Богатирьов Юрій Георгійович — Вікіпедія

Юрій Георгійович Богатирьов
рос. Юрий Георгиевич Богатырёв Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніБогатырёв Юрий Георгиевич
Народився2 березня 1947(1947-03-02)
Рига, Латвійська РСР, СРСР[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер2 лютого 1989(1989-02-02) (41 рік)
Москва, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
  • інфаркт міокарда Редагувати інформацію у Вікіданих
  • ПохованняВаганьковське кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
    ГромадянствоСРСР СРСР
    Діяльністьактор
    Alma materТеатральний інститут імені Бориса Щукіна Редагувати інформацію у Вікіданих
    ВчителіVladimir Steind Редагувати інформацію у Вікіданих
    ЗакладМосковський театр «Современник» Редагувати інформацію у Вікіданих
    IMDbID 0091598
    Нагороди та премії
    народний артист РРФСР заслужений артист РРФСР Премія Ленінського комсомолу

    Ю́рій Гео́ргійович Богатирьо́в (рос. Юрий Георгиевич Богатырёв; {2 березня 1947(19470302), Рига, Латвійська РСР, СРСР — 2 лютого 1989, Москва, РРФСР) — радянський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1981). Народний артист РРФСР (1988).

    Біографія

    [ред. | ред. код]

    Народився в родині морського офіцера. Після закінчення 8-ми класів у 1964 році вступив до Художньо-промислового училища імені М. І. Калініна. У 1965 році став учасником дитячого лялькового театру «Глобус», юні актори відвідували театри, кіно, музеї, вечори в Будинку актора, виступали в Будинках культури.

    У 1967 році вступив до Московського театрального училища імені Б. В. Щукіна (курс Ю. В. Катіна-Ярцева).

    У 1971 році, після закінчення Щукінського училища, був прийнятий в трупу московського театру «Современник».

    Перший дебют у кіно відбувся у 1970 році, коли Ю. Богатирьов зіграв роль німецького автоматника в короткометражному фільмі «Спокійний день наприкінці війни», але загальносоюзну відомість принесла роль Єгора Шилова у фільмі Микити Михалкова «Свій серед чужих, чужий серед своїх».

    У 1977 році Олег Єфремов запросив Юрія Богатирьова у МХАТ. Деякий час актор грав у двох театрах.

    Помер 2 лютого 1989 року у своїй власній квартирі в Москві від серцевого нападу. Похований на Ваганьковському цвинтарі.

    Особисте життя

    [ред. | ред. код]

    Був одружений на актрисі Надії Сєрой (нар. 1943). Деякі близькі про цей шлюб і не здогадувалися, інші вважали, що актор був одружений з іншою, хтось вважав цей шлюб фіктивним[2][3]. Насправді ж Богатирьов був гомосексуалом, який важко прийняв свою орієнтацію вже в дорослому віці[4][2][3][5]. Намагався закохуватися у знайомих акторок. Мав проблеми з алкоголем та лікувався від депресії[3]. Друзі згадують, що коханими актора у різний час були театральний адміністратор Василь Росляков та бармен Олександр Єфімов[2][3]. Особисте життя актора отримало своє відображення у книзі Наталії Бобрової «Юрій Богатирьов: Не такий, як усі» (2001)[6].

    Нагороди і почесні звання

    [ред. | ред. код]

    Фільмографія

    [ред. | ред. код]

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. Deutsche Nationalbibliothek Record #128926988 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    2. а б в Бабяшкина А. «О женитьбе сына мать Богатырёва узнала на его похоронах Архівовано листопад 12, 2018 на сайті Wayback Machine.» // Экспресс-газета. — 2002. — 9 янв.
    3. а б в г собств. корр. «Юрий Богатырёв восхищался женщинами, но любил… мужчин Архівовано жовтень 10, 2021 на сайті Wayback Machine.» // «Только звёзды». — 2010. — № 12. — 12 октября.
    4. Грабенко Л. «Кинорежиссёр и художник Александр Адабашьян: „Юру очень угнетала его нетрадиционная сексуальная ориентация, которая в то время каралась уголовно и которой он очень стыдился, — это и было причиной его одиночества“ Архівовано жовтень 10, 2021 на сайті Wayback Machine.» // Бульвар Гордона. — 2012. — № 9(357). — 27 февраля.
    5. Бабяшкина А. «Юрий Богатырёв (1947—1989). Чужой среди своих» // Gay.ru.
    6. Боброва Н. Юрий Богатырёв: Не такой, как все. — М. : Центрполиграф, 2001. — 348 с. — ISBN 5-227-01483-3.

    Посилання

    [ред. | ред. код]