French
DeutschЙоганн Елерт Боде — Вікіпедія
| Йоганн Елерт Боде | |
|---|---|
| нім. Johann Elert Bode | |
 | |
| Народився | 19 січня 1747[2][3][…] Гамбург, Священна Римська імперія[6][4] |
| Помер | 23 листопада 1826[1][2][…] (79 років) або 23 грудня 1826[4] (79 років) Берлін, Королівство Пруссія[6][4] |
| Країна | .svg){kind=small} Королівство Пруссія |
| Діяльність | астроном, викладач університету |
| Галузь | астрономія |
| Науковий керівник | Johann Georg Büschd[7] |
| Знання мов | німецька[8][9] |
| Членство | Лондонське королівське товариство, Прусська академія наук, Шведська королівська академія наук, Петербурзька академія наук, Російська академія наук, Національна академія наук Італіїd, Баварська академія наук і Краківське наукове товариствоd[4] |
| Нагороди | |
Йоганн Елерт Боде (нім. Johann Elert Bode; 19 січня 1747, Гамбург — 23 листопада 1826, Берлін) — німецький астроном, член Берлінської АН (1786).
Родився в Гамбурзі. З 1772 року на запрошення Й. Г. Ламберта працював у Берлінській обсерваторії (з 1786-го — директор).
1772 року сформулював закон планетних відстаней на основі правила, встановленого раніше Й. Д. Тіціусом (наразі відоме як правило Тіциуса — Боде). Суть його полягає в тому, що відстані планет від Сонця в астрономічних одиницях близькі до геометричної прогресії. Якщо Меркурію, Венері, Землі, Марсу, Юпітеру і Сатурну приписати відповідно числа n = −∞, 0, 1, 2, 4, 5, то їх відстані від Сонця визначаються за формулою A = (0,4 + 0,3×2n) а. о. Відстані від Сонця малих планет, не відомих у той час, і планети Уран, відкритої 1781 року Вільямом Гершелем, також задовільно описуються цією формулою (n = 3 і 6 відповідно).
Боде видав 1778 року «Атлас неба», на 20 аркушах якого містилося 17 240 зір (на 1200 більше, ніж було відомо до нього). Широко розповсюджена його праця «Représentation des astres» (1782), що містить на 34 невеликих аркушах всі зорі, видимі неозброєним оком над берлінським горизонтом, разом із найголовнішими телескопічними зірками, каталогом і міфологічним поясненням назв окремих сузір'їв.
З інших його творів треба згадати:
- «Entwurf der astronomischen Wissenschaft» (2 вид. 1825);
- «Allgemeine Betrachtungen über das Weltgebäude» (3 вид. 1834);
- а також загальнодоступний підручник астрономії — «Anleitung zur Kenntniss des gestirnten Himmels» (11 вид. 1858).
Запропонував назву планети Уран. Заснував (1774) журнал «Berliner astronomisches Jahrbuch» (виходив з 1776 по 1959 роки).
Іноземний почесний член Петербурзької, член Шведської королівської, Данської королівської і Геттінгенської АН.
На його честь названо астероїд 998 Боде[10].
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б в г д http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/bode-johann-elert/
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б Боде Иоганн Элерт // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
- AtlasCoelestis.com: Vorstellung der Gestirne by J.E. Bode, 1782 [Архівовано 11 вересня 2009 у Wayback Machine.]
- И. Г. Колчинский, А. А. Корсунь, М. Р. Родригес (1977). Боде Иоганн Элерт. Астрономы (Биографический справочник) (російською) . Київ: Наукова Думка. Архів оригіналу за 17 вересня 2010. Процитовано 14 травня 2010.
