Богутин (Україна) — Вікіпедія

село Богутин
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Золочівський район
Тер. громада Поморянська селищна громада
Код КАТОТТГ UA46040130030059875
Основні дані
Засноване 1538
Населення 157
Площа 1,471 км²
Густота населення 195,11 осіб/км²
Поштовий індекс 80760[1]
Телефонний код +380 3265
Географічні дані
Географічні координати 49°40′10″ пн. ш. 24°56′43″ сх. д. / 49.66944° пн. ш. 24.94528° сх. д. / 49.66944; 24.94528
Середня висота
над рівнем моря
332 м
Водойми р. Махнівка
Місцева влада
Адреса ради 80760, Львівська обл., Золочівський р-н, смт. Поморяни
Карта
Богутин. Карта розташування: Україна
Богутин
Богутин
Богутин. Карта розташування: Львівська область
Богутин
Богутин
Мапа
Мапа

CMNS: Богутин у Вікісховищі

Богу́тин — село в Україні, у Золочівському районі Львівської області. Населення становить 157 осіб. Орган місцевого самоврядування — Поморянська селищна рада.

Історія

[ред. | ред. код]

Заснування

[ред. | ред. код]

В актах Львівського земського суду 26 січня 1476 року є запис: «Сплата заборгованості з подимного. Нараїв сплатив королівській скарбниці заборгованість з подимного: Шпиколоси, Сновичі, Жуків, Тиновичі, Богутин, Псарська з усіх добр, – Княгиничі, Озеряни, Березівці пана Яричівського – Хильчиці, Черемошня, сукманів сплатили як вище»[джерело?]. Очевидно, що у 1476 році вже могло існувати поселення Богутин.

Знайдено і більш раніші згадки про село: у актах земського суду за 1471 рік записано, що поблизу галицьких Поморян є село Богутин, а у книзі Б.Гошовського "Зборівщина: над берегами Серету, Стрипи і Золотої липи" перша згадка про село датується 1461 роком.

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Є фельдшерсько-акушерський пункт.

Релігія

[ред. | ред. код]

В селі була дерев'яна церква св. Івана Богослова[2] (1812), (після першої світової війни у шематизмі помилково записано 1846 рік[джерело?]). Церква була зруйнована вибухом бомби у 1944 році, а у 1947 році на її місці побудували нову, яка стоїть до сьогодення.

Церква розташована у середній частині села, на північ від дороги, вище по схилу від забудови. Невелика хрещата в плані будівля. До квадратової в плані нави з півночі та півдня прилягають рівноширокі бокові рамена, зі сходу — вівтар, до якого з півдня прибудована ризниця, а з заходу — бабинець, до якого ведуть вхідні двері з півдня та заходу[джерело?].

Стіни церкви до рівня карнизу дахів а також ризниці тиньковані розчином, вище — вертикально шальовані дошками і лиштвами. Середхрестя нави завершує низький світловий восьмерик оббитий бляхою, вкритий банею з прозорим ліхтарем і маківкою. На схід від церкви знаходилась дерев'яна одноярусна дзвіниця, накрита наметовим пірамідальним дахом, яку демонтували через аварійний стан на початку 50-х років, а нову звели уже з початком Незалежності України.

У церкві колись служив греко-католицьким священиком батько Кирила Трильовського - отець Йосиф Трильовський. Також на парафії у селі перебували отці Олександр Стоцький, Микола Рицар, Онуфрій Гайовський, Іван Пайкуш, Володимир Садовський, Микола Капшій. До Другої світової війни її покровителем був відомий землевласник з Поморян граф Юрій Потоцький.

Церква у користуванні громад УАПЦ та УГКЦ[джерело?].

Відомі люди

[ред. | ред. код]
  • Трильовський Кирило Йосифович — український громадсько-політичний діяч, адвокат, доктор права. публіцист, журналіст, видавець, засновник і організатор товариства "Українські Січові Стрільці" та першої"Січі" в с. Завалля Снятинського району на Івано-Франківщині.
  • Стоцький Омелян Олександрович — український педагог і дослідник, першовідкривач Східницького родовища мінеральних вод.
  • Теодор Миколайович Іжевський (Єжовскі) - скульптор. Народився у 1810 році у селі Богутин, згодом проживав у Олієві, у Поточанах, де одружився з Анною Левицькою, а після смерті батька повертається назад до Богутина. Автор надбрамних скульптур у Поморянському костелі Святої Трійці. Помер вірогідно у Поморянах, де проживав з 1860 року.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Золочівський район. Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 19 січня 2016.
  2. дерев'яна церква св. Івана Богослова 1846 р. Архів оригіналу за 14 січня 2011. Процитовано 22 січня 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]