Бойова кінозбірка № 2 — Вікіпедія

Бойова кінозбірка № 2
рос. Боевой киносборник № 2
Жанр	військовий
Режисер	Лео Арнштам Євген Червяков Віктор Ейсимонт Володимир Фейнберг Григорій Козінцев Герберт Рапапорт
Сценарист	Юрій Герман Всеволод Воєводін Іоган Зельцер Лео Арнштам Володимир Бєляєв Євген Рисс Олександр Штейн Михайло Розенберг
У головних ролях	Володимир Лукін Борис Блінов Тетяна Сукова Лариса Ємельянцева
Оператор	Євген Величко Володимир Рапопорт Олександр Ксенофонтов Хечо Назар'янц
Художник	Семен Мейнкін Олександр Блек
Кінокомпанія	«Ленфільм»
Тривалість	65 хв.
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1941
IMDb	ID 0033416
Попередній	Бойова кінозбірка № 1
Наступний	Бойова кінозбірка № 3

«Бойова кінозбірка № 2» — другий радянський художній фільм серії з тринадцяти бойових кінозбірок, що вийшли в роки Великої Вітчизняної війни. Кінозбірка випущена на екрани 11 серпня 1941 року.

Восени 1939 року німецькі війська зайняли Західну Польщу, сіючи смерть і руйнування. На окупованій території в селянській хаті п'ють каву німецькі офіцери. Один з них побажав пити каву по-варшавськи і вимагає від хазяйки молока. Та відмовляє, каже, що молока немає. Через кілька хвилин в будинок стукає селянин, який несе на руках хвору дівчинку. Хазяйка одразу ж дістає молоко для дівчинки. Побачивши це, німецький офіцер стріляє в кухоль з молоком. Селянин накидається на офіцера, зав'язується бійка. В результаті всю селянську родину і селянина з дівчинкою розстрілюють. Дивом уцілілий при розстрілі, але поранений, селянин виходить до радянського кордону, де його підбирають прикордонники. Минуло два роки. Йдуть бої біля кордону СРСР. Селянин, що вилікувався, призваний в Червону армію, тепер він кулеметник. У штиковій атаці він зустрічається віч-на-віч з тим самим офіцером, який колись розстрілював його.

До Ленінграда наближається кілька ворожих бомбардувальників. Один літак збивають радянські зенітники. Пілот літака уцілів. Його обшукують. Він просить не розстрілювати його, так як «він цього не любить». Під комбінезоном у німецького льотчика виявляються Залізний хрест та орденська планка з серією нагород за вже поневолені країни Європи. Як пояснює радянський офіцер: «його спеціальність — дітовбивство, він бомбить мирне населення». Також під час обшуку знаходять фотокартку Адольфа Гітлера, на якій написано німецькою: «Будь завжди першим». Радянський офіцер поправляє: «Ти у нас не перший, та й не останній, ти — один з багатьох».

Вихований нянею, яка служила в німецькій родині, Віллі поїхав до Німеччини, де став переконаним нацистом і пройшов диверсійну підготовку. Після закидання в тил до радянських військ Віллі насамперед йде до няні — підлатати одяг і дізнатися обстановку в місті. Але няня і її онук розкусили диверсанта і змогли повідомити про нього в міліцію. Ворог заарештований.

За вбивство югославським патріотом німецького офіцера гітлерівці готуються розстріляти сто заручників. За допомогою лопат, виданих для риття власної могили, приречені на смерть знищують німецьку охорону і йдуть в гори до партизанів.

Наполеон заходить в телеграфну контору, щоб послати Гітлеру термінову телеграму: «Не раджу кома пробував кома не вийшло крапка Наполеон». У фінальній частині збірки звучить пісня «На ворога, за Батьківщину, вперед!» (музика Ісаака Дунаєвського, слова Василя Лебедєва-Кумача).

• Бойова кінозбірка № 2 на сайті IMDb (англ.)