Соколя (Золочівський район) — Вікіпедія
село Соколя | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська |
Район | Золочівський |
Тер. громада | Буська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA46040030560022015 |
Основні дані | |
Населення | 693[1] |
Площа | 3,108 км² |
Густота населення | 222,97 осіб/км² |
Поштовий індекс | 80510[2] |
Телефонний код | +380 3264[3] |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°4′5″ пн. ш. 24°29′29″ сх. д. / 50.06806° пн. ш. 24.49139° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 219 м[4] |
Водойми | Західний Буг |
Відстань до обласного центру | 70 км[5] |
Відстань до районного центру | 53 км[5] |
Найближча залізнична станція | Красне |
Відстань до залізничної станції | 27 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 80600, Львівська обл., Золочівський р-н, м. Буськ, пл. 900-річчя Буська, 1[1] |
Карта | |
Мапа | |
Соко́ля — село в Україні, в Буській міській громаді Золочівського району Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Буська міська рада[1]. Населення становить 693 осіб[6]. Колишній адміністративний центр Соколянської сільської ради, якій підпорядковувалися села Соколя, Волиця-Деревлянська, Забрід, Маращанка[7]. Від 2021 року ці села належать до Побужанського старостинського округу[1].
Село Соколя розташоване на березі ріки Західний Буг, за 70 км від обласного центру, за 53 км від районного центру, за 17 км адміністративного центру міської громади становить. Відстань до найближчої залізничної станції Красне — 27 км[5]. На північ від села розташований Незнанів, на схід — Грабова, на південний схід — Волиця-Деревлянська, на південь та південний захід — Спас, на півночі та заході межує з територією авіаційного полігону, створеного після війни на території багатьох колишніх населених пунктів, зокрема й сіл Будки Незнанівські, Язениця Руська та Язениця Польська[8].
- Вулиці
У селі Соколя налічується 4 вулиці[9].
- Воляни
- Зелена
- Лесі Українки
- Франка Івана
- Присілки
На північний захід від сільської забудови розташований присілок Турки; на півночі частину території займає присілок Бербеки; на схід від них група будинків «Павуки»; у центрі території — група будинків «Гогольова Мазарня»[8].
У 1880 році у селі мешкало 1313 осіб, з них: 797 русинів (українців), 513 поляків та 3 німців або ж 811 греко-католиків, 456 римокатоликів, 43 юдеїв та 3 інших віросповідань[8]. Станом на початок 1939 року у Соколі мешкало 1490 осіб, з них: 1160 українців, 10 поляків, 140 латинників та 15 євреїв[10]. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 693 особи[6].
- Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним[6]:
Мовний склад населення с. Соколя | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Мова | Число ос. | Відсоток | ||||||||||||
українська | 693 | 100,00 |
У «географічному словнику Королівства Польського» подається інформація, що у кінці XIX століття власником села був граф Станіслав Бадені. У селі діяла греко-католицька парафія церкви Зіслання Святого Духа (дочірня церква у селі Волиця-Деревлянська), однокласова початкова школа, кредитна (позичкова) каса з капіталом 411 злотих та винокурний завод. [8].
- Дерев'яна церква Пресвятої Трійці, зведена коштом добровільних пожертв парафіян у 1882 році. Це будівля розмірами 16×9 метрів. В інтер'єрі церкви зберігся різьблений золочений іконостас, датований 1889 роком, образи святих до якого малював іконописець Йосиф Сидорович. На південний-захід від церкви розташована дерев'яна, двоярусна дзвіниця, зведена у 1883 році[11]. У 2008 році серед старої, зірваної з куполів бляхи, можна було побачити фабричний штамп з написом польською мовою (в перекладі): «Цинковня Королівська Гута БЕДЗІН підрозділ цинкового виробництва. НАЙКРАЩА ЯКІСТЬ»[12]. Церква перебуває у спільному користуванні місцевих релігійних громад — Львівсько-Сокальської єпархії Православної церкви України парафії Святої Трійці та Української греко-католицької церкви парафії Пресвятої Трійці села Соколя. Відправи у церкві проходять почергово[13].
- Заповідне урочище місцевого значення «Соколя», розташоване на схід від села Соколя;
- Ландшафтний заказник «Журавлиний», розташований на північний схід від села Соколя. Об'єкт природно-заповідного фонду Львівської області.
- ↑ а б в г Картка Буської міської громади. busk-miskrada.gov.ua. Буська міська громада. Архів оригіналу за 22 квітня 2023. Процитовано 30 березня 2024.
- ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 30 березня 2024.
- ↑ Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 30 березня 2024.
- ↑ Прогноз погоди в селі Соколя. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 29 листопада 2022. Процитовано 30 березня 2024.
- ↑ а б в Відстані від села Соколя. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 30 березня 2024.
- ↑ а б в Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України: Буська міська громада, Золочівський район, Львівська область, с. Соколя. socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 30 березня 2024.
- ↑ Соколянська сільська рада. rada.info. Архів оригіналу за 5 грудня 2023. Процитовано 30 березня 2024.
- ↑ а б в г 4.) Sokole // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 16. (пол.)
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 31 березня 2024.
- ↑ Кубійович, 1983.
- ↑ Громик, 2014.
- ↑ Василь Слободян. с. Соколя. Церква Пресвятої Трійці (1882). decerkva.org.ua. Дерев'яні Церкви Західної України. Архів оригіналу за 19 квітня 2022. Процитовано 30 березня 2024.
- ↑ Буський деканат. Храм Пресвятого Серця Ісусового с. Волиця-Деревлянська та храм Пресвятої Трійці с. Соколя. sokaleparchy.org.ua. Офіційний медіаресурс Сокальсько-Жовківської Єпархії УГКЦ. Архів оригіналу за 23 липня 2023. Процитовано 31 березня 2024. [Архівовано 2023-07-29 у Wayback Machine.]
- Громик В. Дерев'яні церкви Львівської області. — Львів, 2014. — С. 50.
- Соколя // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П.. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 205.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 35. — ISBN 3-447-02376-7.
- Соколя, село. Церковь 1883 г. (дерев.) // Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Иллюстрированный справочник-каталог. В 4-х т / Н. Жариков, И. Артеменко и др. — Киев : Будівельник, 1985. — Т. 3: Львовская, Николаевская, Одесская, Полтавская, Ровенская области. — С. 324. (рос.)
- Слободян В. Дерев'яна церква св. Трійці 1882 р. // Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. — Вісник ін-ту «Укрзахідпроектреставрація». — 1996. — т. 4. — С. 103.
- 4.) Sokole // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 16. (пол.)
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Церква Пресвятої Трійці, село Соколя (15 березня 2023 р.) |
- Село Соколя, Львівська область, Золочівський район, Буська територіальна громада. decentralization.gov.ua. Процитовано 30 березня 2024.
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |