Башкирська хореографія — Вікіпедія

Хореографія башкирів — відноситься до найдавнішого виду мистецтва в Республіці Башкортостан.

Потреба в танці, виникла у башкир у зв'язку з культурними традиціями. Зокрема проведенням весільних ритуалів (танці наречених, танець свекрухи, танець «Сибиртҡилау»). Відомо, що у народу існувало тотемічний культ птахів, що став основою для багатьох народних танців:

• танці «Кәкүк» — «Кукушка»,
• «Ҡара тауиҡ» — «Чорна курка»,
• «Аҡҡош» — «Лебідь»,
• «Ҡор уйини» — «глухарина гра»). Відомо, що башкири звертались до танців перед полюванням, посівом та збиранням врожаю.^[1]

Танці народу Башкирії, супроводжуються різними елементами та атрибутами.Це і батоги, хустки, мотузки, та інше.)

Більшість цих атрибутів були символами родючості, достатку, сміливості та інше.

Народні танці, виконувались під національні мелодії та пісні під супровід кураю, домри, або ж просто в супроводі голосу.

Особливості башкирських мелодій: дві чотиритактні фрази з повтореннями, музичний розмір — 2/4.

Як і більшість народних танців, хореографія башкирів моє свої особливості. У культурі танцю, існувало чітке розмежування чоловічої та жіночої хореографії. Чоловічі танці відрізнялись більш динамічними рухами, силою та чіткістю виконання. До видів чоловічої хореографії відносять: мисливські, військові, пастуші танці. Часто, під час танцю проводили імітацію полювання або боїв. не рідко під час виконання деяких рухів, чоловіки користувались додатковими атрибутами башкирського воїна: мечем, шаблею луком та стрілами.

Що стосуються жіночих танців, вони обумовлені розподілом у культурі чоловічих і жіночих свят. Зрозуміло, що жіноча хореографія більш мелодійна та ніжна. Вона підкреслює значення та повагу до башкирської жінки, берегині родинного вогнища, головної господині оселі.^[2]

Часто, у народній хореографії народу Башкирії відображались стародавні вірування пращурів - танці на честь птахів, природи, танці шаманів, різні знахарські обряди.Цікавим є також обрядові танці, відлякування хвороб, які супроводжувались гучними ударами батога, металеві предмети та інше.

Як і у більшості народів, до народних танців відноситься хоровод. Хороводний танок у башкирів ділився на типи, в залежності, хто знаходиться у центрі кола.

До найбільш відомих танців можна віднести весільні:

• «Аҙаҡҡы уйын» — "Останні ігри"
• «Оҙатыу уйыны» — "Прощальні ігри"
• «Йыуаса» — "Весільний гостинець"
• «Киленсәк» — "Невістка"
• «Һыу юлы» — "Дорога до вод",
• «Сыбыртҡылау» та інші.

Головним джерелом професійної хореографіях Башкортостану є Башкирський театр опери і балету в місті Уфі. Очолює театр народна артистка Росії та Башкортостану, лауреатка Державної премії ім. С.Юлаєва - Леонора Сафіївна Куватова.

Звичайно, професійна хореографія бере свій початок з народного танцю, саме тому у ній присутні елементи, які мають символічний характер.

У постановках Башкирського театру опери та балету широко використовується симфонічний танець, який вперше був представлений в балеті "Журавлина пісня", де був використаний в вузлових моментах музичної драматургії (сцени солістів з журавлями, весільного обряду, фінальне адажіо; балетмейстер Н.А.Анісімова).

Н.Г. Сабітов - відіграв велику роль у розвитку симфонічного танцю.У його балетах музичне рішення образів полягало в динаміці спадів і наростань танцювальних сцен: "Гірський орел" (балетмейстер К.Д.Карпінська), "Гульназіра" (сцена пожежі, адажіо у в'язниці; балетмейстер С.В.Дречін), "Люблю тебе, життя "(адажіо в гаю, кордебалет берізок; балетмейстер Л.Е.Бородулін)," Країна Айгуль "(зустріч Зульхабіри з подругами; балетмейстер І.Х.Хабіров) і ін.
Зацікавленість башкирським танцем зумовлена появою професійного ансамблю танцю "Мирас", Театру танцю, танцювальних колективів Стерлитамакської філармонії (1996), Нефтекамськ філармонії, Сібайської філармонії (1998).

• Башкирський ансамбль народного танцю (1939р.).
• Театр танцю, м Стерлітамак (1991р.)
• Народний ансамбль танцю "Агідель" м Салават.
• Ансамбль танцю "Тангаур" (1998 р) Нефтекамськ^[3]

1. ↑ История хореографии - Культурный мир Башкортостана. kulturarb.ru. Архів оригіналу за 10 квітня 2020. Процитовано 10 квітня 2020.
2. ↑ Асфандияровна, Султангареева Розалия (2011). Башкирский народный танец: проекция в современности. Проблемы востоковедения. № 2 (52). ISSN 2223-0564. Архів оригіналу за 10 квітня 2020. Процитовано 10 квітня 2020.
3. ↑ творчество музыкальное искусство. lib.a-grande.ru. Архів оригіналу за 10 квітня 2020. Процитовано 10 квітня 2020.