Боделан Руслан Борисович — Вікіпедія

Руслан Борисович Боделан
Народився	4 квітня 1942(1942-04-04) (82 роки) Березівка, Балтський повіт Трансністрія
Громадянство	СРСР →  Україна →  Росія
Національність	українець
Діяльність	політик
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС і Верховна Рада України I скликання
Посада	народний депутат України[1], народний депутат України[2], голова Одеської обласної державної адміністраціїd, голова Одеської обласної державної адміністраціїd і голова Одеської обласної державної адміністраціїd
Партія	КПРС
Нагороди
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
1-го скликання
{{{партія1}}}	14 грудня 1992	—	10 травня 1994
2-го скликання
	11 травня 1994	—	6 лютого 1997

Русла́н Бори́сович Бодела́н (нар. 4 квітня 1942, село Березівка, Балтський повіт) — радянський партійний діяч, український політик. Перший секретар Одеського обласного комітету КПУ, голова Одеської обласної ради, міський голова Одеси (серпень 1998 — квітень 2005). Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання, народний депутат України 1-го скликання та 2-го скликання. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1986—1990 роках. Член ЦК КПУ в 1990—1991 роках. Член ЦК КПРС в 1990—1991 роках.

Народився 4 квітня 1942 року у селі Березівці, на той час Трансністрія (окупована Румунським королівством територія), в родині сільських учителів: батько Борис Фокич (1912–1995) — вчитель, директор школи; мати Галина Петрівна (1911–1989) — вчителька.

Українець, освіта вища. Закінчив державний педагогічний інститут у місті Петропавловську (Казахська РСР) та Вищу партійну школу при ЦК Комуністичній партії України. Трудову діяльність почав учителем фізкультури в сільській школі. З 1960-х років почав політичну кар'єру. Член КПРС з 1964 року.

Пройшов шлях від секретаря комітету комсомолу до першого секретаря Одеського обласного комітету партії. З 1990 року очолював Одеську облраду.

Був народним депутатом України з 1992 до 1997^[3] року. У 1998 році був обраний Одеським міським головою. У 2005 році проти Руслана Боделана порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем. Того ж року оголошений у міжнародний розшук.

• 1959 — вчитель фізкультури середньої школи села Гвоздавка Любашівського району Одеської області.
• 1961 — робітник будівельно-монтажного управління № 14 тресту «Одессільбуд».
• 1964 — секретар Балтського промислового комітету ЛКСМ України Одеської області.
• 1965 — перший секретар Кілійського районного комітету ЛКСМ України Одеської області.
• 1968 — закінчив державний педагогічний інститут в місті Петропавловську Казахської РСР.
• 1970 — інструктор відділу комсомольських організацій ЦК ЛКСМ України.
• 1971 — другий секретар Одеською обласного комітету ЛКСМ України.
• 1973 — перший секретар Одеською обласного комітету ЛКСМ України.
• 1977 — закінчив Заочну Вищу партійну школу при ЦК КПРС.
• 1979 — перший секретар Центрального районного комітету КПУ м. Одеси.
• З 27 грудня 1984 по грудень 1987 — перший секретар Одеського міського комітету КПУ.
• 19 грудня 1987 — 3 квітня 1990 — секретар Одеського обласного комітету КПУ.
• 3 квітня 1990 — серпень 1991 — перший секретар Одеського обласного комітету КПУ.
• 5 квітня 1990 — квітень 1998 — голова Одеської обласної ради
• 28 січня 1991 — березень 1992 — голова Одеського облвиконкому.
• Грудень 1992 — травень1994 — народний депутат України I-го скликання від Кілійського виборчого округу № 311.
• Травень 1994 — квітень 1998 — народний депутат України II-го скликання від Кілійського виборчого округу^[3]№ 312.
• 11 липня 1995 — 26 травня 1998 — голова Одеської облдержадміністрації^[4][5].
• Серпень 1998 — квітень 2005 — Одеський міський голова.

Після Помаранчевої революції 26 квітня 2005 року — проти Руслана Боделана порушена кримінальна справа за фактом зловживання службовим становищем на користь третіх осіб, 5 травня 2005 року — оголошений в міжнародний розшук. У 2010 р. кримінальні справи проти Боделана було закрито.

У 2005 році переїхав до Росії, мешкав у м. Санкт-Петербурзі. Працював заступником начальника Санкт-Петербурзького міжнародного торговельного порту. У січні 2006 року згідно з офіційними даними Російської Федерації, Руслан Боделан отримав російське громадянство. До Одеси повернувся в квітні 2010 року.

22 листопада 1992 року обраний народним депутатом України (1-й тур — 61.4 %, 2 претенденти), висунутий кандидатом у народні депутати трудовим колективом КСП «Єнікіой» Кілійського району, пленумом районної ради ветеранів, виборцями с. Кирнички Ізмаїльського району, Одеської області, округ № 311

Член Комісії ВР України з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування.

Входив до групи «За соціальну справедливість».

• Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани».
• Орден «За заслуги» II ст. (9 квітня 2002)^[6], ІІІ ст. (30 вересня 1997)^[7].
• Ювілейна медаль «20 років незалежності України» (1 грудня 2011)^[8].
• Орден Святого Володимира II ступеня.
• Має звання Почесного громадянина Одеси (21 грудня 2012).

• Державний службовець 1 рангу^[9].

Одружений, дружина Валентина Терентіївна (1942 р.н.) — лаборант політехнічного університету.
Дочка Ольга (1960 р.н.) — вчителька, директор школи.
Дочка Лариса (1970 р.н.) — вчителька, завідувач дитячого садка.
Син Володимир (1975 р.н.) — начальник ГУ МНС (ДСНС) України в Одеській області (2010 — 2014 рр.). Головний підозрюваний в трагедії, яка відбулась під час протистояння в Одесі 2 травня 2014 року. Восени 2020 року отримав посаду в окупованому Росією Криму^[10], станом на 2023 рік — посідає місце заступника колабораційної Херсонської обласної адміністрації^[11]. У червні 2023 року, Печерським судом Києва йому обрано запобіжний захід (заочно) у вигляді тримання під вартою. Володимира Боделана підозрюють у залишенні людей у небезпеці 2 травня 2014 року в Будинку профспілок (ч. 3 ст. 135 КК України)^[12].

• Сем Кіслін

• Біографія на офіційному вебсайті Верховної Ради України
• Новинар. Руслан Боделан