Богуміл Грабал — Вікіпедія

Богуміл Грабал
чеськ. Bohumil Hrabal
Богуміл Грабал, 1988 рік. Фото Гана Гамплова
Ім'я при народженнічеськ. Bohumil František Kilian
Народився28 березня 1914(1914-03-28)
Брно,
Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Помер3 лютого 1997(1997-02-03) (82 роки)
Прага,
Чехія Чехія
·смерть через падіння з висотиd
ПохованняHradištkod і Cemetery in Hradištkod[1]
Країна Чехословаччина
 Чехія
Місце проживанняQ122416555?
Діяльністьпрозаїк, поет
Сфера роботиCzech prosed[2], Czech poetryd[2] і образотворче мистецтво[2]
Alma materКарлів університет і Юридичний факультет Карлового університетуd[3]
Мова творівчеська
Роки активностіз 1952
Жанрпоезія і художній вимисел
Magnum opusMiloš Hrmad, Поїзди під пильним спостереженням[d], I Served the King of Englandd і Занадто гучна самотність
ЧленствоSvaz československých spisovatelůd[4] і Svaz českých spisovatelůd[4]
РодичіBohuslav Kiliand і Eva Kilianovád
У шлюбі зEliška Hrabalovád
Автограф
Нагороди

CMNS: Богуміл Грабал у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Бо́гуміл Гра́бал (чеськ. Bohumil Hrabal, 28 березня 1914, Брно — 3 лютого 1997) — чеський письменник-прозаїк, поет, номінант Нобелівської премії 1994 року і лауреат «Оскара» за сценарій до фільму 1967 року «Поїзди під пильним спостереженням».[6] Він також здобув чимало міжнародних літературних премій і нагород в Чехії, зокрема медаль «За заслуги» у 1996 році.[7]

Біографія

[ред. | ред. код]

Богуміл Грабал народився 28 березня 1914 року. У 1919 році, разом з батьками, переїхав до міста Німбурк, де його вітчим працював директором на пивоварному заводі. У 1935 р. він вступив на юридичний факультет Карлового університету, під час війни працював телеграфістом і черговим на залізничній станції, після війни став страховим агентом і комівояжером, що, як і решта його професій, знайшли відображення у творчості.[8] З 1952 до 1959 року Грабал працював пакувальником макулатури, а пізніше перейшов у театр робітником сцени.[8]

Якщо не брати до уваги ранніх поетичних спроб, перші великі твори письменник створив на четвертому десятку життя, а опубліковані вони були тільки в шістдесяті роки. Деякі його книги, зокрема, «Я обслуговував англійського короля», не були відразу опубліковані з політичних міркувань. У 60-х роках Грабал був найпопулярнішим письменником Чехословаччини. У 1965 році він написав «Потяги особливого призначення», де грубуватий гумор став засобом показу опору фашистам.

Помер 3 лютого 1997 року в лікарні, намагаючись погодувати голубів з вікна і випавши з п'ятого поверху. Вважають, що Грабал міг вчинити самогубство, оскільки подібне падіння описано в деяких його творах. Урна з його прахом похована на сільському цвинтарі в сімейному склепі під Прагою.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
Богуміл Грабал, 1985 рік. Фото Гана Гамплова

Переклади українською

[ред. | ред. код]
  • Богуміл Грабал. Я обслуговував англійського короля / Переклад з чеської: Юрій Винничук. — Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га. 2013. 240 стор. ISBN 978-966-7047-87-0
  • Богуміл Грабал. «Вар'яти» (Вибрана проза) / Переклад з чеської: Юрій Винничук. — Львів, ВНТЛ-Класика, 2003. 184 стор. ISBN 966-7493-48-2 (Класика)
  • Богуміл Грабал. Занадто гучна самотність. Роман / Переклад із чеської Ірина Забіянка. — Київ, Видавничий дім «Комора», 2020. — 144 с.

Див. також

[ред. | ред. код]
  • 4112 Грабал — астероїд, названий на честь письменника.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BillionGraves — 2011.
  2. а б в Чеська національна авторитетна база даних
  3. Studenti pražských univerzit 1882–1945
  4. а б Vědecká knihovna v Olomouci REGO
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. Грабал Б. Слишком шумное одиночество. Радио Кузбасс FM. Эфир от 19 апреля 2004 года. Архів оригіналу за 14 березня 2012. Процитовано 13 червня 2008.
  7. А.Кравчук. Богумил Грабал. Зачин. Библиотека Максима Мошкова. Архів оригіналу за 14 березня 2012. Процитовано 13 червня 2008.
  8. а б Проза Чехии. Богумил Грабал. «Меценат и Мир». Архів оригіналу за 23 жовтня 2005. Процитовано 28 червня 2008. [Архівовано 2005-10-23 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]