення в Сирії. Водночас у Сирії заблокований доступ до Facebook та до багатьох новинних сайтів, оскільки, на думку Асада, сирійське суспільство ще не доросло до таких вольностей, як вільна преса та нецензуроване Всемережжя[10].

Став кавалером українського ордена князя Ярослава Мудрого I ступеня (2002)[11]. У березні 2014 року під час російської окупації Криму, підтримав дії Володимира Путіна[12].

Ставлення до Росії

[ред. | ред. код]

У березні 2014 року під час початку тимчасової російської окупації Криму, підтримав дії Путіна[13]. У Генеральній Асамблеї ООН Сирія проголосувала за визнання так званого «кримського референдуму», увійшовши в число країн, які підтримали Росію[14].

У квітні 2018 року стало відомо, що влітку 2017 року троє його дітей сини Карім і Хафез та дочка Зейн відпочивали у таборі «Артек» в окупованому Росією Криму. За словами Асада, його діти після цього «стали краще розуміти Росію»[15].

Після цього Башар аль-Асад був внесений до списку Центру «Миротворець» за свідому організацію порушення Державного кордону України неповнолітніми дітьми з метою проникнення в окупований Росією Крим, участь в протиукраїнських пропагандистських заходах Росії, а також за участь у спробах легалізації анексії АР Крим[16].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Указ Президента України від 18 березня 2023 року № 163/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 березня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"»
  2. ↑ Зеленський запровадив санкції проти президента Сирії Асада // Українська правда, 18 березня 2023 р.
  3. ↑ а б Башар Асад: хроніка падіння[недоступне посилання з травня 2019]
  4. ↑ Башар Асад втратив пильність, Сирія фактично уклала негласний протиізраїльський альянс з [[Ірак]]ом та [[Іран]]ом, Костянтин Капітонов, 2002-08-14. Архів оригіналу за 27 травня 2011. Процитовано 11 травня 2011.
  5. ↑ 9 листопада 2002 р., Арабська ліга: Сирія вимушена виправдовуватися [Архівовано 27 травня 2011 у Wayback Machine.].
  6. ↑ США погрожують Сирії санкціями в покарання за підтримку терору, Sep 18, 2003 [Архівовано травня 21, 2013, у Wayback Machine.].
  7. ↑ США звинувачують Сирію та Іран в підтримці тероризму, 03.02.2005 [Архівовано 19.01.2012, у Wayback Machine.].
  8. ↑ США звинувачує Іран та Сирію в підтримці іракських бойовиків, 24 серпня 2007 [Архівовано 24 березня 2012 у Wayback Machine.].
  9. ↑ Bashar al-Assad [Архівовано 10 червня 2012 у Wayback Machine.].
  10. ↑ БФМ.РУ: Башар Асад не очікує хвилювань в Сирії. Архів оригіналу за 27 лютого 2011. Процитовано 11 травня 2011.
  11. ↑ Указ Президента України від 20 квітня 2002 року № 362/2002 «Про нагородження орденом князя Ярослава Мудрого»
  12. ↑ Асад поддерживает позицию России по ситуации на Украине. gazeta.ru. 6 березня 2014. Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 6 березня 2014.
  13. ↑ Асад поддерживает позицию России. gazeta.ru. 6 березня 2014. Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 6 березня 2014.
  14. ↑ Генасамблея ООН назвала Крим і Севастополь окупованими. Архів оригіналу за 10 лютого 2018. Процитовано 25 січня 2018.
  15. ↑ Діти Асада відпочивали у кримському таборі Артек. [Архівовано 16 квітня 2018 у Wayback Machine.] Новое время. 15.04.2018.
  16. ↑ Башар Асад / بشار حافظ الأسد / Bashar Asad. myrotvorets.center. Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 18 листопада 2018 року.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Башар аль-Асад
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Башар аль-Асад
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Башар_аль-Асад&oldid=43745140