French
DeutschБистриця (Мукачівський район) — Вікіпедія
| село Бистриця | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Мукачівський район |
| Тер. громада | Чинадіївська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA21040250030017877 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1278 |
| Населення | 1086 |
| Площа | 0,827 км² |
| Густота населення | 1313,18 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 89645 |
| Телефонний код | +380 3131 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°28′9″ пн. ш. 22°49′59″ сх. д. / 48.46917° пн. ш. 22.83306° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 151 м |
| Водойми | річка Дубровиця |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 89645, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Бистриця, вул. Шевченка, 39 |
| Карта | |
  Бистриця | |
 Бистриця | |
| Мапа | |
 | |
Би́стриця (до 1946 року — Ря́підь[1]) — село в Україні, у Закарпатській області, Мукачівському районі.
Селом протікає річка Дубровиця, ліва притока Латориці.
Перша згадка 1278 рік.
Згадки: 1387: Repede, 1543: Repede, 1546: Reped, 1548: Repede, 1554: Repede, 1564: Repede, 1570: Repede, 1630: Repede, 1773: Repede, Rapid, 1808: Repede, Rapid, Rapity, 1851: Repede, 1877: Repede, Rjaped, Rjapigy, 1913: Repede, 1925: Rjapidj, Rjapity, 1930: Rjapid’, 1944: Repede, Ряпидъ, 1983: Бистриця, Бистрица.
Поруч виявлено скарби виробів доби пізньої бронзи (II тисячоліття до II. е.).
Поруч із селом знаходилися залізоплавильні печі.
У селі в радянський час працював соковий завод.
Храм св. Миколи Чудотворця. 1907.
Вперше про церкву йдеться в 1692 р. — її перевезли у село Вільховиця. Згадка про другу дерев'яну церкву св. Миколи з двома дзвонами належить до 1733 р.
У 1765 р. до Бистрицької парохії належали села Буковинка, Вільховиця і Дубровиця. У 1797 р. згадують нову дерев'яну церкву. Після зведення кам'яної церкви дерев'яну було перенесено в сусідню Вільховицю.
Згідно з датою над входом, церкву будували з 1903 р. до 1907 р., хоча в архівних матеріалах зазначено 1903—1904 роки. Головну роль відіграв куратор Матвій Коструб. Інтер'єр храму близько 1930 р. було оздоблено непоганими розписами, але вони вже перемальовані. Щезли під новою фарбою й імена замовників деяких композицій. Зовнішній ремонт зроблено в 1985 р. Коло церкви стоїть двоярусна дерев'яна каркасна дзвіниця з чотирма дзвонами та дерев'яний хрест на бетонній основі з 1929 р.
У селі є мурована каплиця, яку було збудовано ще до спорудження церкви стараннями та коштом священика Михайла Поповича, який разом з дружиною похований поряд. Коло східного фасаду — поховання ще двох священиків. За усними переказами, каплицю збудовано в 1890 p., і ця дата є досить переконливою, хоч шематизм подає 1903—1904 роки. Всередині стіни та склепіння було розмальовано.
З приходом радянської влади каплицю перетворили на лабораторію соковинного заводу. Тепер споруду відновлено греко-католицькою громадою села. З квітня до вересня 1997 р. Василь Танинець та його син Василь провели ремонт каплиці. Живопис оновила Тетяна Петричко з Чинадієва. Ініціювала всю цю роботу невтомна Маргарита Михайлівна Соскида.
Урочисте відкриття каплиці й освячення о. Василем Бабинцем хреста перед каплицею відбулося 28 вересня 1997 p..
До цінних мистецьких пам'яток належить кам'яний різьблений хрест на старому цвинтарі при в'їзді в село, зроблений Т. Новаком у 1890 р.
Дубровиця
Дубровиця - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Бистриця
Згадки 1549: Dobrovycha, 1550: Dobravÿtza, 1570: Dubrouicza nova pagus, 1630: Dobrowicza, 1645: Nagy Dobrowicza, 1773: Dubrowicza, 1808: Dubravicza, Dubrovicza, 1851: Dubravicza, 1877: Dubróvica, 1882: Dubrovica, 1930: Dubravice, 1944: Dubrovica, Дубровица.
У 1765р. до Бистрицької парохії належали села Буковинка, Вільховиця і Дубровиця
Жупетник
Жупетник - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Бистриця
Згадки: 1607: Zuppetnik
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1153 особи, з яких 544 чоловіки та 609 жінок.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1081 особа.[3]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,16 % |
| російська | 1,38 % |
| німецька | 0,28 % |
- скарби виробів доби пізньої бронзи (II тисячоліття до II. е.).
- Поруч із селом знаходилися давні залізоплавильні печі.
- Храм св. Миколи Чудотворця. 1907
- каплиця 1890 p
- кам'яний різьблений хрест на старому цвинтарі при в'їзді в село, зроблений Т. Новаком у 1890 р.
- ↑ — через Вікіджерела.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- Погода в селі [Архівовано 6 листопада 2016 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
